Рішення

від 16.12.2024 по справі 477/2013/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2013/24

Провадження №2/477/1148/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Семенової Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Сеніної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шевченківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, відповідно до якої позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку загальною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (стара адреса АДРЕСА_1 ) з кадастровим номером 4823382000:05:018:0019.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 24 грудня 1998 року між ним та ОСОБА_2 на товарній біржі «Нерухомість-Південь» було укладено договір №3328 купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 06.12.2023 року по справі 477/1699/23, договір купівлі-продажу нерухомого майна №3328 від 24 грудня 1998 року, укладений на товарній біржі «Нерухомість-Південь», зареєстрований у КП «Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації» під №26 від 29 грудня 1998 року був визнаний дійсним.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,11 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.

Власником цієї земельної ділянки відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії МК №00549, виданого на підставі рішення виконкому Котляревської сільської ради народних депутатів від 26 червня 1994 року, є відповідач.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823382000:05:018:0019.

Оскільки земельна ділянка на час укладення вищевказаного договору була у власності продавця, право власності на неї перейшло до покупця. Натомість позивач не здійснив дій з отримання правовстановлюючого документу на своє ім`я, а нині, у зв`язку зі зміною законодавчих положень, позбавлений можливості це зробити, тому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою.

В зв`язку з викладеним, позивач змушений звернутися з вказаним позовом, оскільки реалізувати своє право як власник земельної ділянки він позбавлений можливості.

Ухвалою від 06 серпня 2024 року заяву прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 23 вересня 2024 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

12 листопада 2024 року представник позивача Коренко Т.В. направила до суду заяву про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. У зв`язку з відсутністю відповідача за останньою відомою суду адресою її сповіщення про дату, час та місце судового засідання здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті судової влади.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, у зв`язку з наявністю доказів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи та відсутністю від нього заяв про відкладення судового засідання, таке проведено за відсутності відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, в межах заявлених позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до договору №3328 купівлі-продажу від 24 грудня 1998 року, укладеного на Товарній біржі «Нерухомість-Південь» та зареєстрованого Комунальним підприємством «Миколаївське бюро технічної інвентаризації» за № 26, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 0,11 га.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2023 року у справі 477/1699/23 договір купівлі-продажу нерухомого майна №3328 від 24 грудня 1998 року, укладений на товарній біржі «Нерухомість-Південь», зареєстрований у КП «Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації» під №26 від 29 грудня 1998 року, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбав будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці 0.11 га, був визнаний дійсним.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії МК №00549, власником земельної ділянки площею 0,11 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 . Землю передано для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку. Державний акт був виданий на підставі рішення І сесії ХХІІ скликання Котляревської сільської ради народних депутатів від 26 червня 1994 року №39.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки складає 1137 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100475262024 від 05 березня 2024 року, наданого на заяву ОСОБА_1 , власником земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), якій присвоєно кадастровий номер 4823382000:05:018:0019, площею - 0,1200 га, вказано ОСОБА_2 відповідно до державного акту від 09.12.1994 року серії МК 00549.

Згідно з статтею 41 Конституції України та статтею 321 Цивільного кодексу України право власності непорушне. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Законодавчо передбачений один зі способів захисту прав громадян на земельну ділянку - визнання права.

Судом встановлено, що станом на день укладення сторонами договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , а саме, станом на 24 грудня 1998 року земельна ділянка, розташована за вказаною адресою, належала на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 .

Пунктом 18 ґ Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Відповідно до частини 1 статті 30 Земельного кодексу в редакції 1990 року, чинного на час придбання майна, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Колексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Таким чином, позивач, набувши право власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 1998 року, набув також право власності на земельну ділянку, на якій розташований належний йому житловий будинок.

За положеннями статті 23 Земельного кодексу, також у редакції, що діяла на час придбання цього майна, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

За періодз часуукладення вищевказаногодоговору купівлі-продажу та до 1 січня 2013 року позивач не отримав на своє ім`я правовстановлюючого документу щодо вказаної земельної ділянки, а зі зміною законодавчих норм, видача такого документу з 1 січня 2013 року відповідно до Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" не передбачена.

За вказаного, позивач позбавлений можливості захистити свої права щодо вищевказаного майна, окрім як в судовому порядку.

Враховуючи наведене, встановивши, що позивач набув прав на спірну земельну ділянку відповідно до приписів статті 30 ЗК України в редакції 1990 року, проте не одержав щодо цього майна Державного акту, який на час виникнення прав позивача щодо цього майна представляв собою документ, що підтверджував право власності особи відносно земельної ділянки, та зі зміною законодавчих норм позбавлений можливості отримати такий правовстановлюючий документ, на підставі статті 16 ЦК України, суд вважає, що цивільне право позивача підлягає захисту.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4823382000:05:018:0019.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або отримання його копії.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Семенова