Рішення

від 12.12.2024 по справі 183/4203/23

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/6/24

Справа № 183/4203/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2024 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кузьміна Є.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, як органів опіки і піклування, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

До Недригайлівського районного суду звернувся позивач ОСОБА_2 до ОСОБА_3 із позовом про визначення місця проживання дитини.

Позов обґрунтований тим, що сторони перебували в шлюбі, від якого у них є спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.03.2020 по справі №428/7927/19 шлюб між мною сторонами розірвано.

Позивач вважає, що донька має проживати з ним з огляду на таке. З березня 2021 року донька проживала з позивачем, який її одноособово повністю забезпечував належні умови для її проживання, займався вихованням, піклувався про неї та слідкував за її розвитком та здоров`ям.

На даний час позивач з донькою проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач займається підприємницькою діяльністю та зареєстрований як ФОП та забезпечений стійким стабільним доходом достатнім для прожиття та відповідного виховання дитини.

В свою чергу, відповідачка виїхала на постійне місце проживання до рф та через свої антиукраїнські погляди повертатися до України не має намірів.

Позивач вважає, що визначення судом місця проживання доньки з ним буде відповідати в першу чергу бажанню та інтересам самої дитини. Позивач не має наміру перешкоджати спілкуванню дитини з її матір`ю та не заперечує проти участі матері у вихованні дитини.

В судовому засіданні позивач та його представник свої вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 з позовом не погодилась. Представник відповідача адвокат Кузьмін Є.В. подав відзив на позов у якому заначив, що відповідачка категорично не погоджується із наведеними у позові обставинами; відповідачка заявляє, що все, про що вказує та чим обґрунтовує свою позицію позивач по справі, це суцільна брехня. Позивач скористався тим, що відповідачка на даний час має дитину 8 місяців та не має фактичної можливості приїхати в Україну за донечкою Софією. З літа 2018 року сторони не проживали разом як чоловік та дружина; Відповідач звернулася до суду про розірвання шлюбу. Шлюб було розірвано судовим рішення від березня 2022 року. Влітку 2018 року відповідач із донечкою ОСОБА_5 повернулася до міста Стаханов Луганської області (окупована територія, так звана «ЛНР»), а позивач - залишився проживати у місті Кремінна та у місті Сєверодонецьк Луганської області, (на той час територія не окупована). Періодично позивач навідувався за місцем знаходження житла батьків - до міста Перевальськ Луганської області, (так звана «ЛНР»). Вже в ЛНР позивач бачився та спілкувався із донечкою; Періодично відповідачка із донечкою приїжджала до відповідача до міста Кремінна - Сєверодонецьк, де дитина спілкувалася із батьком та його батьками (дідусем та бабусею). Так продовжувалося до 24 лютого 2022 року. Після цієї дати позивач із батьками переїхали до Західної України. А відповідачка із донечкою ОСОБА_5 виїхала до РФ, так як перетнути кордон із Україною після 24 лютого 2022 року стало фактично не можливим, а залишатися в місті Стаханов - небезпечним для дитини. В грудні 2022 року, перебуваючи в цивільному шлюбі, у відповідачки народилася дитина - хлопчик на ім`я ОСОБА_6 .

В липні 2022 року, на неодноразові прохання позивача відповідачка надала нотаріальний дозвіл на перетин кордону для донечки ОСОБА_5 . Забрала дитину із міста Москва РФ рідна сестра позивача - Єрьоменко. Таким чином донечка сторін в`їхала до України у липні - 17 липня 2022 року. Домовленість була про перебування дитини на території Західної України разом із батьком на деякий час, поки відповідачка в стані породіллі; відповідачка не віддавала дитину назавжди, тим більш не йшлося про переїзд батька із дитиною до міста Харкова, та про залишення дитини із батьком.

До переїзду в Україну, ОСОБА_7 отримувала достойне виховання від відповідачки, як матері; вона проживала разом із відповідачкою, її сином від першого шлюбу (народився у 2014 році), та цивільним чоловіком відповідачки. ОСОБА_7 відвідувала кружки творчості, малювала, каталася, отримувала своєчасну медичну допомогу та була записана до дитячого садочку в черзі на осінь 2022 року.

Відповідач порушив своє слово «батька», забрав дитину до міста Харкова, залишив разом із собою та своїми батьками, із якими вони разом мешкають у місті Харкові, та намагається через суд залишити дитину разом із собою, визнавши місце проживання дитини із собою, з чим відповідач не згодна.

В судовому засіданні представник відповідача викладену у відзиві на позов позицію підтримав, просив відмовити у задоволенні позову. Також зауважив, що позивач та його представник змінили предмет та підстави позову, відповідна служба у справах дітей участі у розгляді справи не брала, визначення місця проживання дитини з позивачем необхідне останньому для уникнення мобілізації.

Представник третьої особи, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надав пояснення ( т.3 а.с.95,125), з яких вбачається, що Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради підтримує позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, у зв`язку з тим, що він виконує свої батьківські обов`язки, створив належні умови для проживання та розвитку дитини, у зв`язку з чим службою надано до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору та акт обстеження умов проживання дитини. Також просили розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування.

Ухвалою від 05.06.2023 відкрито загальне провадження в цивільній справі та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано докази.

Ухвалою від 27.10.2023 призначено проведення судової психологічної експертизи

Ухвалою суду від 04.07.2024 закрито підготовче провадження в справі та розпочато судовий розгляд.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відмовлено представнику відповідача ОСОБА_8 у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Яковенко Н.М.

Ухвалою суду від 30.08.2024 відмовлено представнику відповідача ОСОБА_8 у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Яковенко Н.М.

Ухвалою суду від 30.09.2024 від залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як орган опіки і піклування.

Судом під час розгляду справи встановлено такі обставини.

Сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.12).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано рішенням Сєвєродонецького міського суду у справі №428/7927/19 (т.1 а.с.20-22). Суд пересвідчився в наявності такого рішення щодо сторін за допомогою доступу до ЄДРСР.

Дідиловська Софія із 03.08.2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, законним представником заначений ОСОБА_2 (т.1 а.с.13).

З Декларації №0001-9Х91-ТРА0 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує послуги ПМД у КНП «Міська дитяча поліклініка №1 Харківської міської ради». Законний представник дитини ОСОБА_2 (т.1 а.с.14).

Також в матеріалах справи є копія історії розвитку дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 з матеріалами оглядів та обстежень (т.2 а.с.68-76).

Із договору оренди від 10.10.2022 вбачається, що ОСОБА_2 уклав договір оренди жила, а саме квартири АДРЕСА_2 для проживання у тому числі і з ОСОБА_10 (т.1 а.с.18-19). З його пояснень у судовому засіданні вбачається, що строк договору за згодою з власником продовжено до закінчення воєнних дій.

Із Витягу з ЄДРЮФОП станом на 30.03.2023 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як ФОП з надання послуг таксі (т.1 а.с.26).

Із характеристики на ОСОБА_2 , яка надана Старшим менеджером з найму робочої сили та кадрових питань Філії асоціації «MEDICOS DEL MUNDO» в Україні встановлено, що з 01.08.2023 він прийнятий на посаду водія, а з 05.12.2023 переведений на посаду логіста. За час роботи зарекомендував себе відповідальним та дисциплінованим працівником, має хороші відносини в колективі, дотримується корпоративних правил і норм. Спокійний і врівноважений, у порушенні техніки безпеки та трудової дисципліни не був помічений.

Із акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 від 21.07.2023 вбачається, що з метою розгляду питання щодо визначення проживання малолітньої дитини було проведено обстеження квартири за місцем проживання ОСОБА_4 . Дитина проживає з батьком та бабою в орендованій кватирі. Дитина має окреме ліжко, облаштоване місце для навчання та гри, речі по сезону(т.1 а.с.214-215).

Із довідки Харківського ліцею №2 про участь батьків ОСОБА_4 , учениці 1-А класу у шкільному житті дитини встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається в 1-А класі ліцею в он-лайн форматі та постійно виходить на заняття. Батько дитини спілкується з педагогами, які навчають доньку, цікавиться шкільним життям дитини, ОСОБА_5 добре навчається, активно відвідує і приймає участь у всіх позашкільних заходах класу. Мати ОСОБА_3 контакту з вчителями не підтримує. ( т.2 а.с.80)

Також до справи долучена характеристика ALL STARS CENTRE від 15.12.2023 про те, що ОСОБА_4 займається танцями в центрі трішки більше року, показує гарні результати, танцює сольні виступи. Дитина комунікабельна, проявляє лідерські здібності в команді.( т.2 а.с.81).

Із пояснень сусідів ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з жовтня 2022 року з донькою ОСОБА_4 . Софія вихована та товариська дівчина. Знаходить спільну мову з багатьма дітьми на майданчику. За час проживання за даним адресом проявив себе виключно з позитивного боку, родина живе тихо та спокійно. Бере участь в громадських зборах і необхідних роботах, що проводяться на території житлового комплексу. В конфліктних ситуаціях не помічений, завжди ввічливий та доброзичливий.(т.2 а.с.78)

Із висновку експерта №25233 за результатами проведення судової психологічної експертизи за матеріалами цивільної справи №183/403/23 (т.2 а.с.152-163) встановлено наступне.

Основними індивідуально-психологічними особливостями особистості ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка знаходиться на стадії формування особистості, є: нестійка самооцінка, пристрасть до забав, ігровому компоненту в діяльності, недостатня сформованість самосвідомості, фрагментарність оцінки ситуації, обмежений життєвий досвід та обмеженість уявлень про навколишнє, емоційно-вольова незрілість, емоційна сенситивність, зниження контролю над своїми емоціями, безпосередність почуттів, фіксація на емоційно значущих аспектах, потреби у: повній сім`ї, емоційному комфорті і захисті від зовнішніх впливів, у розумінні, любові та підтримці, у тісному емоційному зв`язку зі значущими оточуючими, визнанні та прагненні до значущої міжособистісної взаємодії товариськість, доброзичливість, відкритість, довірливість, чутливість до оцінок з боку оточуючих, орієнтація на авторитет більш сильної, значущої особистості, поряд з якою можна відчути спокій та захищеність, схильність зазнавати труднощі у пристосуванні до нових умов, природна вікова підкорюваність.

Виховна позиція ОСОБА_2 , з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей особистості, у відношенні розвитку та виховання доньки ОСОБА_4 , у цілому, в своїй сукупності позитивно відбилися на емоційному стані та розвитку (культурному, фізичному та інтелектуальному) дитини.

Під час проведення психодіагностичного обстеження малолітня ОСОБА_4 , знецінює сімейну ситуацію, що склалася між її батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не сприймає її як загрозу щодо задоволення своїх провідних потреб у повній сім`ї, в емоційному комфорті захисті від зовнішніх впливів, у розумінні, любові та підтримці, у тісному емоційному зв`язку зі значущими оточуючими, оскільки дівчинка вважає що виховується батьком ОСОБА_2 та бабусею у повній родині з комфортними для неї умовами проживання.

На момент проведення психодіагностичного обстеження залежності оцінки сімейної ситуації малолітньою ОСОБА_2 від впливу з боку батька ОСОБА_2 не виявлено.

Відношення ОСОБА_4 до ОСОБА_2 характеризується позитивним ставленням дитини до батька, прийняттям його таким яким він є, співробітництвом, емоційною близькістю, наявністю спільних планів та інтересів, прагненням до спільного проведення часу, визнанням ОСОБА_2 найбільш особистісно значущою, авторитетною та емоційно близькою особою для ОСОБА_4 , та повною задоволеністю характером їхніх відносин.

ОСОБА_4 , в силу природного вікового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей, а саме: недостатньої сформованості самосвідомості, фрагментарності оцінки ситуації, обмеженого життєвого досвіду та обмеженості уявлень про навколишнє, емоційного стану, та умов мікросоціального середовища, не спроможна у повній мірі надавати оцінку ставлення кожного з батьків до неї, але потенційно спроможна виявляти прихильність до когось з батьків.

Дослідити наявність залежності оцінки сімейної ситуації дитиною ОСОБА_4 , від впливу матері ОСОБА_3 , а також дослідити відношення ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , не можливо, з причини неявки ОСОБА_3 для проведення психодіагностичного обстеження експертом-психологом ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

В судовому засіданні судовий експерт надала пояснення на запитання представників та суду. Зокрема пояснила, що мати не з`явилася для участі у дослідженні, тому вона не надавала оцінки відносинам дитини і матері.

Дитині комфортного проживати з батьком, в них склалися гарні відносини, батько є авторитетом для дитини, найбільш значущою людиною, але також і батько прислуховується до думки дитини та чує її потреби. Експерт під час спілкування з дитиною не встановила, щоб батько налаштовував дитину проти матері.

З пояснень дитини також вбачається, що в російській федерації у ОСОБА_5 проживає мама з двома братами, та мамин чоловік. ОСОБА_5 не бачила меншого братика, він народився після її від`їзду. Вона має добрі відносини з старшим братом ОСОБА_13 , вона з ним грають у онлайн ігри. ОСОБА_5 спілкується з мамою, але не дуже багато. У ОСОБА_5 не дуже добрі стосунки з новим чоловіком матері, бо він, зі слів дитини, її ображає.

Конфлікт який є між батьками дитина не сприймає як загрозу для себе, не звертає на нього увагу. Вважає, що проживає в з батьком та бабусею в повній сім`ї, їй подобається її теперішнє життя і вона не шкодує про те, що не проживає з матір`ю.

Проводити опитування дитини в судовому засіданні судом, з урахуванням думки сторін, визнано недоцільним з огляду на її вік, та з врахуванням наявності у справі висновку органу опіки та піклування, експертного висновку, зі змісту яких можливо з`ясувати думку дитини , а також у зв`язку з безпековою ситуацією в державі.

Позивач ОСОБА_2 пояснив, що має спільну з відповідачкою дитину, яка за взаємною згодою між сторонами та по бажанню дитини проживала то з батьком то з матір`ю, але більше часу проводила з батьком. В 2021 році на прохання ОСОБА_3 від надав останній нотаріально посвідчену заяву з дозволом на перетин ОСОБА_4 в супроводі матері лінії розмежування та кордону з рф. При цьому згоди на постійне проживання дитини в рф він колишній дружині не давав.

Влітку 2022 року, зважаючи на прохання дитини, він попросив ОСОБА_3 відпустити ОСОБА_5 до нього в гості, обумовивши при цьому, що дитину забере його сестра

ОСОБА_14 в липня 2022 року забрала дитину і привезла до нього і з того часу дитина проживає з ним. На даний час він з дитиною проживають у місті Харків, ОСОБА_5 навчається в школі, займається танцями, він повністю забезпечує всі її потреби, у них гарні близькі відносини. Дитина на даний час не хоче повертатися до матері, зокрема тому, що останній чоловік ОСОБА_3 ображає дівчинку, а мати не захищає її, тому ОСОБА_5 там не комфортно. Позивач не перешкоджає ОСОБА_5 спілкуватися з матір`ю, але ОСОБА_5 спілкується з нею рідко і неохоче. Більше спілкується зі зведеним братом ОСОБА_13 . Останній раз мати телефонувала дитині в травні 2024 року.

Також він переживає, що ОСОБА_3 виконає свої погрози та побавить його батьківських прав у російському суді, і тоді він не зможе бачити свою дитину.

Позивач працює, має постійний дохід, має можливість повністю забезпечувати дитину. Крім того, він має бронювання на період мобілізації за місцем роботи. Мати ніякої допомоги на утримання дитини не надає.

З висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_2 місця проживання (т.3 а.с.122) встановлено, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає разом з батьком, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання та всебічного розвитку дитини (акт обстеження умов проживання від 21.07.2023) на співбесіді зі спеціалістом Департаменту служб висловила бажання мешкати разом з батьком.

ОСОБА_2 матеріально забезпечений, є фізичною особою-підприємцем, співпрацює з Асоціацією «Medicos del Mundo» згідно з договором найму (оренди) транспортного засобу від 02.05.2023, психіатричних, у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань не виявлено.

ОСОБА_2 виконує батьківські обов`язки щодо виховання, утримання та лікування дитини. Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладена з батьком, ОСОБА_2 , малолітня навчається в Харківській гімназії № 82, відвідує школу танців «All Stars Dance Centr».

ОСОБА_3 , мешкає в рф, 08.07.2022 надала згоду третій особі на перевезення малолітньої ОСОБА_15 з РФ на територію України через інші держави.

ОСОБА_3 до Департаменту служб на співбесіду не з`явилася, необхідний пакет документів не надала.

Питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком, ОСОБА_2 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.

Враховуючи надані документи, думку дитини, рекомендації Комісії, керуючись ст.ст. 19, 161 СК України, в інтересах дитини, Департамент служб, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком, ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України, громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області, місце проживання якої зареєстроване в м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, яке з 2014 року є окупованою територією України (т.1 а.с.119-120).

На даний час відповідач ОСОБА_3 проживає в російській федерації, що підтверджується поясненнями її представника, які він зазначив у відзиві та надавав у судовому засіданні.

Відповідно до договору №01-39/32-10/22 (т.1 а.с.127-130) між відповідачем та Школою № 1212 м. Москва укладено договір в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо отримання освітніх послуг.

На а.с.191-199 т.1 міститься договір про надання стоматологічних послуг та медична картка дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з результатами оглядів та обстежень дитини.

На а.с.150-188 т.1 є фото дитини, позивача, відповідача та інших членів родини та інших осіб, які надані відповідачем ОСОБА_3 .

Також судом досліджено скріншоти з переписки відповідача з позивачем та абонентом ОСОБА_16 (т.1 а.с.131-149, т.3 а.с.63-179) та наданий представником звукозапис розмови, яка з пояснень представника відповідача відбувалася між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 .

З нотаріально посвідченої заяви від імені ОСОБА_2 від 29.11.2021 встановлено, що ОСОБА_2 , надав свою згоду на пересування по території Луганської і Донецької областей (тимчасово окупованої території України), а також перетинання лінії розмежування через контрольно пропускні пункти та на тимчасові виїзди за кордон до Російської Федерації своєї малолітньої дитини ОСОБА_15 у супроводі матері ОСОБА_3 в період з 29.11.2021 по 29.11.2022.

З інформації, яка надана Центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово перетинала лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями України через КПВВ Станиця-Луганська, останній раз виїхала на непідконтрольну територію України 29.11.2021.

На а.с.190 т.1 міститься нотаріально посвідчена згода ОСОБА_3 на багаторазові виїзди її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з ОСОБА_18 із російської федерації в Україну через інші держави з поверненням в рф. Мета відпочинок, туризм.

Стороною відповідача не надавалися докази про місце та умови проживання ОСОБА_15 в рф, наявність у матері житла, доходів.

Також мати дитини не брала участі у проведенні судової психологічної експертизи, та не зверталася до органу опіки та піклування для врахування її думки щодо визначення місця проживання дитини.

Не зважаючи на те, що експертна установа викликала сторони до установи через Недригайлівський районний суд та ці повідомлення надходили до суду з запізненням, і відповідно з запізненням доводилися до відома сторін, відповідач та її представник знали, що суд призначив таку експертизу, були повідомлені про необхідність відповідачу з`явитися до експертної установи, однак відповідач на виклик експерта не з`явилася, ніяких клопотань про забезпечення її участі в експертному дослідженні не заявляла. Представник відповідача заявляв клопотання про виклик додаткових свідків з сторони відповідача для виконання клопотання експерта, явку яких зобов`язався забезпечити, однак свідки в судове засідання не з`явилися з невідомих причин.

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Про це зауважила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.

За змістом пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція 1950 року) кожен має право на повагу до свого сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2 статті 8 Конвенції 1950 року).

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 того ж закону).

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша стаття 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України)).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (частина друга статті 161 СК України).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) суд дійшов висновку, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Під час вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини суд враховує інтереси самої дитини, а не її батьків або одного з них. Тому забезпечення якнайкращих інтересів дитини як прояв турботи про її права та свободи, є легітимною метою втручання у право на повагу до сімейного життя одного з батьків шляхом визначення місця проживання дитини з іншим із них. Для забезпечення якнайкращих інтересів дитини у такому спорі мають значення, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які є у кожного з них із дитиною, їхнє ставлення до виконання батьківських обов`язків, сталість соціальних зв`язків дитини з батьками, можливість належного забезпечувати її побут, умови для виховання та розвитку, дбати про стан її здоров`я (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 525/282/17; постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18,від 24 листопада 2021 року у справі № 754/16535/19).

У справах про визначення місця проживання дитини забезпечення якнайкращих інтересів дитини вимагає врахування не лише умов її проживання за конкретною адресою, але й сукупності інших обставин, які дозволяють стверджувати, що забезпечення таких інтересів можливе шляхом встановлення, з ким із батьків дитині проживати краще. Такими обставинами є, зокрема, особисті якості батьків, їхня поведінка, ставлення до виконання батьківських обов`язків, урахування ними інтересів дитини, наявність взаєморозуміння з нею, характеристика її психоемоційного стану, висновки органу опіки та піклування (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17).

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини з батьком, суд зважує на встановлені під час судового розгляду факти, а саме :

на вік дитини, яка на момент постановлення рішення має 8 повних років, окреме проживання батька та матері, тривалість проживання дитини з батьком з липня 2022 року;

добросовісне виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків, можливість і здатність батька забезпечити харчування та побут дитини, створити їй належні умови для проживання, виховання, освіти, загального розвитку, охорони її здоров`я;

особисті якості батька, який створив з дитиною стійкі довірливі стосунки, є для неї авторитетом, його виховна стратегія позитивно відбивається на емоційному стані та розвитку дитини. При цьому батько не створює в очах дитини негативного образу матері, не перешкоджає їй спілкуватися з нею, що підтверджено висновком експерта;

відсутність обставин, які би вказували на неможливість подальшого проживання дитини разом із батьком (відсутності ознак її неприхильного ставлення до нього, фактів його негативного впливу на виховання та розвиток тощо);

оцінки ситуації, проведеної органом опіки та піклування, який мав змогу заслухати батьків, дитину та висловив думку можливості визначити місце проживання дитини з батьком.

За наведених умов суд вважає, що рішення про визначення місця проживання доньки ОСОБА_5 з батьком відповідає якнайкращим інтересам дитини, які мають першочергове значення для вирішення спору та є пропорційним меті забезпечення зазначених інтересів дитини.

При цьому суд вважає, що досліджена в судовому засіданні переписка сторін та аудіозапис розмови підтверджують наявність спору між батьками дитини про місце її проживання та не є підставою для відмови у позові з мотивів невиконання батьком домовленості про повернення дитини матері, оскільки небажання повертатися до матері було висловлено дитиною та відповідає її інтересам. Той факт, що дитина хоче проживати з батьком підтвердив і представник відповідача під час вирішення питання щодо доцільності з`ясування думки дитини в судовому засіданні.

Аргументи представника відповідача щодо можливої мобілізації батька в Україні не впливають на вирішення цього спору, оскільки задоволення позову про визначення місця проживання дитини з одним із батьків не означає неможливість повторного вирішення у суді такого питання, якщо зміняться обставини, що вимагатимуть для врахування найкращих інтересів дитини визначення місця її проживання з іншим із батьків або з ними обома (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №183/3958/20).

Вимога про стягнення судових витрат позивачем не заявлялась.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, як органів опіки і піклування, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко