Рішення

від 23.12.2024 по справі 520/25221/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2024 року № 520/25221/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати УСБУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 - 31.08.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022;

- зобов`язати УСБУ в Харківській області скласти та направити до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виправлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , обрахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022).

В обґрунтування позову зазначено, що під час проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача відповідачем було допущено протиправну бездіяльність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу в СБУ, звільнена УСБУ в Харківській області 31.08.2022 року, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262) позивачу ГУ ПФУ в Харківській області було призначено пенсію по інвалідності.

18.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про: перерахунок грошового забезпечення з січня 2020 року по день звільнення, у відповідності до чинних приписів п. 4 постанови КМУ № 704 (визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року); складення та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії виправлені: грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону №2262 із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , перерахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022).

У відповідь на вказану заяву УСБУ в Харківській області листом від 05.08.2024 №70/21-Б-1214 повідомило позивача, що умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців СБУ з 01.03.2018 врегульовані постановою КМУ №704, за приписами якої базову величину для розрахунку окладів зафіксовано на рівні 1762 грн., а тому відсутні підстави для проведення перерахунку грошового забезпечення позивача.

Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у відмові перерахунку грошового забезпечення, оформленні та направленні документів до відповідного органу Пенсійного фонду України, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, вказаний нормативно-правовий акт набирає чинності з 01.03.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно із додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови), визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.

У подальшому, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 (далі - Постанова КМУ №103) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши дану розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року».

Таким чином, згідно із Постановою КМУ №704 (в редакції Постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, згідно із якого внесено зміни до вказаного вище пункту 4 Постанови КМУ № 704.

Тобто, з 29.01.2020 року, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін, а саме: для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.

Зазначена норма установлює спосіб визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, який полягає у застосуванні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Отже, в даному випадку розрахунковою величиною при визначенні розміру складових грошового забезпечення слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

З 29.01.2020 р. була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Суд зазначає, що 29.01.2020 р. настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020р., а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Відповідно до ст.7 Закону України від 07.12.17 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018" визначено, що станом на 01.01.18 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762грн.; ст. 7 Закону України від 14.11.2019 р. №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що станом на 01.01.2020р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102,0грн; ст. 7 Закону України від 15.12.2020р. №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01.01.2021р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,0грн; ст. 7 Закону України від 02.12.21 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022» встановлено, що станом на 01.01.22 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481грн.

Таким чином, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та на 2020, 2021, 2022 роки впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022 роки), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Судом встановлено, що виплачені позивачу з січня 2020 року до моменту звільнення розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розраховувались відповідачем виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 2018 рік, що свідчить про порушення приписів чинного законодавства.

Таким чином, відповідачем у даному випадку допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у непроведенні нарахування та виплати грошового забезпечення позивача з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати УСБУ в Харківській області скласти та направити до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виправлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , обрахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022), суд зазначає наступне.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Конституційний Суд України у рішенні 19-рп/2011 від 14.12.2011, зокрема зазначив: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Тобто Конституційний Суд України визначив залежність виникнення права особи на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, виключно із існуванням порушення, створенням перешкод для реалізації конкретних прав і свобод такої особи. Наведене підтверджується також положеннями частин третьої-п`ятої статті 55 Конституції України, у яких чітко вказано про захист своїх прав і свобод.

Отже у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права і суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує.

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 800/587/17.

Так, наразі відсутні докази на підтвердження того, що після завершення відповідного перерахунку відповідач не виконає обов`язків, покладених на нього чинним законодавством, зокрема щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виправлений грошовий атестат та довідку з показниками складових грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії.

Варто наголосити, що у публічно-правових відносинах суд не може діяти на основі припущень або можливих ризиків, які, на думку позивача, можуть виникнути в майбутньому. Застосування адміністративного примусу можливе лише у випадках, коли встановлено факт невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків, що призводить до порушення прав позивача.

Отже, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача скласти та направити до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії позивача виправлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , обрахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022), слід відмовити, як передчасних.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.

СуддяН.А. Полях