Рішення

від 23.12.2024 по справі 520/16509/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2024 року справа №520/16509/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Фармаком»

доДержавної служби України з безпеки на транспорті

провизнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Фармаком» (далі по тексту позивач, ТОВ ВТФ «Фармаком») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 20.06.2023 №029001 Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду контролю у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування до ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ ВТФ «Фармаком» не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон України №2344-III) під час складення оскаржуваної постанови від 20.06.2023 №029001 Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду контролю у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частиною першою статті 60 Закону України №2344-III та не надавало послуги перевезення, не користувалась послугами перевезення під час складення оскаржуваної постанови. Відтак, на думку позивача, оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Разом з позовною заявою позивач засобами поштового зв`язку на адресу суду надіслав заяву про забезпечення адміністративного позову. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Позивач повторно звернувся до суду з заявою від 12.09.2023 №01-26/89824/23 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю. Суд ухвалив зупинити стягнення у виконавчому провадженні №72686709, відкритому постановою державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Меженським В.В., на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях від 20.06.2023 №029001, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/16509/23.

Представником відповідача засобами поштового зв`язку надіслано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області та направлення на перевірку №000304 від 08.05.2023, 08.05.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області проводилась рейдова перевірка на а/д Н-10 «Стрій-Мамалига», вулиця Грушевського, будинок 25, село Хом`яківка. Відповідно до пунктів три, чотири Порядку №422, зупинений транспортний засіб марки MERCEDES Sprinter 519 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнано цифровим тахографом. У ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що він належить ТОВ ВТФ «ФАРМАКОМ», використовується позивачем у своїй господарській діяльності. Означене встановлено на підставі наданої водієм товарно-транспортної накладної від 08.05.2023 №016. У водія ОСОБА_1 на момент проведення перевірки встановлено відсутність роздруківки режиму праці та відпочинку на паперовому носії за 08.05.2023 до цифрового тахографу; невикористання водієм особистої картки водія. У зв`язку з виявленням зазначеного порушення, державними інспекторами складено акт від 08.05.2023 №348947 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами розгляду якого винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.06.2023 №029001 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні Позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Вінтоняком М.Д. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області у період з 08.05.2023 до 14.05.2023 та направлення на перевірку від 08.05.2023 №000304, 08.05.2023 проводилась рейдова перевірка на а/д Н-10 «Стрій-Мамалига», вулиця Грушевського, будинок 25, село Хом`яківка.

Відповідно до пунктів третього, четвертого Порядку №422, зупинений транспортний засіб марки MERCEDES Sprinter 519 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Водій транспортного засобу надав для перевірки посадовим особам відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки MERCEDES Sprinter 519 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 ; товарно-транспортну накладну від 08.05.2023 №016. В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У зв`язку з виявленням зазначеного порушення, державним інспектором було складено акт від 08.05.2023 №348947, яким зафіксовано порушення позивача, передбачене статтею 48 Закону України №2344-III. Як вбачається із акту перевірки від 08.05.2023 №348947, наявного в матеріалах справи, водій з його змістом ознайомлений, проте відмовився від підпису, зазначивши в графі «Пояснення водія про причини порушень»: «Автомобіль перевозив власний вантаж фірми «Фармакома»».

Відповідач, листом від 12.06.2023 №42811/38/24-23, направленим поштою рекомендованим повідомленням №060028478647, викликав позивача викликано для розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства на 20.06.2023 з 9.00 до 12.00. Вказане повідомлення відповідачем направлялось на зареєстровану адресу позивача вулиця Юр`ївська, будинок 17, місто Харків, Харківська область, 61050. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплати поштового переказу, копія якого міститься у відзові на позовну заяву, вказане повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 19.06.2023.

За результатами розгляду акту №348947 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.05.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №029001 від 20.06.2023 за порушення статті 48 Закону України №2344-III застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн. Примірник вказаної постанови супровідним листом від 20.06.2023 №45631/38/24-23 надіслано 20.06.2023 позивачу на зареєстровану адресу: вулиця Юр`ївська, будинок 17, місто Харків, Харківська область, 61050.

Позивач, вважаючи протиправною постанову від 20.06.2023 №029001, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III.

Статтею 6 Закону України №2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту першого Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту другого Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Положеннями частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно приписів статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17.

Згідно з приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону України №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Так, відповідно до приписів 1.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340, тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 6.1 якого автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з визначенням, наведеним в Інструкції №385 тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

Пунктом 3.5 Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту "а" частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною третьою статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах один та два цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.

Відтак, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Проаналізувавши наведене, суд дійшов наступного висновку: державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є особиста картка водія і роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Під час здійснення рейдової перевірки у цій справі встановлено, що автомобіль марки MERCEDES Sprinter 519 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , не обладнаний тахографом, у водія була відсутня роздруківка протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що в подальшому зумовило обставини для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.

Доказів у підтвердження протилежного позивачем суду не надано.

Відповідно до пунктів двадцять, двадцять один Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно з пунктом двадцять два Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Як вбачається із акту перевірки від 08.05.2023 №348947, наявного в матеріалах справи, водій ОСОБА_1 з його змістом ознайомлений, проте відмовився від підпису, зазначивши у графі «Пояснення водія про причини порушень»: «Автомобіль перевозив власний вантаж фірми «Фармакома»»

Також, позивач у позовній заяві наполягав на тому, що на момент проведення перевірки не надав нікому послуги з перевезення вантажів, здійснював доставку власної продукції не в межах міжнародних перевезень.

Однак, суд вважає дані твердження позивача безпідставними, виходячи з наступного.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України №2344-III).

Відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього, у відповідності до статті 1 Правил дорожнього руху України.

Судом встановлено, що у товарно-транспортній накладній від 08.05.2023 №016 , яка наявна у відзові до позовної заяви та надана водієм під час проведення перевірки, в графі «автомобільний перевізник» зазначено дані водія ОСОБА_1 , в графі «вантажоодержувач» зазначено ТОВ ВТФ «Фармаком».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу (розпорядження) ТОВ ВТФ «Фармаком» від 18.04.2018 №242 ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 19.04.2018 на посаду водія. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником та страхувальником автомобіля MERCEDES Sprinter 519 CDI, д.н. НОМЕР_1 , є ТОВ ВТФ «Фармаком». Також відповідно до пункту 2 наказу про закріплення транспортного засобу за водієм автотранспортних засобів від 04.11.2019 №2107 ОСОБА_1 має право використовувати автомобіль MERCEDES Sprinter 519 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 виключно в господарчій діяльності товариства. Відтак, це свідчить про те, що автомобільним перевезником є саме ТОВ ВТФ «Фармаком».

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 13.10.2023 у справі № 120/554/23 щодо приналежності/ відсутності статусу «автомобільний перевізник», у випадку зазначення останнього у товарно-транспортних накладних визначено, що автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

В обсязі з`ясованих у цій справі обставин можна дійти висновку, що автомобільного перевізника можна визначити на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. У цій справі таким документом є товарно-транспортна накладна.

З аналізу наданої відповідачем до матеріалів справи товарно-транспортної накладної №016 від 08.05.2023 суд встановив, що автомобільний перевізник ТОВ ВТФ «Фармаком», здійснював перевезення вантажу на автомобілі марки MERCEDES Sprinter 519 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , з пункту навантаження: вулиця Юності, будинок 33-Б, місто Івано-Франківськ, в пункт розвантаження: вулиця Юріївська, будинок 17, місто Харків.

Позивачем на підтвердження того, що не він є перевізником, у даному конкретному випадку, не надано жодних документів про використання іншим суб`єктом господарювання транспортного засобу, який перевірено на дорозі під час спірної перевірки.

Відтак, ТОВ ВТФ «Фармаком» є автомобільним перевізником, який здійснював перевезення товару, що відповідає приписам статті 1 Закону України "№2344-III.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №600/1407/22-а, від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 та від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, які враховуються судом у силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваної постанови, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" (вулиця Юр`ївська, будинок 17, місто Харків, Харківська область, Харківський район, 61050, ЄДРПОУ 30590731) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Перемоги, місто Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 23.12.2024.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА