Постанова

від 23.12.2024 по справі 465/9750/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/9750/23 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/1307/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

безучасті сторін,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» на додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року у справі за заявою позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати - задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь ОСОБА_1 , заборгованість із заробітної плати у розмірі 47 419 (сорок сім тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 29 копійок.

Стягнуто з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 4 161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) гривня 34 копійки, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнуто з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16 728 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 12 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнуто з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнуто з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь держави 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 копійок судового збору.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше розміру заробітної плати за один місяць.

22 березня 2024 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, у розмірі 13 000,00 гривень.

Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом цивільної справи № 465/9750/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду оскаржив директор Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» в інтересах Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор».

В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивач не поніс жодних фактичних витрат на професійну правничу допомогу згідно договору від 18 листопада 2023 року .

Вказував, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення ОСОБА_1 фактичних витрат за отримання правової допомоги, вказує, що такими документами мали бути платіжні документи, однак такі в матеріалах справи відсутні.

Просить скасувати додаткове рішення Франківського районного суду Львівської області від 02 квітня 2024 року.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 23 грудня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 21 листопада 2023 року між адвокатським об`єднанням «Сенатор» та ОСОБА_1 укладено Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги).

Згідно акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 13 березня 2024 року адвокатське об`єднання «Сенатор» надало Чичкевичу І.С. правову допомогу (юридичні послуги) в обсязі, визначеному п.3 Договору, загальною вартістю 13 000,00 грн., а саме:

-юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 21 листопада 2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта позовної заяви про стягнення заробітної плати, компенсації та моральної шкоди 7000,00 грн.;

-юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 21 листопада 2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 1500,00 грн.;

-юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 21 листопада 2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта заперечень проти закриття провадження у справі 1500,00 грн.;

-юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 21 листопада 2023 року, які полягають у представництві інтересів клієнта у Франківському районному суді м. Львова та участі в 1 судовому засіданні 1500,00 грн.;

-юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 21 листопада 2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта заяви про відшкодування витрат на правову допомогу 1500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Також, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Згідно правовихвисновків ВерховногоСуду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 7800 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу є належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожного господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.