Рішення

від 23.12.2024 по справі 620/14244/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м.ЧернігівСправа № 620/14244/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом Ніжинської окружної прокуратури, Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Ніжинська окружна прокуратура звернулась до суду в інтересах Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з адміністративним позовом до Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області та просить: визнати протиправною бездіяльність Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.11.2023 № 02/1087 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України та зобов`язати Талалаївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.11.2023 № 02/1087 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Ухвалою судді від 30.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

Встановлено, що на підставі ст. ст. 57, 57-1 Земельного кодексу України Північне МУЛМГ 22.11.2023 звернулося до Талалаївської сільської об`єднаної територіальної громади з поданням № 02/1087 щодо ухвалення рішення про віднесення залісених земельних ділянок загальною площею 400,8362 га до самозалісених земель. До вказаного подання додано інформацію про місце розташування цих самозалісених ділянок (у форматі файлів *geojson).

Однак, сільською радою вказане подання Північного МУЛМГ не винесено на розгляд сесії ради.

Ураховуючи зазначене, 16.05.2024 окружна прокуратура звернулася до сільської ради з листом про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів щодо розгляду подання Північного МУЛМГ від 22.11.2023 № 02/1087.

Талалаївською сільською радою листом від 28.05.2024 надано інформацію, про те що після вивчення наданої електронної картографічної інформації Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо можливості віднесення залісених ділянок до самозалісених земель, представники сільської ради прийшли до висновку про неможливість прийняття такого рішення, оскільки земельні ділянки про якій йдеться у клопотання перебувають у власності громадян, як земельні паї. Також, наявні землі домоволодінь у яких ніхто довгий час не проживає, які заросли дикоростучими та плодовими деревами. Крім того, на картографічних матеріалах зображені земельні ділянки під полезахисними смугами та парковими зонами окремих населених пунктів Талалаївської ОТГ.

При цьому у листі не конкретизовано, яким чином проводилося вивчення картографічних матеріалів щодо земельних ділянок. Яку площу з 400 га залісених земель можливо віднести до самозалісених земель у відповідності до вимог ст. 57-1 Земельного кодексу України.

У подальшому, окружною прокуратурою 18.09.2024 направлено повторно листа до Талалаївської сільської ради, щодо наявної переписки з Північним МУЛМГ по вищевказаному клопотанню та прийняття відповідного рішення про його задоволення.

Сільською радою 23.09.2024 надано відповідь про те, що переписка з моменту надання попередньої відповіді, з Північним МУЛМГ не проводилася, рішення щодо віднесення залісених земель до само залісених не приймалися.

З огляду на викладене, вищевказані дії органу місцевого самоврядування не сприяють реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушують інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів.

Талалаївська сільська рада допускає бездіяльність щодо віднесення угідь до самозалісених, що перешкоджає реалізації політики держави у сфері охорони самосійних лісів, визначеної, зокрема, Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

При цьому у ст. 1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Аналогічне визначення містить Земельний кодекс України (ст. 57-1).

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України. Зокрема, за ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до само залісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Водночас віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч. 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).

З метою реалізації вказаної норми ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абз. 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, уже майже два роки існує законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених, покликана збільшити лісистість території України.

Цією процедурою передбачено, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, органу місцевого самоврядування достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Отже, під час вирішення питання щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної важливо встановити, чи сформована вона як об`єкт цивільних прав, оскільки від цього буде залежати процедура її віднесення до самозалісених земель.

Виявлені порушення законодавства щодо охорони самозалісених земель.

Талалаївською сільською радою подання Північного МУЛМГ від 22.11.2023 № 02/1087 не винесено на розгляд сесії ради.

Однак згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Земельні відносини відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Талалаївська сільська рада згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданні Північного МУЛМГ до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Ураховуючи викладене, подання Північного МУЛМГ від 22.11.2023№02/1087 підлягало розгляду саме на сесії Талалаївської сільської ради з прийняттям рішення відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Як зазначалося вище, з метою отримання інформації про виконання органом місцевого самоврядування указаних вимог законодавства прокурор направив відповідні запити до сільської ради.

Однак навіть після отримання листів сільська рада бездіяла щодо прийняття на сесії рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду вищезазначеного подання Північного МУЛМГ.

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду подання Північного МУЛМГ не приймалося.

Разом з тим, для земельних ділянок без визначених меж в натурі (на місцевості) і без присвоєння кадастрового номера, законодавець визначив процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення таких земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Будь-який інший нормативно-правовий акт, крім ст. 57-1 Земельного кодексу України, не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених.

Таким чином, відсутність у поданні Північного МУЛМГ місця розташування та площі земельної ділянки, щодо якої ініційовано зміну угідь на самозалісені, не перешкоджає розгляду цього подання на сесії ради та прийняттю рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Разом з тим Талалаївська сільська рада не виносила на розгляд сесії ради зазначене питання та не приймала щодо нього рішення.

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Оскільки за приписами Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, питання щодо їх охорони потребує особливої уваги.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Аналіз ст. ст. 57-1, 122 Земельного кодексу України та ст. ст. 1, 4, 5, 7, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України і фактичний стан земель, зазначених у поданні Північного МУЛМГ, свідчать, що ці угіддя є самозалісеними, а тому Ніжинська міська рада протиправно не винесла на розгляд сесії питання щодо розгляду вказаного подання та не прийняла рішення щодо віднесення цих земель до самозалісених.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адмістративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Бездіяльність Талалаївської сільської ради щодо невинесення на розгляд сесії ради вищезазначеного подання Північного МУЛМГ підлягає визнанню незаконною.

При цьому єдиним ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання органу місцевого самоврядування вчинити дії - прийняти рішення на сесії ради про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, за результатами розгляду на сесії ради подання Північного МУЛМГ від 22.11.2023 № 02/1087.

Оскільки згідно з ч. 2 ст. 57-1 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а будь-який інший нормативно-правовий акт не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених, у Талалаївської сільської ради відсутні дискреційні повноваження щодо розгляду питання віднесення угідь до самозалісених за результатами розгляду подання Північного МУЛМГ.

У випадку не розгляду Талалаївською сільською радою на сесії подання Північного МУЛМГ не йдеться про вибір ради на власний розсуд прийняти рішення про їх віднесення чи про відмову у віднесенні до замозалісених ділянок, оскільки згідно із ст. 57-1 Земельного кодексу України до самозалісених угідь орган місцевого самоврядування не може віднести лише землі державної та приватної власності, а також землі лісогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати сільську раду виконати вимоги законодавства, яке регулює віднесення угідь до самозалісених земель.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Ніжинської окружної прокуратури (вул.Овдіївська, 2, м.Ніжин,Чернігівська область,16600), Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. П`ятницька, 8, м. Чернігів, 14000 ЄДРПОУ 44943013) до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Незалежності,8, с. Талалаївка,Ніжинський район, Чернігівська область,16651) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.11.2023 № 02/1087 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Талалаївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.11.2023 № 02/1087 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ