Рішення

від 10.12.2024 по справі 620/7369/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/7369/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитнякЛ.О.

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника позивачаКоновалової А.П.

представника відповідачаГюржи О.І., Коляди І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №1706/ж10/25-01-23-07.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким збільшено податок на прибуток іноземних юридичних осіб. Зокрема, представник позивача покликається на те, щопри виплаті доходів у видів процентів за кредитом на користь компанії-нерезидента AGROPROSPERIS 2 LIMITED, платником податків на виконання вимог податкового законодавства правомірно утримано податок з такого доходу за ставкою 2 відсотки (а не 15 відсотків), оскільки така AGROPROSPERIS 2 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним отримувачем такого доходу. Водночас, наголошує, що підхід контролюючого органу до аналізу руху коштів та структури грошових потоків здійснений без урахування усіх обставин, що призвело до хибних висновків щодо здійснення транзиту таких коштів.

Головне управління ДПС в Чернігівській області скористалося своїм правом на подання відзиву, у якому заперечує проти задоволення позову. Серед іншого вказує, що позивач не мав правових підстав для застосування зменшеної ставки податку на процентні доходи компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції, оскільки, на думку ГУ ДПС, компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а є лише проміжним агентом (здійснює транзит). Разом з тим, ГУ ДПС не заперечує, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і що вона надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5)ПК України.

Суд ухвалою від 11.06.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження. В подальшому, суд ухвалою від 09.07.2024 вирішив проводити розгляд справи у режимі відеоконференції. 11.07.2024 продовжено строк підготовчого засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED є бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО», що повністю підтверджується наданими до суду доказами, просила суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових пояснення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Основним видом діяльності позивача (далі також - ТОВ «НОСІВКА АГРО», Товариство) є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Іншими видами діяльності є, зокрема, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Товариство входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема:

компанію «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» (компанія «ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED»);

компанію «АМАРІСТА ЛІМІТЕД» (компанія «AMARISTA LIMITED»);

компанію «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» (компанія «AGROPROSPERIS 2 LIMITED»).

22.01.2008 позивач та компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» уклали кредитний договір №LA-10-08 (надалі «Кредитний договір 2008 року»), згідно з пп.1.1-1.3 якого Кредитор (компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД») передає Позичальнику (позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються «Кредит», для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума кредиту складає 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому з огляду на укладення 01.12.2016 Договору про реструктуризацію між компанією «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», компанією «АМАРІСТА ЛІМІТЕД» та компанією «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» була замінена на нового кредитора компанію «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД», зареєстровану у Республіці Кіпр; сума кредиту була змінена на 12 997 130,07 дол. США; процентна ставка була зменшена з 11% річних до 8% річнихта до 3% річних.

01.10.2009 позивач та компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» уклали договір позики №10/AL згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД») передає Позичальнику (Позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов`язується використовувати Позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 3 600 000,00 (три мільйони шістсот тисяч) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 15% (п`ятнадцять відсотків) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому з огляду на укладення 01.12.2016 вищеописаного Договору про реструктуризацію між компанією «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», компанією «АМАРІСТА ЛІМІТЕД» та компанією «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» компанія «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» була замінена на нового кредитора компанію «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД»; сума кредиту була змінена на 6 000 000,00 дол. США; процентна ставка була зменшена з 15% річних до 3% річних.

Протягом 2017-2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента компанії «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» у вигляді процентів за Кредитними договорами:

за 2017 рік 88 766 970 грн;

за 2018 рік 30 378 325 грн;

за 2019 рік 32 136 054 грн.

При виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Товариством було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік 1 775 339 грн; за 2018 рік 607 567 грн; за 2019 рік 642 721 грн.

Копії податкових декларацій з податку на прибуток підприємств з додатками ПН за 2017-2019 роки, поданих позивачем, та копії квитанцій №2, що підтверджують прийняття таких декларацій як Додатки №23-25 містяться в матеріалах справи.

При цьому, протягом 2017-2019 років компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017, від 19.04.2018, від 27.02.2019, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр. Копії вказаних свідоцтв з перекладом на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчена нотаріально) також містяться в матеріалах справи.

08.12.2023 Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС) видало наказ №2279-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОСІВКА АГРО» (податковий номер 34593872)» та у період з 12 по 18 грудня 2023 року провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої 25.12.2023 склало акт №13790/Ж5/25-01-23-07 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОСІВКА АГРО».

В акті перевірки ГУ ДПС дійшло до висновку, що позивач не мав правових підстав для застосування зменшеної ставки податку на процентні доходи компанії «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції, оскільки, на думку ГУ ДПС, компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, тому що всі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 2 LIMITED перераховує безпосередньо NAP (Кайманові Острови).

Зазначений висновок з боку ГУ ДПС обґрунтовано тим, що компанії AGROPROSPERIS 2, AMARISTA та ATS не мали жодних власних активів для надання позик українським підприємствам. Зазначені компанії повністю залежать від фінансування головної материнської компанії NAP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях. Позики українським підприємствам були надані за рахунок фінансування від NAP (Кайманові Острови).

Також в Акті зазначено, що 27.10.2016 була створена компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED, якій 01.12.2016 було передано частину кредитного портфелю українських підприємств від ATS через AMARISTA. У AMARISTA станом на 31.12.2017 були наявні позики від NAP (Кайманові Острови) з відсотковою ставкою 11,5% та сформовано збиток у сумі 207 423 749 дол. США в результаті нарахованих процентних витрати у розмірі 306 328 567 доларів США на користь NAP. Надалі, прі виплаті українськими підприємствами процентних доходів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, AGROPROSPERIS 2 LIMITED перераховувала їх безпосередньо компанії NAP (Кайманові Острови). У фінансовій звітності AMARISTA за 2017-2019 роки при зменшенні розміру інвестицій (викупу привілейованих акцій AGROPROSPERIS 2 LIMITED) одночасно зменшувався розмір позик від акціонерів в 2017 році та авансів акціонерів у 2018-2019 роках на однакові суми. Всього за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь AGROPROSPERIS 2 LIMITED процентні доходи у розмірі 215 439 тис. дол. США, в свою чергу AGROPROSPERIS 2 LIMITED здійснив викуп привілейованих акцій у AMARISTA у розмірі 218 000 тис. дол. США, які були перераховані AGROPROSPERIS 2 LIMITED безпосередньо NAP (Кайманові Острови).

Такі операції, на думку контролюючого органу, свідчать про транзит, отриманих Компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED процентів від українських підприємств, головній материнській Компанії NAP (Кайманові Острови), яка є фактичним отримувачем доходу.

Крім цього, в Акті також зазначено, що функції директорів компаній повністю контролюються офісом в Нью-Йорку, компанією NCH, яка є материнською компанією NAP (Кайманові Острови) та в результаті застосування режиму NID компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED, нараховані процентні доходи звільнені від оподаткування корпоративним податком на Кіпрі.

На підставі зазначених висновків 01.02.2024 ГУ ДПС винесло податкове повідомлення-рішення №1706/ж10/25-01-23-07 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 24 583 219,00 грн (податкове зобов`язання у розмірі 19 666 575,00 грн та штрафні санкції у розмірі 4 916 644,00 грн), яке є предметом даного спору.

Не погодившись з оскаржуваним ППР, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, яка була залишена без задоволення рішенням від12.04.2024 №10548/6/99-00-06-01-02-06.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннямиПодаткового кодексу України(далі -ПК України).

За приписами підпункту141.4.1пункту141.1 статті 141 ПК України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт а) цього підпункту).

Відповідно до підпункту141.4.2пункту141.2 статті 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Диспозитивність положення цієї статті щодо можливості визначення іншої ставки податку, що передбачається положеннями міжнародних договорів, кореспондує із пункту3.2 статті 3 ПК України, яким визначено, що якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Так, відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, підписаної між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр 08.11.2012 та ратифікованої Україною 04.07.2013 (далі- Конвенція), дія цієї Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.

Відповідно до статті 2 наведеної Конвенції визначаються податки, на які поширюється дія Конвенції. Зокрема, зазначається, що дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

За вимогами Конвенції доходи у вигляді процентів за позиками передбачені статтею 11 «Проценти», в якій зазначено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 ПК Українизастосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту103.4цієї статті (пункт 103.2 статті 103 ПК України).

Відповідно до матеріалів справи, AGROPROSPERIS 2 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017, від 19.04.2018, від 27.02.2019, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.

Суд наголошує, що в Акті перевірки відповідач не заперечує, що протягом 2017-2019 років компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017, від 19.04.2018, від 27.02.2019, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр, наданими Позивачу, і що ці свідоцтва відповідали вимогам статті 103 (пункт 103.5) ПК України.

З наведеного слідує, що між сторонами немає спору щодо того, що компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, в розумінні статті 103 (пункт 103.2) ПК України, і такий її статус підтверджено Позивачем відповідно до вимог статті 103 (пункт 103.5) ПК України.

А відтак позивач у будь-якому випадку мав правові підстави для застосування зниженої ставки податку у відповідний період.

У той же час, відповідно до пункту 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, статтею 11 Конвенції та статтею 103 ПК України головною умовою для застосування пониженої ставки податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу нерезидентам є їх статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основою для розробки більшості міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування є Модельна конвенція про уникнення подвійного оподаткування (надалі також - Модельна конвенція), яка відома ще як Типова конвенція Організації економічного співробітництва та розвитку (надалі також - ОЕСР) щодо податків на доходи і капітал.

Модельна податкова конвенція ОЕСР позиціонується як джерело уніфікованих рішень щодо найбільш поширених питань, які виникають у сфері міжнародного оподаткування та усунення подвійного оподаткування.

Угода не містить прямого посилання на Коментарі, і більше того - Україна не є членом ОЕСР.

Однак, відповідно до пункту 3.2 статті 3 Угоди при застосуванні цієї Угоди Договірною Державою будь-який термін, не визначений в Угоді, буде мати те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави, щодо податків, на які поширюється Угода, якщо з контексту не випливає інше.

Відповідно до статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (Україна приєдналась до згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про приєднання до Конвенції із застереженнями та заявою» від 14.04.1986 №2077-XI) договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до їх звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору.

Поряд з контекстом враховуються: усяка наступна угода між учасниками щодо тлумачення договору або застосування його положень, якій вона не суперечить юридичній кваліфікації ситуації, отриманої в межах Конвенції; наступна практика застосування договору, яка встановлює угоду учасників щодо його тлумачення; будь-які відповідні норми міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

При цьому, докладне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

Так, в коментарі до статті 12 Модельної конвенції ОЕСР щодо податків на доходи та капітал (пункт 4.5) зазначено, зокрема,що поняття «бенефіціарний власник» чітко демонструють, що значення, яке надається цьому поняттю в контексті цієї статті, необхідно відрізняти від відмінного значення, що надається йому в контексті інших засобів, яке стосується визначення осіб (зазвичай фізичних осіб), які здійснюють кінцевий контроль над юридичними особами чи активами. Таке відмінне значення «бенефіціарного власника» не може застосовуватися в контексті Конвенції. Більше того, це значення, яке відсилає до фізичних осіб, не може бути узгоджене з текстом підпункту 2а) ст. 10, який стосується ситуації, коли компанія є бенефіціарним власником дивідендів.Поняття «бенефіціарний власник» покликане подолати труднощі, які виникають у зв`язку і вживанням слів «сплачені на користь», які містяться у пункті 1 статті 10 та 11 та використовувались аналогічним чином у пункті 1 статті 12 Модельної конвенції щодо податків на доходи та капітал стосовно дивідендів і процентів, а не труднощів, пов`язаних із власністю на акції чи боргові вимоги, за якими сплачуються дивіденди, проценти чи роялті.

Так, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту 2 статті 11 Конвенція для того, щоб роз`яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1.

Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резидентства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції.

Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства.

Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу.

Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб.

Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі.

Суд вважає за необхідне зауважити, що такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особо-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державною якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державною якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №640/8578/19.

У контексті викладеного суд звертає увагу на те, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованоїЗаконом України від 16.09.2014 №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», Україна забезпечує, щоб існуючі закони та майбутнє законодавство поступово досягли сумісності з acquis ЄС.

Суд вказує на справу щодо об`єднаних справ №С116/16, №С117/16, №C115/16, №C118/16, №C119/16 та №С299/16. Ця справа стосується тлумачення положень Директиви Ради №90/435/ЄЕС «Щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до материнських компаній та дочірніх підприємств різних держав-членів» (далі -Директива), які були розглянуті Судом ЄС у межах спору між кількома юридичними особами, зареєстрованими на території Євросоюзу, з однієї сторони, та данським Міністерством у справах оподаткування, з іншої сторони.

Усталена правозастосовна практика Суду ЄС спирається на фундаментальні принципи, один з яких говорить про те, що право Євросоюзу не повинно захищати інтереси, в основі яких лежить зловживання правом, а також не може використовуватися зацікавленими особами для отримання пільг шляхом недобросовісних дій. Цей принцип повинен застосовуватися незалежно від того, чи права платника податків засновані на міжнародному договорі, чи на Директиві ЄС (принцип заборони зловживання правом).

Директива була прийнята з метою стимулювання створення груп компаній ЄС для підвищення конкурентоспроможності європейського бізнесу на міжнародному рівні. Отже, використання положень цієї Директиви недобросовісними особами виключно з метою економії на сплаті податків суперечить цілям її прийняття і повинно бути обмежено, оскільки така практика підриває ефективне функціонування європейського ринку через виникнення нерівних умов економічної конкуренції. При цьому вибір платником податків найбільш вигідного режиму ведення підприємницької діяльності з позиції оподаткування не може розглядатися як зловживання правом.

Суд ЄС дійшов висновку, що національним судам потрібно досліджувати такі обставини діяльності платника податків для встановлення факту зловживання правом: чи є укладені угоди з будь-яких економічних підстав; чи вони були укладені лише з метою недобросовісного застосування пільги, для того щоб ухилитися від сплати податку з джерела доходу.

Суд постановив, що група компаній може бути визнана штучною структурою, якщо заснована не для ведення економічної діяльності, а для отримання необґрунтованої податкової вигоди, що суперечить меті прийняття застосовного податкового законодавства (тобто структура групи має формальний характер).

Тобто, визначаючи компанію транзитною, слід спиратися на аналіз мети її економічної діяльності, а також управлінської структури.

Отже, як підкреслив Суд ЄС, розроблена ОЕСР концепція бенефіціарного власника може застосовуватися до цієї Директиви в тому випадку, коли компанія, зареєстрована на території Євросоюзу, вважається особою, яка фактично має право на дохід у вигляді відсотків або роялті, тільки якщо вона без будь-яких обмежень визначає подальшу економічну долю отриманих доходів і не діє як посередник.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити, чи є AGROPROSPERIS 2 LIMITED кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, який виплачувався позивачем за умовами кредитних договорів у перевіряємому періоді.

Як зазначає відповідач в своєму Акті перевірки, протягом 2008-2009 років позивачем було укладено кредитні договори з ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, відповідно до яких позивачу було надано кредити з метою поповнення обігових коштів та налагодження фінансово- господарської діяльності.

AGROPROSPERIS 2 LIMITED зареєстровано 27.10.2016.

Бенефіціарні власники компанії - George Rohr (США) та Moris Tabacinic (Австрія), які також являються керівниками компанії NCH Capital Inc (надалі - NCH), штаб - квартира NCH знаходиться в Нью-Йорку з 10 локальними офісами в Східній Європі та Південій Америці. В свою чергу AGROPROSPERIS 2 LIMITED є дочірньою компанією одного із фондів, заснованих NCH.

Контролююча особа - NCH Agribusiness Partners LP (Кайманові острови), (надалі - NAP). Акціонер - AMARISTA LIMITED (Кіпр).

01.12.2016 Компанія уклала тристоронню угоду про реструктуризацію з пов`язаною компанією (під спільним контролем) та її акціонером AMARISTA LIMITED. Згідно з угодою, дебіторська заборгованість за позиками, включаючи нараховані відсотки, балансовою вартістю 767 535 268 доларів США (кредитний портфель) була передана Компанії від пов`язаної сторони. На першому етапі угоди пов`язана сторона зменшила свій акціонерний капітал, яким володіє AMARISTA LIMITED, в обмін на свої права: право власності та частку в кредитному портфелі, які будуть передані AMARISTA LIMITED як компенсація за викуплені акції. На другому етапі компанія збільшила свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій із можливістю погашення загальною вартістю 767 538 тисяч доларів США та передачі їх AMARISTA LIMITED, як єдиному акціонеру, в обмін на передачу права власності та частки в кредитному портфелі від AMARISTA LIMITED до Компанії.

Переданий від ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED до AGROPROSPERIS 2 LIMITED кредитний портфель українських підприємств був профінансованим компанією NAP.

У свою чергу, акціонером ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED до 01.01.2015 була компанія NAP.

При цьому, розмір отриманих ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED авансових внесків відсоткових від акціонера NAP на початок 2014 року становив 886 637 284 дол. США; розмір нарахованих ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED у 2014 році процентних витрат перед NAP на аванси від акціонера становить 59 686 112 доларів США.

Капітал ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED у 2014 році сформовано шляхом відчуження/продажу у 2014 році дочірньої компанії AGRO DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED компанії AMARISTA LIMITED за 886 637 284 доларів США при балансовій вартості 4 204 338 доларів США. Різниця між зазначеною вартістю та балансовою вартістю вибулої дочірньої компанії у розмірі 882 432 946 доларів США врахована як внесок акціонера у капітал Компанії ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED. Розрахунки грошовими коштами не проводились, а сума дебіторської заборгованості від AMARISTA LIMITED за продаж інвестиції в AGRO DEVELOPMENT LIMITED була зарахована в рахунок погашення авансів від акціонера NAP (примітка 18 фінансової звітності ATS за 2015 рік).

В свою чергу, у AMARISTA LIMITED були відсутні власні кошти для придбання інвестиції у ATS, у 2014 році остання уклала договір позики зі своїм акціонером NAP у розмірі 886 673 284 доларів США, з датою повернення позики 24.08.2019.

Відповідач зазначає, що в кінці 2014 року відбувся залік існуючих заборгованостей між компаніями NAP, AMARISTA LIMITED та ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, за яким ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED погашено NAP аванси акціонерів, NAP надавала позику AMARISTA LIMITED, а AMARISTA LIMITED сплачувала ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED за інвестицію в AGRO DEVELOPMENT LIMITED. Після реєстрації AGROPROSPERIS 2 LIMITED інвестиція в компанію AGRO DEVELOPMENT LIMITED передана від AMARISTA LIMITED до AGROPROSPERIS 2 LIMITED.

Відповідно до доводів відповідача AGROPROSPERIS 2 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, оскільки у 2017-2019 роках усі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 2 LIMITED перераховує безпосередньо або через акціонера HAUGENS ENTERPRISES LIMITED Компанії NCH New Europe Property Fund LP.

Так, відповідач посилається на те, що компанія не використовувала власні кошти для фінансування українських підприємств. Метою випуску привілейованих акцій була передача кредитного портфелю українських підприємств від первинного кредитора до нового кредитора AGROPROSPERIS 2 LIMITED через спільного акціонера та подальше процентного доходу на компанію NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

Суд звертає увагу на те, що договір про реструктуризацію від 01.12.2016 було укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED. Тобто за наслідками укладення такого договору компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED набула права вимоги до українських компаній групи за кредитними договорами, стороною яких вона стала, а не набула статусу агента, номінального утримувача (номінальним власником) чи посередника щодо доходу, отримуваного за такими кредитними договорами.

Вказане підтверджується і аналізом додаткових угод до кредитних договорів, якими, відповідно, замінено особу, що має право вимоги. Більше того, зміст договорів та додаткових угод від 05.09.2017 №8, 11 компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED не містить зобов`язань з передання отриманих за кредитними договорами процентів третім особам

Враховуючи наведене, факт укладення Договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує та не може підтверджувати, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.

В даному випадку, відповідачем жодним доказом не підтверджено, що у AGROPROSPERIS 2 LIMITED наявні договірні або законні зобов`язання передавати отримані проценти іншій стороні.

Компанія має повне право використовувати та користуватися отриманими проценти. Директори Компанії уповноважені здійснювати операції по рахунку, з контролем функції в офісі у Нью- Йорку.

З огляду на наведене, суд зазначає, що факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році не може доводити відсутність у AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у ході своєї діяльності.

Так, в Акті перевірки відповідач наводить опис історичних транзакцій між компаніями групи NCH за 2014-2016 роки (стор.19-22 Акту).

Суд вважає за доречне зауважити, що загальнодоступним є факт розгалуженості структури компаній групи NCH. Водночас наявність гілки корпоративної мережі жодним чином не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й AGROPROSPERIS 2 LIMITED, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг.

Відповідно до долучених до позовної заяви управлінських звітів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED основними видами діяльності компанії є здійснення капіталовкладень та фінансування пов`язаних компаній.

Аналіз Статуту компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED та фінансова звітність компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки свідчить про те, що управління діяльністю компанії здійснюється Радою Директорів компанії, яка повноважна на укладення договорів (п.4 Статуту); на викуп, випуск привілейованих акцій, що підлягають викупу, розпорядження акціями (пп.5.4, 5.6 Статуту);на пред`явлення вимог до учасників стосовно сплати грошей, несплачених за їх акції (п.20 Статуту); на конфіскацію акцій учасників у разі несплати ними заборгованості відповідно до вимоги про сплати (п.43-45 Статуту).

Здійснення відповідних повноважень директорами підтверджується наявними у справі кредитними договорами, договорами позиками, додатковими угодами до цих договорів та рішеннями компанії про зворотній викуп привілейованих акцій.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, директори здійснювали управління компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED на підставі Генерального договору про надання послуг від 02.01.2020, укладеного між компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED.

Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що директори AGROPROSPERIS 2 LIMITEDвиконували функції директорів в інших компаніях. Водночас, такі функції вони виконували лише в межах компанії груп на підставі відповідних договорів.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 6 Генерального договору про надання послуг від 02.01.2020 AGROPROSPERIS 2 LIMITED здійснює оплату саме за послуги ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, у які входить і відшкодування витрат ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED на виплату заробітної плати залученим працівникам.

Варто зауважити, що в реаліях сьогодення відсутність працівників у штаті підприємства не є підставою стверджувати про не здійснення таким підприємством господарської діяльності, з огляду на наявність послуг аутсорсингу та аутстафінгу, які фактично є передачею підприємством на підставі договору певних функцій підприємницької діяльності іншій профільній компанії, яка діє в необхідній галузі.

Відповідно до листа компанії ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED від 26.03.2024 компанія ATS Agribusiness Investments Limited виплатила 374298 євро в якості винагороди директорів пов`язаних компаній-учасників групи.

Суд зауважує, що вказане лише свідчить про виконання умов відповідного договору, а не фінансування компанії іншою компанією групи.

При цьому, аутсорсинг та аутстафінг є законними, врегульованими законодавчими нормами та дієвими способами оптимізації певних бізнес-процесів, що економить ресурси власника бізнесу.

Відтак, виконання директорами функцій у групі компанії на підставі таких договорів жодним чином не може підтверджувати або спростовувати статус компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача.

Окрім того, відповідач стверджує, що функції директорів компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED повністю контролюються офісом в Нью Йорку, компанією NCH, яка є материнською компанією NCH New EuropeProperty Fund LP (Кайманові Острови).

Разом з тим, у листі уповноваженого органу Республіки Кіпр від 18.01.2021 зазначено, що звичайні бухгалтерські функції компанії виконуються на Кіпрі, водночас операційні рішення, пов`язані з такими інвестиціями, приймаються директорами компанії в рамках повсякденного ведення бізнесу, а не під час офіційних нарад директорів з консультаціями та під професійним керівництвом Джорджа Рора, Моріса Табачініча і співробітників офісу у Нью-Йорку.

Окрім того, у пункті 19 цього листа чітко зазначено, що компанія надає кредити пов`язаним компаніям, таким чином компанія виконує функції, пов`язані з такою діяльністю (зокрема, фінансування, нагляд та бухгалтерський облік). Вказані обов`язки виконують директори компанії.

Суд наголошує, що структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи.

Щодо доводів Головного управління ДПС у Чернігівській області на відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED власних активів для надання позик українським підприємствам, суд зазначає таке.

Відповідно до посилань відповідача група компаній повністю залежіть від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях.

Як уже було зазначено судом, в результаті укладення договору про реструктуризацію від 01.12.2016 компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED отримала від компанії ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED портфель дебіторської заборгованості українських юридичних осіб, що входять до групи компаній NCH, який включав і кредитні договори.

Водночас, суд наголошує, що матеріали акту перевірки не містять аналізу фінансової звітності ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, як особи, саме від якої надійшов відповідний кредитний портфель.

До того ж, суд зауважує, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED має право вимоги не лише щодо кредитних договір, які першочергово були укладені з ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, а й за договорами укладеними самостійно.

Зокрема, у подальшому компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED надавала позики українським юридичним особам за рахунок власних грошових коштів, в тому числі за рахунок повернених позик, що підтверджується звітами про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки та листом компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED від 21.12.2023 з перекладом на українську мову, що міститься в матеріалах справи.

Водночас, податковим органом не враховано, що компанія використовувала отримані від українських дочірніх компаній процентні доходи для надання нових позик.

Такі доходи також використовувалися і для здійснення інвестицій в акції дочірніх компаній. Вказане відображено у фінансовій звітності підприємства за 2019 рік.

Як вбачається зі звітів про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки та листа від 21.12.2023:

-позики, видані компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED пов`язаним особам на території України, складали 47 819 900 дол. США 47 819 900 дол. США з 105 209 469 дол. США позик, наданих всім пов`язаним особам, включаючи ті, що зареєстровані в Україні (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2017 рік, рядок «Кредити, видані пов`язаним особам» та п. 2 і остання таблиця в листі від 21.12.2023);

-суми позик, повернутих пов`язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, складали 32 427 218 дол. США 32 427 218 дол. США з 75 942 871 дол. США позик, повернутих всіма пов`язаними особами, включаючи ті, що зареєстровані в Україні (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2017 рік, рядок «Надходження за кредитами, наданими пов`язаним особам» та п. 1.1 і остання таблиця в листі від 21.12.2023);

-cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов`язаними особами компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, становили 108 857 533 дол. США (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2017 рік, рядок «Дохід від отриманих відсотків» та п.1.2 в листі від 21.12.2023);

-позики, видані компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED пов`язаним особам на території України, у 2018 році складали 23 811 400 дол. США 23 811 400 дол. США з 58 052 990 дол. США позик, наданих всім пов`язаним особам, включаючи ті, що зареєстровані в Україні (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2018 рік, рядок «Кредити, видані пов`язаним особам» та п.2 і остання таблиця в листі від 21.12.2023), а у 2019 році 2 900 000 дол. США 2 900 000 дол. США з 33 640 000 дол. США позик, наданих всім пов`язаним особам, включаючи ті, що зареєстровані в Україні (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2019 рік, рядок «Кредити, видані пов`язаним особам» та п. 2 і остання таблиця в листі від 21.12.2023).

суми позик, повернутих пов`язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, у 2018 році складали 20 577 996 дол. США 20 577 996 дол. США з 57 223 846 дол. США позик, повернутих всіма пов`язаними особами, включаючи ті, що зареєстровані в Україні (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2018 рік, рядок «Надходження за кредитами, наданими пов`язаним особам» та п.1.1 і остання таблиця в листі від 21.12.2023), а у 2019 році 29 213 432 дол. США 29 213 432 дол. США з 59 953 432 дол. США позик, повернутих всіма пов`язаними особами, включаючи ті, що зареєстровані в Україні (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2019 рік, рядок «Надходження за кредитами, наданими пов`язаним особам» та п. 1.1 і остання таблиця в листі від 21.12.2023);

cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов`язаними особами компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, у 2018 році становили 56 208 034 дол. США (стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2018 рік, рядок «Дохід від отриманих відсотків» та п.1.2 в листі від 21.12.2023), у 2019 році становили 46 091 455 дол. США стор. 10 Річного звіту та Фінансової звітності за 2019 рік, рядок «Дохід від отриманих відсотків» та п. 1.2 в листі від 21.12.2023.

Аналіз сум звітності Товариства спростовує твердження контролюючого органу про відсутність у компанії активів для надання кредитів пов`язаним особам на території України, зокрема й за рахунок повернутих позик.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.

Вказана правова позиція відображена упостанові Верховного Суду від 25.10.2021 у справі №160/1062/19.

Крім того, як слідує з фінансової звітності компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки, в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) остання самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.

Водночас, в основу тверджень контролюючого органу щодо того, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED є кондуїтною компанією покладено те, що вибудована корпоративна структура із ланцюга міжнародних компаній HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) спрямована лише на виведення виплачуваного нерезиденту процентного доходу з-під оподаткування, шляхом випуску та викупу привілейованих акцій.

Суд зауважує, що аналіз норм законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що такі операції не є дзеркальними у контексті встановлення транзиту коштів.

Суд звертає увагу, що кредитні договори, на підставі яких компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED отримувала дохід у вигляді процентів є фінансовим інструментом, спрямованим виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, оскільки надання фінансування є єдиною діяльністю компанії.

Так, нараховані компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів.

Водночас, суд звертає увагу, що права, надані певному класу привілейованих акцій, є основними факторами при визначені того, чи є привілейована акція фінансовим зобов`язанням або інструментом власного капіталу, адже привілейовані акції є гібридними цінними паперами.

Суд наголошує, що у контексті цієї справи, випуск та викуп компанією певного класу привілейованих акцій є виключно рішенням ради директорів спрямованих на залучення фінансових ресурсів на максимально зручних для себе умовах.

Тобто рішення про викуп акцій мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.

Окремо суд звертає увагу на те, що прийняття організаційно-розпорядчих рішень власниками корпоративних прав не утворюють господарську діяльність.

Відповідно до рішень ради директорів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED про викуп привілейованих акцій, номінальна вартість акцій сплачується за рахунок прибутку компанії, що підлягає розподілу.

Суд наголошує, що відповідно до висновків відповідача, згідно яких за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь AGROPROSPERIS 2 LIMITED процентні доходи у розмірі 215 439 тис. дол. США, в свою чергу AGROPROSPERIS 2 здійснив викуп привілейованих акцій у AMARISTA у розмірі 218 000 тис. дол. США, які були перераховані AGROPROSPERIS 2 безпосередньо NAP.

Проте, аналіз банківських виписок компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED не підтверджує здійснення послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки, що вказує на транзит таких коштів.

При цьому, висновки відповідача зроблені без врахування інших грошових надходжень (крім процентів за договорами позики), отримуваних компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED в 2017-2019 роках, а саме:

сум позик, повернутих пов`язаними особами, компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED у розмірі 75 942 871 дол. США у 2017 році, 57 223 846 дол. США у 2018 році, 59 953 432 дол. США у 2019 році;

сум, отриманих внаслідок викупу дочірніми компаніями компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED акцій, у розмірі 9 663 тис. дол. США у 2018 році, 14 834 тис. дол. США у 2019 році;

сум, отриманих від продажу інвестицій у 2018 році, у розмірі 4 918 тис. дол. США.

У будь-якому випадку комплексний аналіз грошових потоків компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за кожний рік у періоді 2017-2019 роки, свідчить про відсутність послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу.

Так, як підтверджується листом від 21.12.2023, компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не здійснювала послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки:

за січень-лютий 2017 року останній не отримував відсотки та не здійснював викуп привілейованих акцій;

за березень 2017 року отримав 2,861,948 дол. США відсотків, але не здійснював викуп привілейованих акцій;

за квітень 2017 року отримав 5,779,672 дол. США відсотків, але не здійснював викуп привілейованих акцій;

за травень 2017 року отримав 4,106,265 дол. США відсотків, а здійснив викуп привілейованих акцій на 7,515,726 дол. США;

за червень 2017 року отримав 1,069,111 дол. США відсотків, а здійснив викуп привілейованих акцій на 5,102,562 дол. США;

у липні, серпні та вересні 2017 року отримав 2,463,648 дол. США, 1,251,363 дол. США, 12,343,350 дол. США відсотків, але не здійснював викуп привілейованих акцій;

у жовтні 2017 року отримав 46,857,966 дол. США, а здійснив викуп привілейованих акцій на 15,000,000 дол. США;

у листопаді 2017 року отримав 15,518,614 дол. США, а здійснив викуп привілейованих акцій на 20,000,000 дол. США;

у грудні 2017 року отримав 16,605,595 дол. США, а здійснив викуп привілейованих акцій на 25,000,000 дол. США;

у січні-серпні 2018 року, січні, квітні-серпні 2019 року не здійснював викуп привілейованих акцій;

за січень 2018 року не отримував відсотки, а за січень 2019 року отримав 3,528,491 дол. США;

за лютий 2018 року та лютий 2019 року отримав 82 та 3,679,930 доларів США відповідно і здійснив викуп привілейованих акцій на 2,000,000.00 дол. США;

за березень 2018 року та березень 2019 року отримав 556,571 та 3,322,266 дол. США відповідно і здійснив викуп привілейованих акцій на 4,400,000 дол. США;

за квітень 2018 року та квітень 2019 року отримав 9,153,864 та 3,353,340 дол. США відповідно;

за травень 2018 року та травень 2019 року отримав 4,473,482 та 3,884,139 дол. США відповідно;

за червень 2018 року та червень 2019 року отримав 2,596,113 та 3,727,003 дол. США відповідно;

за липень 2018 року та липень 2019 року отримав 8,832,998 та 3,512,020 дол. США відповідно;

за серпень 2018 року та серпень 2019 року отримав 3,882,117 та 3,621,356 дол. США відповідно;

за вересень 2018 року та вересень 2019 року отримав 10,753,256 та 3,623,326 дол. США відповідно і здійснив викуп привілейованих акцій на 15,000,000 та 5,000,000 дол. США відповідно;

за жовтень 2018 року та жовтень 2019 року отримав 4,699,434 та 3,505,491 дол. США відповідно і здійснив викуп привілейованих акцій на 15,000,000 та 10,000,000 дол. США відповідно;

за листопад 2018 року та листопад 2019 року отримав 3,862,849 та 6,295,618 відповідно і здійснив викуп привілейованих акцій на 20,000,000.00 та 37,000,000.00 дол. США відповідно;

за грудень 2018 року та грудень 2019 року отримав 3,862,849 та 6,295,618 дол. США відповідно і здійснив викуп привілейованих акцій на 19,000,000.00 та 18,000,000.00 дол. США відповідно.

Суд зауважує, що вказані суми, які надійшли на рахунок AGROPROSPERIS 2 LIMITED у якості процентних доходів та суми за рахунок яких були викуплені привілейовані акції не є арифметично рівнозначними.

Більше того, суд констатує, що контролюючим органом не доведено послідовного взаємозв`язку між виплатою процентного доходу, викупом привілейованих акцій, що б свідчило про фактичну відсутність права розпорядження прибутком.

Щодо посилання відповідача на застосування AGROPROSPERIS 2 LIMITED режиму NID, як на доказ того, що компанія не є бенефіціарним власником, суд зазначає таке.

Формування власного капіталу (акційної премії) за рахунок кредитного портфелю дозволяється в частині застосування режиму NID на Кіпрі.

Режим NID - інструмент, який дозволяє скоротити запозичені кошти, шляхом заміни запозичених коштів на фінансування за рахунок власного капіталу.

Водночас, NID вираховується з оподатковуваного доходу компанії до тих пір, поки нове фінансування акціонерного капіталу використовується в її діяльності та приносить оподатковуваний дохід. Відрахування залежить від низки умов, включаючи 80% обмеження оподатковуваного доходу.

Кваліфікація нового капіталу включає акціонерний капітал будь-якого класу та премію за акції, випущену та погашену після 1 січня 2015 року, сплачену готівкою або в натуральній формі.

Суд зауважує, що режим NID, окрім зниження ефективного податку кіпрської компанії до 80%, тим самим зниження ефективної ставки податку до 2,5%, не може свідчити про те, що кіпрська компанія не може бути бенефіціарним власником доходу.

Водночас, суд наголошує, що податкові органи не мають повноважень оцінювати правомірність застосування компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED режиму відрахування умовних відсотків за законодавством Республіки Кіпр, оскільки таке відносить до компетенції уповноваженого органуРеспубліки Кіпр.

З урахування вищенаведеного, суд висновує, що формування висновків про транзитність грошових коштів на рахунках AGROPROSPERIS 2 LIMITED в 2017-2019 роках є безпідставним та таким, що свідчить про формування висновків акту перевірки на відомостях з відкритих баз даних та припущеннях, за відсутності їх документального підтвердження.

Таким чином, доводи відповідача про порушення позивачем положень пункту141.4 статті 141 ПК України і заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб не знайшли свого підтвердження.

Розвиваючи вказане, суд вважає за доцільне зазначити, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини 4статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

Водночас, трактування норм податкового законодавства, нехтуючи загальними принципами права, - суперечить пріоритетам державної політики та звужує потенціал економіки України до зростання.

Частинами першою, другоюстатті 9 КАС Українипередбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов до висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно позов задоволенню.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до ч.1ст.139 КАС України.

Керуючись ст.139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №1706/ж10/25-01-23-07.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» (шлях Мринський, 95А, м. Носівка, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, 17100, код ЄДРПОУ 34593872).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Повний текст рішення суду складено 23.12.2024.

Суддя Л.О. Житняк