Рішення

від 11.12.2024 по справі 620/11460/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/11460/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Краснової О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду з позовом до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Носівської міської ради, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 № 02/1134 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 57-1 Земельного кодексу України;

-зобов`язати Носівську міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 № 02/1134 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 57-1 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 28.10.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.Відповідачем подано відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що 29.11.2023 до Носівської міської ради надійшло клопотання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 за № 02/1134 про прийняття рішення щодо можливості віднесення земельних ділянок площею 1511,4484 га до самозаліснених земель. До клопотання було додано файл *.geojson, однак під час відкриття даного файлу було отримано повідомлення про помилку « Не вдається відкрити тип файлу geojson». Неможливість точного визначення розташування та площ земельних ділянок про які йдеться у клопотанні, мають важливе значення для прийняття радою відповідного рішення, оскільки для прийняття рішення на пленарному засіданні ради, уповноваженим виконавчим органом готується проект рішення у якому слід зазначити орієнтовне місцезнаходження земельних ділянок та орієнтовної площі, а також результати обстеження цих ділянок на встановлення факту заліснення та факту чи не перебувають вказані ділянки у постійному користуванні державних чи комунальних підприємств. Після чого проект рішення із доданими документами подається на розгляд постійних комісій, яка за результатами розгляду питань готує висновки і рекомендації, які розглядаються і враховуються при прийнятті остаточного рішення на сесії ради. Тому, 20.12.2023 за вих. №11-02/3461 Носівською міською радою було направлено листа до управління з пропозицією уточнити схеми місця розташування заліснених територій із зазначенням орієнтовної площі для прийняття рішення про віднесення їх до самозаліснених. 26.06.2024 Носіська міська рада отримала відповідь від управління у якому йдеться про те, що згідно аналітичних даних, отриманих з ГІС-порталу «Самозаліснені території України» вбачається, що в межах Носівської територіальної громади обліковується 1511,4484 га ймовірно самозаліснених земель та проханням розглянути додані графічні матеріали та прийняти рішення про віднесення земельних ділянок, що знаходяться в межах Носівської територіальної громади до самозаліснених земель. Після проведення інвентаризації та складання відповідних актів Носівська міська рада матиме можливість винести дане питання на розгляд чергової сесії.

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, та вказані у відзиві доводи відповідача вважає необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та не заслуговують на увагу, оскільки у у листі не конкретизовано, яким чином відсутність точного розташування земельних ділянок та їх площ унеможливлює виконання вимог ст. 57-1 Земельного кодексу України. Вважають, що переписка Носівської міської ради, не свідчить про те, що Носівською міською радою в подальшому на сесії міської ради буде розглянуто вказане подання та прийнято відповідне рішення, а навпаки вказує на бездіяльність щодо розгляду вказаного подання та віднесення земель до самозалісених у відповідності до діючого законодавства.

Ухвалою суду від 28.10.2024 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10:00 год. 13.11.2024.Ухвалою суду від 20.11.2024 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 11.12.2024.

Учасники справи про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що 29.11.2023 до Носівської міської ради надійшло клопотання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 за №02/1134 про прийняття рішення щодо можливості віднесення земельних ділянок площею 1511,4484 га до самозаліснених земель. До клопотання було додано файл *.geojson.

20.12.2023 за вих. №11-02/3461 Носівською міською радою було направлено листа до Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з пропозицією уточнити схеми місця розташування заліснених територій із зазначенням орієнтовної площі для прийняття рішення про віднесення їх до самозаліснених.

26.06.2024 Носівська міська рада отримала відповідь від Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства якому йдеться про те, що згідно аналітичних даних, отриманих з ГІС-порталу «Самозаліснені території України» вбачається, що в межах Носівської територіальної громади обліковується 1511,4484 га ймовірно самозаліснених земель та проханням розглянути додані графічні матеріали та прийняти рішення про віднесення земельних ділянок, що знаходяться в межах Носівської територіальної громади до самозаліснених земель.

Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Носівська міська рада згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданні Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради, а тому прокуратура, вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, звернулася до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частинами 2 та 3 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно частини 12 статті 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Відповідно до вимог статті 57-1 Земельного кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського, призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Відповідно до частин 3,4 статті 57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Частиною 15 статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Конституції України, цього Закону, законів України "Про статус депутатів місцевих рад", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та інших законів. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Як встановлено судом 29.11.2023 до Носівської міської ради надійшло клопотання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 за №02/1134 про прийняття рішення щодо можливості віднесення земельних ділянок площею 1511,4484 га до самозаліснених земель (до клопотання було додано файл *.geojson).

У зв`язку з тим, що з доданого до листа файл *.geojson неможливо було ідентифікувати земельні ділянки Носівською міською радою 20.12.2023 за вих. №11-02/3461 було направлено листа до Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з пропозицією уточнити схеми місця розташування заліснених територій, із зазначенням орієнтовної площі для прийняття рішення про віднесення їх до самозаліснених (а.с.47 на звороті).

Проте Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства лише 26.06.2024 листом №02/556 надало відповідь Носівській міській раді на її лист від 20.12.2023 за вих. №11-02/3461, в якому йдеться про те, що згідно аналітичних даних, отриманих з ГІС-порталу «Самозаліснені території України» вбачається, що в межах Носівської територіальної громади обліковується 1511,4484 га ймовірно самозаліснених земель та проханням розглянути додані графічні матеріали та прийняти рішення про віднесення земельних ділянок, що знаходяться в межах Носівської територіальної громади до самозаліснених земель (а.с.48-59).

З матеріалів справи слідує, що 19.07.2024 листом № 11-02*1917 Носівська міська рада звернулася із запитом до Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» про надання інформації чи відносяться до земель лісового фонду земельні ділянки зображені на викопіюваннях з кадастрової карти та чи перебувають вони в користуванні ДП «Носівкарайагролісництво» (а.с.60).

Листом від 31.07.2024 № 11-02/2001 Носівська міська рада звернулася до Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з проханням надати представника для включення до складу комісії по обстеженню та проведенню інвентаризації земельних ділянок, які можливо віднести до самозаліснених (а. с.60 на звороті).

Листом від 01.08.2024 № 02/676 Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства запропонувало Носівській міській раді включити до комісії по обстеженню та проведенню інвентаризації земельних ділянок, які можливо віднести до самозаліснених Прокопенко Ганну Миколаївну, начальника відділу лісового господарства (а.с.61).

Розпорядженням Носівського міського голови від 30.08.2024 № 244 «Про створення комісії з обстеження земельних ділянок комунальної власності в адміністративних межах Носівської міської ради» створено комісію з проведення обстеження земельних ділянок комунальної власності в адміністративних межах Носівської міської ради на предмет їх ймовірного самозаліснення.

Відповідач наполягає на тому, що відповідач не розглядаючи подання Північного міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства на сесії міської ради з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених вчинив протиправну бездіяльність.

Проте з матеріалів справи вбачається про відсутність ознаків протиправної бездіяльності Носівської міської ради, навпаки дії міської ради вказують на вчинення останньою всіх можливих заходів (з`ясування, які саме земельні ділянки просить управління віднести до самозаліснених земельних ділянок; створення комісії для обстеження вказаних земельних ділянок; обстеження земельних ділянок на предмет їх ймовірного самозаліснення; з`ясування факту чи не перебувають вказані ділянки у постійному користуванні державних чи комунальних підприємств) задля належного винесення проекту рішення на пленарне засідання міської ради та належного розгляду клопотання Північного міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства на сесії міської ради з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у відповідності до норм Закону №280/97-ВР та Регламенту Носівської міської ради.

Не вчинення вказаних вище заходів відповідачем унеможливило б прийняття на сесії Носівської міської ради рішення про віднесення земельних ділянок, перерахованих у поданні Північного міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства до переліку самозаліснених земельних ділянок, оскільки таке твердження не було перевірене відповідачем.

Суд відхиляє посилання представника прокуратури на той факт, що подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо прийняття рішення про віднесення земель до самозалісених повинно було розглядатися у місячний строк на сесії Носівської міської ради згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 № 280/97-ВР, оскільки вказане подання містило перелік земельних ділянок, які Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства пропонувало раді віднести до переліку самозаліснених земельних ділянок, проте для вирішення цього питання міській раді необхідно було створити комісію по обстеженню та проведенню інвентаризації земельних ділянок, які можливо віднести до самозаліснених та яка б провела інвентаризацію таких земельних ділянок, склала б відповідні акти про їх самозаліснення і лише після таких заходів змогла б вирішити питання про віднесення, вказаних у поданні земельних ділянок, до переліку самозаліснених земельних ділянок.

Без вчинення вказаних заходів Носівська міська рада у відповідності до Земельного кодексу України не в змозі була б прийняти рішення про віднесення, вказаних у поданні земельних ділянок, до переліку самозаліснених земельних ділянок.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах та зокрема, у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/167/24, неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні були бути вчинені, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.

Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Носівської міської ради при розгляді подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо прийняття рішення про віднесення земель до самозалісених.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю за необґрунтованістю.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2024 року.

Позивач: Керівник Ніжинської окружної прокуратури (вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 02910114) в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. П`ятницька, буд. 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44943013).

Відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області (вул. Центральна, буд. 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100, код ЄДРПОУ - 04061984).

Суддя В.В. Падій