Ухвала

від 16.12.2024 по справі 760/16789/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/16789/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5928/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "НАВПАЛМ" - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024111200000019 від 13 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та накладено арешт, з метою збереження речових доказів, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВПАЛМ» (код ЄДРПОУ: 45405734) відкритих у наступних банківських установах, а саме:

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (978-ЄВРО), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_2 (978-ЄВРО), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_3 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_5 (840-ДОЛАР США), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (978-ЄВРО), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (840-ДОЛАР США), в сумі 16 293 141,5 грн. - заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ "НАВПАЛМ" - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року та скасувати її.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання про накладення арешту, допустив неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду, а мотиви обґрунтування арешту, носять формальний характер і не ґрунтуються на доказах.

Апелянт зазначає, що підтвердженням вказаного є те, що власник майна - ТОВ "НАВПАЛМ" безпідставно не викликався в судове засідання, де вирішувалось питання накладення арешту на майно.

Також слідчий суддя не врахував вимоги КПК України, а саме відсутність у сторони обвинувачення обґрунтованої підозри щодо вчинення ТОВ "НАВПАЛМ" кримінального правопорушення, відсутність будь-якої правової підстави для арешту майна, відсутність розміру шкоди, яка завдана кримінальним правопорушенням.

Крім того, представник власника майна вважає, що дане кримінальне провадження, що обставин діяльності ТОВ "НАВПАЛМ" не розслідується, та з 13.06.2024 товариству не надходили жодних вимог, запитів чи викликів у зв`язку з розслідуванням даного провадження, а посадові особи товариства не викликались для допиту.

Апелянт зауважує на тому, що з фактичних обставин слідує, що посадові особи в даному кримінальному провадженні не є і підозрюваними, ні обвинуваченими, тим більше цивільними відповідачами, а тому на майно товариства не може бути накладено арешт для забезпечення цивільного позову, з огляду на положення ст. 170 КПК України.

Не міг накладатись арешт і у зв`язку з підстав відповідності безготівкових коштів критеріям визначених ст. 98 КПК України, тобто збереження речових доказів, які можуть містити докази фактів чи обставин, що досліджуються в кримінальному провадженні.

На переконання апелянта, накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Також апелянт вважає, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, були відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ "НАВПАЛМ" кошти, які знаходяться на банківських рахунках набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому твердження про те, що кошти набуті кримінально протиправним шляхом, прокурором не обґрунтовано.

При цьому, арешт майна юридичної особи ТОВ "НАВПАЛМ", щодо якої не здійснюється досудове розслідування, не зможе забезпечити подальшої конфіскації майна будь-якої фізичної особи, що може бути притягнута до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні.

Апелянт наголошує на тому, що накладення арешту на кошти товариства в банківській установі є втручанням в господарську діяльність ТОВ "НАВПАЛМ" у спосіб створення перешкод для виконання обов`язків підприємства перед його контрагентами, постачальниками.

Крім того, апелянт вказує на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

На обґрунтування вимог поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання про арешт та постановлення оскаржуваної ухвали відбулось без участі представників власника майна - ТОВ "НАВПАЛМ", повний текст ухвали був складений 29.07.2024, але власнику майна не скеровувався, а з його змістом представник власника майна ознайомився лише 23.08.2024.

Заслухавши доповідь судді, позицію представника ТОВ "НАВПАЛМ" - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просив скасувати оскаржувану ухвалу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ "НАВПАЛМ" - адвоката ОСОБА_6 , підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без участі власника майна та його представника, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії оскаржуваної ухвали власнику майна та його представнику, однак як зазначає апелянт, що зі змістом оскаржуваної ухвали представник власника майна ознайомився лише 23.08.2024, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, щодетективами відділу детективів Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024111200000019 від 13 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «НАВПАЛМ» (код 45405734), діючи на території Київської області, в період 2023-2024 років, зокрема, під час здійснення імпортних операцій, шляхом невідображення фінансово-господарських операцій в податковому обліку та маніпулювання показниками податкової звітності, в порушенням вимог пп. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах, що підтверджується аналітичним продуктом Територіального управління БЕБ у Київській області від 12.06.2024 № 23.9/2/104-24-АП та висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС у Київській області від 04.06.2024 № 56/10-36-08-02-25/45405734.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «НАВПАЛМ» за період діяльності з 01.01.2023 по 15.05.2024 року в порушення вимог пп. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 8 575 337,63 грн. та податку на прибуток на загальну суму 7 717 803,86 грн.

Органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «НАВПАЛМ» (код 45405734) для здійснення фінансово-господарської діяльності використовують наступні рахунки:

1. Відкриті у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072):

- № НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- № НОМЕР_1 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ);

- № НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США).

2. Відкриті у ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168):

- № НОМЕР_2 (978-ЄВРО);

- № НОМЕР_3 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ);

- № НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- № НОМЕР_5 (840-ДОЛАР США).

3. Відкриті у АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500):

- № НОМЕР_6 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- № НОМЕР_6 (978-ЄВРО);

- № НОМЕР_6 (840-ДОЛАР США).

19 липня 2024 року детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_9 винесено постанову про визнання грошових коштів у сумі 16 293 141,5 грн., які знаходяться на вищезазначених розрахункових рахунках ТОВ «НАВПАЛМ» речовими доказами.

23.07.2024 прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням у кримінальному провадженні № 72024111200000019 від 13.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на майно з метою збереження грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НАВПАЛМ» (код 45405734), заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

24.07.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києвавказане клопотання задоволено та накладено арешт, з метою збереження речових доказів, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВПАЛМ» (код ЄДРПОУ: 45405734) відкритих у наступних банківських установах, а саме:

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (978-ЄВРО), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_2 (978-ЄВРО), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_3 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_5 (840-ДОЛАР США), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (978-ЄВРО), в сумі 16 293 141,5 грн;

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (840-ДОЛАР США), в сумі 16 293 141,5 грн. - заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції частково погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, зазначив, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, а саме постановою детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_9 від 19.07.2024, з чим погоджується і колегія суддів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора у частині накладення арешту на вказані грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вони можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Доводи апелянта, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання про накладення арешту, допустив неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду, оскільки власник майна - ТОВ "НАВПАЛМ" безпідставно не викликався в судове засідання, де вирішувалось питання накладення арешту на майно, колегія суддів не вважає підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ч. 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Посилання апелянта на те, що у сторони обвинувачення відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення ТОВ "НАВПАЛМ" кримінального правопорушення, а також відсутня будь-яка правова підстава для арешту майна, відсутній розмір шкоди, яка завдана кримінальним правопорушенням, колегія суддів також не бере до уваги, так як відповідно до КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відтак, не є підставою й твердження апелянта, що арешт майна юридичної особи ТОВ "НАВПАЛМ", щодо якої не здійснюється досудове розслідування, не зможе забезпечити подальшої конфіскації майна будь-якої фізичної особи, що може бути притягнута до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні, оскільки у даному випадку накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів, а не подальшої конфіскації майна.

Також колегія суддів не бере до уваги, доводи апелянта, що грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Так, ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що згідно поданого клопотання про арешт майна, прокурор просив накласти арешт на грошові кошти у загальній сумі 16 293 141,5 грн., які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВПАЛМ» (код ЄДРПОУ: 45405734) відкритих у банківських установах.

Проте, слідчий суддя вийшов за межі поданого клопотання, наклавши арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВПАЛМ» (код ЄДРПОУ: 45405734), відкритих у банківських установах, в сумі по 16 293 141,5 грн. на кожному із рахунків, що є не співрозмірним завданням даного кримінального провадження.

Відтак, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, а клопотання прокурора підлягає задоволенню, зокрема накладення арешту на грошові кошти, у загальній сумі 16 293 141,5 грн., які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВПАЛМ» (код ЄДРПОУ: 45405734) відкритих у наступних банківських установах, а саме: АТ «РВС БАНК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК», заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ "НАВПАЛМ" - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ "НАВПАЛМ" - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024111200000019 від 13 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, у загальній сумі 16 293 141,5 грн., які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВПАЛМ» (код ЄДРПОУ: 45405734) відкритих у наступних банківських установах, а саме:

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (978-ЄВРО);

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ);

- АТ «РВС БАНК» (МФО 339072, 04071, м. Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58), - рахунок № НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_2 (978-ЄВРО);

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_3 (985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ);

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168, 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28), - рахунок № НОМЕР_5 (840-ДОЛАР США);

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (978-ЄВРО);

- АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5), - рахунок № НОМЕР_6 (840-ДОЛАР США) - заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4