Ухвала

від 17.12.2024 по справі 757/36439/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.08.2024 задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на:

1. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «NOVART»;

2. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «NOVART»;

3. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «MIROJLAWNOWOCIEN»;

4. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «ITQ»;

5. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «WALKENAINTERTRADELTD»;

6. Печатку синьо-чорного кольору з надписом «DRAVE AGENCY»;

7. Печатку фіолетового кольору з надписом «CONJULTINGCORPORATION LTD»;

8. Печатку чорного кольору «BJ Agensy»;

9. Печатку чорно-сірого кольору «Wsimninaisko»;

10. Печатку «FLANTEX TRADING INC»;

11. Печатку «FLANTEX TRADING INC»;

12. Печатку «RSTAas»;

13. Печатку «MONTERREY m/v»;

14. Печатку «Maveron Business ltd»;

---

Справа № 757/36439/24-к Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6049/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

15. Печатку «AD AGENCY»;

16. Печатку «EGELMANN POLAND»;

17. Печатку «TOYOFUJE SHIPPING»;

18. Печатку «KIGE»;

19. Печатку Відділення №1512;

20. Печатку «ЧБРР»;

21. Печатку «ДЛЯ ДОГОВОРІВ»;

22. Печатку «Державної служби статистики України»;

23. Печатку «КАСА №1»;

24. Печатку «Державна архівна служба України»;

25. Печатку «Державна фіскальна служба України»;

26. Печатку «Відділення №1513»;

27. Печатку «Для довідок»;

28. Печатку «Відділення №1138»;

29. Печатку «Державний архів Київської області»;

30. Печатку «Управління справами»;

31. Печатку «Погоджено протокол засідання ЕПК»;

32. Печатку «Каса № 5»;

33. Печатку «Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра»;

34. Печатку «БАНК ФОРУМ»;

35. Печатку «Відділення №1100»;

36. Печатку «Прибуткова каса №1»;

37. Печатку «Центральне відділення ФОРУМ»;

38. Печатку «Прибутково-Видаткова каса №3 Євробанк»;

39. Печатку «Схвалено» Державного архіву м. Києва;

40. Печатку «БАНК ФОРУМ»;

41. Печатку «Видаткова каса №1»;

42. Печатку «Держстат України Головне управління статистики у м. Києві»;

43. Печатку «Відділення №1100 Київська Дирекція»;

44. Печатку «101911»;

45. Печатку «АТ Банк Форум»;

46. Печатку «АТ Банк Форум»

47. Печатку «Відділення №1500 Донецька дирекція»;

48. Печатку «Бориспільський районний підрозділ»;

49. Печатку «ПОГОДЖЕНО Державного архіву м. Києва»;

50. Печатку «Видаткова каса №1»;

51. Печатку «ПАТ Чорноморський Банк розвитку та реконструкцій»;

52. Печатку «Каса №2 Київська Дирекція»;

53. Печатку «ПАТ Банк Форум»;

54. Печатку «ПАТ Чорноморський Банк розвитку та реконструкцій»;

55. Печатку «Дарницьку відділення м. Києва №1100 ПАТ Банк ФОРУМ»;

56. Печатку «Відділення №1 м. Київ Євробанк»;

57. Печатку «СЕНТІ МЕРІ»;

58. Печатку «ОСОБА_21»;

59. Печатку «Фінансова компанія Про-Фінанс»;

60. Печатку «Віятон Голд»;

61. Печатку «Кортис»;

62. Печатку « ОСОБА_9 »;

63. Печатку «АльРІША»;

64. Печатку «Архів центр»;

65. Печатку «Бруклін»;

66. Печатку «ГИБЕРНКА»;

67. Печатку «NOTARIUJZ ОСОБА_20»;

68. Печатку «Старбрідж»;

69. Печатку «Адвокат ОСОБА_10 »;

70. Печатку «РЕНСБЕРГ»;

71. Печатку «Ханвел»;

72. Печатку «Адвокат ОСОБА_11 »;

73. Печатку «ПОРТЕ»;

74. Печатку «WYPIS»;

75. Печатку «Для довідок Голосієво»;

76. Печатку «Мас Груп»;

77. Печатку «Фінансова компанія ПРО-ФІНАНС»;

78. Печатку «САНДЕРА ТРЕЙД»;

79. Печатку «Архів-Центр»;

80. Печатку «Аудиторська фірма столична колегія аудиторів»;

81. Печатку «CENTRALNA INFORMACJA KSIAG WIECZYSTYCH»;

82. Печатку «EKSPOZYTURA CENTRALNEI INFORMACJI»;

83. Печатку «PUSTA STRONA»;

84. Печатку «факсімелі»;

85. Печатку «»Advansed Business Consulting;

86. Предмет ззовні схожий на печатку , яка приклеєна до картки «Карта сусіда Камелія»;

87. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Державна податкова інспекція в Дніпровському районі м. Києва»;

88. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Держава податкова інспекція Дарницького району Головного управління»;

89. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Державна податкова адміністрація України»;

90. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Державна фіскальна служба України»;

91.Мобільний телефон марки «iPhoneX» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , з sim-картою НОМЕР_2 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував про відсутність підстав для проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, у зв`язку відсутністю складу кримінальних правопорушень, оскільки фактично органом досудового розслідування ставиться під сумнів законність проведення позаконкурсної процедури відчуження манна боржника ВАТ «НДМО «Діалір» у власність інвесторів в межах процедури банкрутства.

Однак, набуття майна боржника інвесторами відбувалось у межах процедури банкрутства у спосіб, прямо встановлений законом, відповідно до плану санації і судових рішень, які набрали законної сили.

Також апелянт зазначав, що ухвалою слідчого судді від 13.07.2024, якою було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , встановлено обмеження щодо вилучення електронних носіїв інформації, а зазначено лише про зняття копії інформації з них.

Проте, в результаті проведення обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ІРhопеХ» із сімкартою НОМЕР_2 та печатки підприємств, однак фізичне вилучення мобільного телефону не було передбачено вищезазначеною ухвалою.

При цьому, органом досудового розслідування не було залучено спеціаліста, який би здійснив копіювання інформації з електронних носіїв інформації.

На думку апелянта, протокол обшуку від 01.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 є недопустимим доказом, оскільки його отримано з порушення порядку, встановленого чинним КПК України, а тому в даному випадку підлягає застосуванню доктрина «Плодів отруйного дерева», відповідно до якої, якщо джерело доказу - є недопустимим, то всі докази отримані за його допомогою, також є недопустимими.

Також, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам, визначеним у ст. 171 КПК України, оскільки прокурором не зазначено жодних відомостей щодо приналежності вилученого майна ОСОБА_6 , не додано документів, які підтверджують право власності на майно, не зазначено конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ОСОБА_6 вилученим в ході обушку майном.

Крім того, клопотання подано з порушенням строку, встановленого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

У клопотанні прокурора відсутні аргументи чи доводи на підтвердження наявності у вилученого майна ознак речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею належним чином не досліджено, чи відповідає вилучене майно критеріям речових доказів, та не обґрунтовано, яке доказове значення має це майно для даного кримінального провадження.

Власник вилученого майна ОСОБА_6 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, вилучені речі не є предметом вчинення кримінального правопорушення та не були отримані внаслідок його вчинення.

Прокурор, власник майна ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_5 у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавали та про причини неприбуття суду не повідомили.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100060001390 від 14.10.2022.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні досліджуються обставини позаконкурсного відчуження за заниженою вартістю об`єктів незавершеного будівництва комплексу Республіканської клінічної лікарні за адресою: м. Київ, вул. Милославська, буд. 58, шахрайським шляхом, під час проведення процедури банкрутства ВАГ «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» (далі - ВАТ, 95,56 % акцій належать державі в особі Міністерства охорони здоров`я України) з метою подальшого отримання права користування за вказаною адресою земельною ділянкою площею 21,36 га, в результаті чого державі нанесено збитки на суму понад 300 млн грн.

Так, арбітражним керуючим ОСОБА_12 , яка була призначена керуючим санацією ВАТ, за попередньою змовою з групою інвесторів розроблено план санації, який із порушенням встановленої процедури погоджено колишнім першим заступником Міністра охорони здоров`я ОСОБА_13 та затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021. Згідно з вказаним планом передбачено обмін вимог кредиторів ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві, AT «Укртранснафта», Міжгалузевий науково-технічний комплекс «Хімія поверхні» НАН України, ТОВ «Київсоцпроект», ТОВ «Будова-Центр-1 », ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», ВАТ «Гідромеханізація», ПП «Украгротехцентр», ФОН ОСОБА_14 , ТОВ «Луїза ЛТД» на загальну суму 54 246 792,35 грн на активи боржника між інвесторами та ВАТ відповідно.

Водночас, для реалізації плану санації використано звіт про незалежну оцінку об`єктів незавершеного будівництва ВАТ, яким встановлено вартість нерухомого майна ВАТ без врахування права користування земельною ділянкою площею 21,36 га. Як наслідок, інвестори отримали поза конкурсом переважне право на отримання земельної ділянки площею 21,36 га без врахування її фактичної вартості.

За результатами проведення судової комплексної оціночно-будівельної та оціночно- земельної експертизи від 19.01.2024 судовим експертом ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» ОСОБА_15 з`ясовано, що вартість нанесених державі збитків становить понад 300 млн грн.

До того ж, в ході здійснення досудового розслідування, встановлено, що у 2006 році ОСОБА_16 (колишній заступник секретаря РНБО), ОСОБА_17 (колишній радник Віце-Прем`єр Міністра України) та інші невстановлені особи шляхом зловживання своїм службовим становищем та погроз примусили колишнього голову правління ВАТ ОСОБА_18 започаткувати договірні відносини з підконтрольним їм ТОВ «Київсоцпроект» та передати на доопрацювання проект будівництва PКЛ.

Відповідно до даних досудового розслідування відповідний проект не потребував доопрацювання та, серед іншого, вартість такого доопрацювання була значно завищена. У подальшому ТОВ «Київсоцпроект» виставлено ВАТ рахунок за вказані роботи на суму понад 29,7 млн грн (фактично зазначені роботи не виконувалися), що призвело до неплатоспроможності ВАТ та штучної заборгованості перед вказаним товариством.

Таким чином, в матеріалах досудового розслідування міститься інформація щодо реалізації протиправної схеми та можливої причетності до неї колишнього заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_3 , який надав вказівки довіреним особам щодо укладення фіктивної угоди між ВАТ та підконтрольним останнім ТОВ «Київсоцпроект» (код ЄДРПОУ 33603643) з метою створення штучної заборгованості ВАТ та подальшого протиправного відчуження об`єктів незавершеного будівництва комплексу Республіканської клінічної лікарні під час процедури банкрутства.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання гр. ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних протоколу обшуку від 01.08.2024, цього ж дня проведено обшук за місцем проживання гр. ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

1. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «NOVART»;

2. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «NOVART»;

3. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «MIROJLAWNOWOCIEN»;

4. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «ITQ»;

5. Печатку чорно-червоного кольору з надписом «WALKENAINTERTRADELTD»;

6. Печатку синьо-чорного кольору з надписом «DRAVE AGENCY»;

7. Печатку фіолетового кольору з надписом «CONJULTINGCORPORATION LTD»;

8. Печатку чорного кольору «BJ Agensy»;

9. Печатку чорно-сірого кольору «Wsimninaisko»;

10. Печатку «FLANTEX TRADING INC»;

11. Печатку «FLANTEX TRADING INC»;

12. Печатку «RSTAas»;

13. Печатку «MONTERREY m/v»;

14. Печатку «Maveron Business ltd»;

15. Печатку «AD AGENCY»;

16. Печатку «EGELMANN POLAND»;

17. Печатку «TOYOFUJE SHIPPING»;

18. Печатку «KIGE»;

19. Печатку Відділення №1512;

20. Печатку «ЧБРР»;

21. Печатку «ДЛЯ ДОГОВОРІВ»;

22. Печатку «Державної служби статистики України»;

23. Печатку «КАСА №1»;

24. Печатку «Державна архівна служба України»;

25. Печатку «Державна фіскальна служба України»;

26. Печатку «Відділення №1513»;

27. Печатку «Для довідок»;

28. Печатку «Відділення №1138»;

29. Печатку «Державний архів Київської області»;

30. Печатку «Управління справами»;

31. Печатку «Погоджено протокол засідання ЕПК»;

32. Печатку «Каса № 5»;

33. Печатку «Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра»;

34. Печатку «БАНК ФОРУМ»;

35. Печатку «Відділення №1100»;

36. Печатку «Прибуткова каса №1»;

37. Печатку «Центральне відділення ФОРУМ»;

38. Печатку «Прибутково-Видаткова каса №3 Євробанк»;

39. Печатку «Схвалено» Державного архіву м. Києва;

40. Печатку «БАНК ФОРУМ»;

41. Печатку «Видаткова каса №1»;

42. Печатку «Держстат України Головне управління статистики у м. Києві»;

43. Печатку «Відділення №1100 Київська Дирекція»;

44. Печатку «101911»;

45. Печатку «АТ Банк Форум»;

46. Печатку «АТ Банк Форум»

47. Печатку «Відділення №1500 Донецька дирекція»;

48. Печатку «Бориспільський районний підрозділ»;

49. Печатку «ПОГОДЖЕНО Державного архіву м. Києва»;

50. Печатку «Видаткова каса №1»;

51. Печатку «ПАТ Чорноморський Банк розвитку та реконструкцій»;

52. Печатку «Каса №2 Київська Дирекція»;

53. Печатку «ПАТ Банк Форум»;

54. Печатку «ПАТ Чорноморський Банк розвитку та реконструкцій»;

55. Печатку «Дарницьку відділення м. Києва №1100 ПАТ Банк ФОРУМ»;

56. Печатку «Відділення №1 м. Київ Євробанк»;

57. Печатку «СЕНТІ МЕРІ»;

58. Печатку «ОСОБА_21»;

59. Печатку «Фінансова компанія Про-Фінанс»;

60. Печатку «Віятон Голд»;

61. Печатку «Кортис»;

62. Печатку « ОСОБА_9 »;

63. Печатку «АльРІША»;

64. Печатку «Архів центр»;

65. Печатку «Бруклін»;

66. Печатку «ГИБЕРНКА»;

67. Печатку «NOTARIUJZ ОСОБА_20»;

68. Печатку «Старбрідж»;

69. Печатку «Адвокат ОСОБА_10 »;

70. Печатку «РЕНСБЕРГ»;

71. Печатку «Ханвел»;

72. Печатку «Адвокат ОСОБА_11 »;

73. Печатку «ПОРТЕ»;

74. Печатку «WYPIS»;

75. Печатку «Для довідок Голосієво»;

76. Печатку «Мас Груп»;

77. Печатку «Фінансова компанія ПРО-ФІНАНС»;

78. Печатку «САНДЕРА ТРЕЙД»;

79. Печатку «Архів-Центр»;

80. Печатку «Аудиторська фірма столична колегія аудиторів»;

81. Печатку «CENTRALNA INFORMACJA KSIAG WIECZYSTYCH»;

82. Печатку «EKSPOZYTURA CENTRALNEI INFORMACJI»;

83. Печатку «PUSTA STRONA»;

84. Печатку «факсімелі»;

85. Печатку «»Advansed Business Consulting;

86. Предмет ззовні схожий на печатку , яка приклеєна до картки «Карта сусіда Камелія»;

87. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Державна податкова інспекція в Дніпровському районі м. Києва»;

88. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Держава податкова інспекція Дарницького району Головного управління»;

89. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Державна податкова адміністрація України»;

90. Предмет ззовні схожий на печатку з реквізитами «Державна фіскальна служба України»;

91.Мобільний телефон марки «iPhoneX» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , з sim-картою НОМЕР_2 .

Постановою слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 01.08.2024 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100060001390.

02.08.2024 прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, яке зареєстроване судом 14.08.2024, про накладення арешту на вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.08.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вказане у клопотанні майно.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на печатки та мобільний телефон, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що вказане майно може мати значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 12022100060001390, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи передане.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно ОСОБА_6 з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про невідповідність вилученого пального критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені печатки та мобільний телефон можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення незаконної діяльності, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновку слідчого судді про наявність підстав для арешту майна у даному випадку.

Майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про відсутність у даній справі складу кримінальних правопорушень, з посиланням на те, що набуття майна боржника інвесторами відбувалось у межах процедури банкрутства у спосіб, прямо встановлений законом, відповідно до плану санації і судових рішень, які набрали законної сили, а також доводи про недопустимість як доказу протоколу обшуку від 01.0.82024 за місцем проживання ОСОБА_6 , а відтак недопустимість і всіх доказів, отриманих внаслідок цієї слідчої дії, є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення, належності та допустимості зібраних у справі доказів, підлягає вирішенню під час судового розгляду справи.

Колегією суддів ретельно перевірялись доводи апеляційної скарги про вилучення мобільного телефону та печаток, які не були прямо передбачені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2024 про надання дозволу на обшук за місцем проживання гр. ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного, відсутність мобільного телефону та печаток у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2024 про дозвіл на обшук, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна за умови дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України.

При цьому, як убачається із матеріалів клопотання, прокурором дотримано вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України щодо строку звернення із клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки майно було вилучене в ході обшуку 01.08.2024, а з клопотанням про його арешт прокурор ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді на наступний день - 02.08.2024, що підтверджується роздруківкою Укрпошти із даними штрихкодового ідентифікатора (том 1, а.с. 194), а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Доводи автора апеляційної скарги про те, що прокурором при зверненні з клопотанням про арешт майна та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено мету та не доведено необхідність арешту саме з цією метою, є безпідставними, оскільки як в клопотанні прокурора, так і в ухвалі слідчого судді в достатній мірі обгрунтовано та доведено відповідну мету і підставу арешту майна, зокрема необхідність його збереження як речових доказів.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3