Ухвала
від 16.12.2024 по справі 757/25785/24-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 16 грудня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене, в ході проведення обшуку за місцем проживання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 з, земельна ділянка із кадастровим номером 7410400000:06:002:0028, майно, а саме на:

- мобільний телефон Apple Iphone 6 c.н. НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 світлого кольору в чохлі чорного кольору.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та скасувати ухвалу.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 18 червня 2024 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власника майна та його представника, копію ухвали не направлено, про наявність оскаржуваного рішення стало відомо 12 серпня 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 14 серпня 2024 року. З цих підстав, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через неповноту судового розгляду.

На думку апелянта, клопотання подано із пропущенням строку, оскільки обшук проведено 21 травня 2024 року, однак клопотання подано прокурором лише 05 червня 2024 року.

Також вважає, що мобільний телефон не містить ознак речового доказу, а мету накладення арешту прокурором не доведено.

В судове засідання представник власника майна не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження убачається, що 18 червня 2024 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власника майна та його представника, копію ухвали власнику майна не направлено. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначив, що про наявність оскаржуваного рішення йому стало відомо 12 серпня 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 14 серпня 2024 року. З наведених підстав, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 листопада 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022100000000584,за підозрою, у тому числі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.

В клопотанні прокурора зазначено, що заступник директора ТОВ "ДАРЕКС-ЕНЕРГО" (код 39423347) ОСОБА_8 та директор ТОВ «Дніпро Техно Центр» (код ЄДРПОУ 43674794) ОСОБА_9 здійснили заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, підбуривши заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 до умисної бездіяльності.

Внаслідок вказаного, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , у період з 16.08.2022 по 24.08.2022, маючи реальну можливість належним чином виконати покладені на нього обов`язки, уклав із директором ТОВ «ДНІПРО ТЕХНО ЦЕНТР» ОСОБА_9 додаткову угоду № 2 до Договору №56 від 24.05.2022, датовану 24.08.2022, якою зменшено обсяг закупівлі Товару - Дизельний генератор 1 фаз. 220В, 4-6кВт, DAREX ENERGY DE6500PE1 із 1000 одиниць до 877 та збільшено ціну одиниці Товару на 14 %, тобто до 49 008,60 грн. Внаслідок таких дій загальна вартість вказаних генераторів безпідставно завищена на 5 278 312,20 грн.

21 травня 2024 року на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року проведено обшук за місцем проживання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 з, земельна ділянка із кадастровим номером 7410400000:06:002:0028, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Apple Iphone 6 c.н. НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 світлого кольору в чохлі чорного кольору.

22 травня 2024 року вилучений мобільний телефон постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_11 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022100000000584 від 15.11.2022.

06 червня 2024 року прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вилучений телефон.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року клопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022100000000584 про накладення арешту на вказаний мобільний телефон, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, оскільки зазначене майно у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_11 від 22 травня 2024 року (а.с. 136-137, т. 1).

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.

Посилання апелянта на те, що вилучений мобільний телефон не відповідає критеріям, передбачених ст. 98 КПК України, є необґрунтованими.

Зокрема, в постанові про визнання речовими доказами вказано, що вказаний носій інформації може містити відомості щодо роботи із документами, які є предметом досудового розслідування. Також, може містити листування осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, що клопотання подано з порушенням строку, передбаченого КПК України є необґрунтованими.

На спростування вказаних доводів, прокурор у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що вперше направив до суду клопотання про арешт майна поштою 22 травня 2024 року та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року клопотання повернуто для усунення недоліків (а.с. 138, т. 1).

Повторно прокурор звернувся із клопотанням після усунення недоліків 06 червня 2024 року. Відтак, вимоги, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України, стороною обвинувачення дотримано.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 18 червня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 757/25785/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Справа № 11сс/82/5683/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення16.12.2024
Оприлюднено25.12.2024
Номер документу123987713
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —757/25785/24-к

Ухвала від 16.12.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

Ухвала від 18.06.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Головко Ю. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні