Постанова

від 19.12.2024 по справі 753/2042/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 759/16601/18

Провадження: № 22-ц/824/14783/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Мережко М. В., Нежури В. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пальчика Віктора Олеговича в інтересах Державної казначейської служби України

на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про захист прав споживача шляхом стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» (далі - ОК «ОБК Східна Брама») про захист прав споживача шляхом стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що між ОСОБА_1 та ОК «ОБК Східна Брама» було укладено договір №001-97 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 04 листопада 2020 року №001-97 та підписано додаток №1 до договору (перелік послуг з управління багатоквартирним будинком) і додаток №2.2 про вартість послуг з управління багатоквартирним будинком та додаткові угоди №1, №2, №3.

24 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ОК «ОБК Східна Брама» було підписано договір про надання послуг з опалення №1-97(2)/04/10/16.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив стягнути із ОК «ОБК Східна Брама» переплату за грудень 2022 року у сумі 1 426 грн 68 коп., за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року та за листопад 2022 року за опалення у розмірі 3 493 грн 91 коп., переплату з листопада 2022 року по листопад 2022 року за стовбцем «інше» у сумі 6 943 грн 93 коп., кошти у сумі 4 996 грн 95 коп. (платіж від 19 листопада 2020 року, який не було враховано), надмірно сплачені без належної правової підстави кошти за період з грудня 2019 року по жовтень 2020 року у розмірі 8 154 грн 52 коп., пеню відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 202 069 грн 01 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 901 грн 27 коп., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн 00 коп., а всього 232 986 грн 27 коп.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто із Державного бюджету України на користь ОК «ОБК Східна Брама» 3 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Державна казначейська служба України в особі Пальчика В.О., як особа, що не приймала участі у розгляді справи, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (ч.1 ст.352 ЦПК України) подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Казначейства судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп., присудивши таку суму коштів до стягнення із позивача, ОСОБА_1 .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що казначейство не порушувало прав та інтересів позивача, не вступало у правовідносини з ним і шкоди позивачеві не завдало, не є учасником спірних відносин і не має жодних фактичних даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому не здійснює оскарження рішення суду першої інстанції в частині вимог по суті спору, а лише в частині неналежного розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що у розумінні ч.7 ст.141 ЦПК України у даній справі компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, міг підлягати лише судовий збір. Натомість місцевий суд поширив дану норму на витрати зі сплати правничої допомоги, що є безпідставним.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що оскільки він, як споживач комунальних послуг, звільнений від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, то суд першої інстанції у відповідності до вимог ч.7 ст.141 ЦПК України правомірно стягнув із Державного бюджету України витрати на професійну правничу допомогу шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, оскільки витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до ч.1 ст.133 ЦПК України входять до складу судових витрат, а як наслідок відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилом ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України та ч.1 ст.369 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржено лише в частині визначення особи, з якої підлягає стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в цій частині.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 04 листопада 2020 року між ОК «ОБК Східна Брама» та ОСОБА_1 укладено договір №001-097 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком будинку по АДРЕСА_1 .

24 січня 2022 року між сторонами укладено договір про надання послуг з опалення №1-97(2)/04/10/16. Відповідно до договору, послуги з опалення оплачуються споживачем за квитанцією на оплату житлово-комунальних послуг до 20 числа кожного місяця згідно фактичних показників лічильника (а.с.39-40).

Згідно із п.3.1 додаткової угоди №1 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до договору №001-077 сторонами узгоджено, що у випадку наявності лічильника теплової енергії у квартирі/нежитловому приміщенні споживача нарахування оплати за спожиту теплову енергію здійснюється відповідно до даних лічильника теплової енергії та оплачується споживачем (а.с.37-39).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач систематично виставляє до сплати послуги, які позивач не замовляв (оформлення земельної ділянки, управління будинком, електроенергії МЗК, поточного ремонту, додаткових послуг, попередньої оплати за опалення, компенсації витрат на придбання генератора, дизельного палива, нараховує надмірно за опалення). В період з 2019 року по 2020 рік ним було сплачено кошти у розмірі 8 154 грн 52 коп. без правової підстави, без укладення договору, і ці кошти підлягають поверненню. Крім того, позивач вказав, що підлягає стягненню переплата в період з жовтня 2021 року по березень 2022 року та за листопад 2022 року за опалення у сумі 3 493 грн 91 коп., а також переплата у сумі 6 943 грн 93 коп. за період з листопада 2020 року по листопад 2022 року, а також кошти у сумі 4 996 грн 95 коп.

Залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що з доданих до заяви позивачем квитанцій та виписки, не вбачається здійснення переплати за послуги опалення в період з жовтня 2021 року по березень 2022 року та переплату в рядку «інше» у сумі 6 943 грн 93 коп., період здійснення розрахунків між сторонами за 2019 рік позивачем достатніми доказами не доведено. Позивачем не надано покази лічильника за оспорювані ним періоди, докази здійснення перевірки нарахувань тощо. Оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні основних позовних вимог, судом також залишені без задоволення позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

При цьому, проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, обсяг послуг, наданий адвокатом, а також подані ним документи, суд першої інстанції вважав, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Таким чином, витрати в розмірі 3 000 грн 00 коп. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечать принципу розподілу таких витрат, у зв`язку з чим суд першої інстанції, пославшись на ч.7 ст.141 ЦПК України, стягнув вказану суму з Державного бюджету України на користь ОК «ОБК Східна Брама» шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1-4, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.5 ст.137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказала, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких, саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18 року у справі №758/6113/19, зазначено, що суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив, що такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п.4 ч.3 ст.137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п.2 ч.3 ст.141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Так, позивач скористався правом на подання заперечень щодо заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується із запереченнями позивача, про те, що розмір витрат необґрунтовано завищено, так як вказана справа є досить простою і аналогічні послуги можливо замовити за значно нижчою ціною, ніж вказано у відзиві.

Так, відповідно до п.4.2. договору про надання правової допомоги №114 від 06 травня 2020 року за правову допомогу, передбачену в п.1.2. договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги визначається в додатках до договору (а.с.75-77, т.1).

Відповідно до додатку №26 «Гонорар. Умови та порядок розрахунків» до договору про надання правової допомоги №114 від 06 травня 2020 року сторони за цим договором №26 домовились, що адвокат на виконання умов договору про надання правової допомоги №114 від 06 травня 2020 року зобов`язується надати клієнту наступні послуги: підготовка, написання та подання до Дарницького районного суду міста Києва відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОК «ОБК Східна Брама» у справі №753/2042/23 (вартість послуги 5 000 грн 00 коп.); підготовка, написання та подання заяви про перехід до розгляду справи №753/2042/23 за правилами загального позовного провадження (вартість послуги 2 500 грн 00 коп.) (а.с.79, т.1).

Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) №26 до договору про надання правової допомоги №114 від 06 травня 2020 року адвокат надав, а клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правову допомогу) у формі: підготовка, написання та подання до Дарницького районного суду міста Києва відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОК «ОБК Східна Брама» у справі №753/2042/23 (вартість послуги 5 000 грн 00 коп.); підготовка, написання та подання заяви про перехід до розгляду справи №753/2042/23 за правилами загального позовного провадження (вартість послуги 2 500 грн 00 коп). Цим актом сторони підтверджують, що відповідно, до договору про надання правової допомоги №114 від 06 травня 2020 року роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо наданої правової допомоги у сторін немає (а.с.78, т.1).

Відповідно до платіжної інструкції №4175 від 15 лютого 2023 року ОК «ОБК Східна Брама» сплатило адвокату 7 500 грн 00 коп. з призначенням платежу «Оплата за адвокатські послуги, зг Дог №114 від 06.05.2020р., справа №753/2042/23, 08.02.2023р. Без ПДФО та ВЗ зг НКУ 178.5 Без ПДВ.» (а.с.80, т.1).

Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції, виходячи із критеріїв розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, вважав неспівмірним розмір заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу у сумі 7 500 грн 00 коп., який є завищеним, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги ОК «ОБК Східна Брама» адвокатом Поліщуком Р.М., у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Колегія суддів, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та критерію необхідності такої роботи, ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що застосування такого коефіцієнту вартості наданих адвокатом послуг є невиправданим.

За наведених обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визначення особи, з якої підлягає стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно із ч.2 п.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Аналізуючи вказані положення, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача та висновки суду першої інстанції про те, що якщо позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», то у порядку ч.7 ст.141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, мають компенсуватися за рахунок держави, оскільки вказані положення законодавства стосуються виключно такого виду судових витрат, як сплата судового збору, а не понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі, які підлягають відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про зміну рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року, в частині визначення особи, з якої підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, шляхом викладення другого абзацу його резолютивної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376, 382, 384ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Пальчика Віктора Олеговича в інтересах Державної казначейської служби Українизадовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року в частині визначення особи, з якої підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу змінити.

У зв`язку з чим другий абзац резолютивної частини рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року викласти в такій редакції:

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» (код ЄДРПОУ 41305755, місцезнаходження: 02121, місто Київ, вул. Світла, 3-Д) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді М. В. Мережко

В. А. Нежура