Рішення

від 18.12.2024 по справі 403/98/24

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/98/24 провадження № 2/403/255/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,

з участю представника позивача - адвоката Чуприни С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чуприна С.П. звернувся до суду із позовною заявою доУстинівської селищної ради про визначення позивачу додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини у виді земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9200 га, кадастровий номер: 3525880300:02:000:2392, яка відкрилась внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 гр-на ОСОБА_2 , та яку останній на випадок своєї смерті заповідав позивачу згідно заповіту, посвідченого 02 вересня 2021 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №793. Позовна вимога обгрунтована тим, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений позивачем, як спадкоємцем, з поважної причини, оскільки вона не була обізнана про наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_2 на її користь заповіту і останній за свого життя не повідомляв її про наявність такого заповідального розпорядження. Про існування зазначеного заповіту позивач дізналась на початку січня 2024 року, після того як її батько ОСОБА_3 знайшов його у речах покійного ОСОБА_2 .. Після цього, маючи намір оформити спадщину, позивач звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Величка С.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 15 січня 2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв?язку з пропуском передбаченого ст.1270 ЦК України строку для її прийняття. Вважаючи, що неможливість своєчасного звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини була обумовлена існуванням поважної та об?єктивної причини, представник позивача прохає суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном в шість місяців.

В судове засідання по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 не з?явилась. Про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась у передбаченому ст.128 ЦПК України порядку. Заяв та клопотань, пов?язаних із розглядом справи суду не подала.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та прохав суд його задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. У вступному слові пояснив, що батько позивача по справі, знайшовши за місцем проживання покійного ОСОБА_2 файл з документами, серед яких був і заповіт, складений на ім?я позивача, повідомив про вказану обставину свою дочку ОСОБА_1 , яка після цього відразу звернулась до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини. Враховуючи, що позивач не знала і не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її користь дідом ОСОБА_2 , невчинення нею дій, пов?язаних з прийняттям спадщини було обумовлено об?єктивними причинами. Прохав суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті її діда, у шість місяців.

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Устинівської селищної ради не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.94, 96). Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі та зазначив про відсутність заперечень проти позову (а.с.104).

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області, як учасника справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без його участі.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с.24-25).

Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року витребувано від приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величка С.О. копію спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та згідно положень п.4 ч.3 ст.198 ЦПК України в підготовчому засіданні оголошено перерву (а.с.39-40).

Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року згідно положень ч.ч.2, 3 ст.91, ст.92 ЦПК України задоволено заяву представника позивача про виклик свідка, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті (а.с.54-55, 87-88).

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі та показання свідка, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області у віці 83 років помер гр-н ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 березня 2014 року (індексний номер: 18739526), ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,92 га, кадастровий номер: 3525880300:02:000:2392, розташована на території Ганно-Леонтовичівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Державна реєстрація права власності була проведена 07 березня 2014 року, номер запису про право власності: 4911378 (а.с.8).

За життя ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений 02 вересня 2021 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №793, за яким ОСОБА_2 заповідав усе належне йому майно та майнові права своїй онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №75426450 від 15 січня 2024 року, сформованої приватним нотаріусом Величко С.О., вказаний заповіт ОСОБА_2 внесений до Спадкового реєстру за №68236858 та є чинним (а.с.78 зворот).

Позивач по справі ОСОБА_1 є рідною внучкою спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження, де в графі «Батько» зазначено « ОСОБА_3 » та копією свідоцтва про народження батька позивача, де в графі «Батько» зазначено « ОСОБА_2 » (а.с.14, 108).

15 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величка С.О. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 (а.с.74).

Постановою приватного нотаріуса Величка С.О. від 15 січня 2024 року за вих.№03/02-14 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв?язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини (а.с.13).

Зі змісту витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі судом встановлено, що спадкова справа після смерті гр-на ОСОБА_2 , як спадкодавця, була заведена 15 січня 2024 року приватним нотаріусом Величком С.О., номер у Спадковому реєстрі: 71848440, номер у нотаріуса: 2/2024, що відповідає даті звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.79).

Інформація про інші заповіти, спадкові договори та видані свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.77).

Відомостей про звернення інших спадкоємців померлого ОСОБА_2 протягом встановленогост.1270 ЦК Українистроку із заявами про прийняття спадщини після його смерті та (або) відмову від її прийняття матеріали спадкової справи не містять (а.с.70-80).

Під час безпосереднього дослідження доказів у справі судом, в порядку ст.ст.91, 229, 230 ЦПК України, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3 , який дав суду показання про відомі йому обставини справи.

Так, свідок ОСОБА_3 дав суду показання про те, що після Нового року, приблизно через 7-8 місяців після смерті свого батька ОСОБА_2 , він перебував за місцем проживання покійного та передивлявся старі сімейні альбоми, серед яких знайшов файл із заповітом та іншими документами. Знайдений заповіт він передав своїй дочці ОСОБА_1 , яка після цього звернулась до нотаріуса. За свого життя батько ніколи не повідомляв його про наявність заповіту на земельну ділянку і жодної розмови про це не було.

Виконуючи приписич.1ст.264,ч.4ст.265ЦПК Українита даючимотивовану оцінкуаргументам,наведеним учасникамисправи щодо наявності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3ст.1272 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про захист свого права на спадкування шляхом визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч.1, 2ст.1269 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобовязує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч.1, 3ст.1272 ЦК України).

Відповідно до розяснень п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»(далі - Постанови від 30 травня 2008 року №7) при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з наданих представником позивача пояснень та досліджених судом доказів, протягом визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який закінчився 08 листопада 2023 року, позивач ОСОБА_1 не володіла інформацією про складення ним, як спадкодавцем, на її користь заповіту, внаслідок чого не вважала себе спадкоємцем майна останнього за законом. В свою чергу необізнаність про наявність заповіту обумовила невчинення нею активних дій, спрямованих на прийняття спадщини.

При цьому судом також враховується, що згідно зі ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Згідно з підпунктами 2.1, 2.2 пункту 2 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(з наступними змінами, далі - Порядок), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім іншого, на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (підпункт 3.2 пункту 3 Глави 10 Розділу ІІ Порядку).

Разом з тим, сама лише наявність чинного на час відкриття спадщини заповіту від 02 вересня 2021 року, за відсутності звернення до нотаріуса в межах шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_2 будь-кого із його спадкоємців, в тому числі і за законом, виключала можливість вжиття нотаріусом заходів з повідомлення позивача ОСОБА_1 про її право на спадкування, оскільки спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 була заведена приватним нотаріусом 15 січня 2024 року саме на підставі заяви позивача, як такої, що подана вперше.

Отже, обставина незнання ОСОБА_1 про наявність складеного на її імя заповіту та відсутність передбачених законом підстав для вжиття нотаріусом заходів з повідомлення позивача про відкриття спадщини, створили для неї, як спадкоємця, обєктивні труднощі для вчинення дій, пов`язаних із поданням до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини відповідної заяви про її прийняття до закінчення визначеного законом строку.

Будь-яких доказів на спростування даного висновку суду відповідачем під час судового провадження у справі надано не було.

Крім того, надаючи мотивовану оцінку обставинам справи, судом враховується свобода заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права, що передбачає необхідність поваги до волі заповідача та обовязковість її виконання після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Призначення спадкоємця є правом заповідача, визначеним ч.1 ст.1235 ЦК України.

Отже, склавши 02 вересня 2021 року на користь своєї онуки ОСОБА_1 заповіт та не змінивши і не скасувавши його до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкодавець ОСОБА_2 чітко висловив свою волю щодо розпорядження належним йому майном, в тому числі і земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 1,92 га., а тому зазначені положення заповіту підлягають обовязковій реалізації в інтересах позивача по справі. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного суду.

Про свободу заповіту та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у разі доведеності факту необізнаності особи з існуванням заповіту неодноразово зазначалось у постановах Верховного Суду (від 26 липня 2021 року у справі №405/7058/19, від 08 червня 2023 року у справі №585/2163/22, від 17 січня 2024 року у справі №357/10080/22), що свідчить про сталість судової практики з цього питання.

Судом також встановлено, що із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса 15 січня 2024 року, тобто пропущений нею строкдля подання вказаної заяви з дня закінчення шестимісячного строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, є незначним (два місяці шість днів).

З огляду на викладене, при вирішенні питання поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, судом враховується необхідність дотримання принципу «пропорційності», згідно якого втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розвязання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (правова позиція, висловлена Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц).

Отже, враховуючи принцип пропорційності між застосованим державою заходом у виді відмови позивачу, як спадкоємцю за заповітом, у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з пропуском нею строку для подання заяви про її прийняття, який є незначним, та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспектіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк, достатній для прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, зокрема, щодо необізнаності позивача про наявність складеного на її користь заповіту та не спростування цієї обставини під час судового провадження; враховуючи: свободу заповіту як фундаментальнийпринцип спадкового права та зміст волевиявлення спадкодавця ОСОБА_2 , сформульованого у складеному ним за життя заповіті від 02 вересня 2021 року; необхідність дотримання принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспектіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також той факт, що пропущений позивачем ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини є досить незначним, приходить до висновку, що позивач пропустила строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, яка обєктивно та істотно перешкоджала реалізації нею свого права на прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , а тому позов в частині визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини підлягає до задоволення.

Разом з тим, позовна вимога ОСОБА_1 про визначення судом додаткового строку тривалістю у шість місяців для подання нею заяви про прийняття спадщини підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Основним критерієм при визначенні судом тривалості додаткового строку для прийняття спадщини, виходячи зі змісту ч.3 ст.1272 ЦК України, є достатність такого строку для реалізації спадкоємцем свого обовязку звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність належного обгрунтування позивачем та її представником у поданій до суду позовній заяві та під час судового розгляду справи по суті наявності обставин, які зумовлюють визначення додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю саме у шість місяців та не надання жодних доказів на підтвердження їх існування, суд приходить до висновку про визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю два місяці, що, на думку суду буде достатнім для реалізації позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права на спадкування після смерті її діда ОСОБА_2 ..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК Українисудові витрати, складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Представником позивача у поданій до суду позовній заяві зазначено про залишення за позивачем понесених нею судових витрат по справі (а.с.3).

Про відсутність наміру ОСОБА_1 стягувати з Устинівської селищної ради судові витрати також було зазначено представником позивача в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно дост.141ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, що становить 1211 грн. 20 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 с-ще Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у д ень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повне рішення суду складено 23 грудня 2024 року.

Суддя С.Ю.Атаманова