Рішення

від 17.12.2024 по справі 610/3369/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3369/24

Провадження № 2/610/1162/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Петрової І.В.,

представника позивача Красила В.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10 вересня 2024 року позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому зазначив, що 20.05.2023 між ним і ОСОБА_1 укладено договір б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Своїм підписом у заяві відповідач погодив такі умови:

- тип кредиту, та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п. 9.2. Договору);

- тип кредитної карти: Картка "Універсальна";

- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. Договору);

- процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п. 9.3 Договору);

- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору);

- розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4. Договору);

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля.

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/27, тип - Універсальна, яка надалі, а саме 23.09.2023, була замінена на картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 08/27, тип - Універсальна.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Також банком встановлено, що відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірні", на його думку, операції, які були проведені по його карткам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за період з 02.09.2023 до 23.09.2023.

Так, ОСОБА_1 повідомив співробітникам банку, що 02.09.2023 йому зателефонувала невідома раніше особа з номеру телефону НОМЕР_3 , назвалася співробітником банку та, шляхом обману, спонукала клієнта передати їй платіжні дані по картці клієнта № НОМЕР_1 , а саме номер карти, строк дії, СVV-код та OTPпароль, що відповідачем було виконано. Після цього ОСОБА_1 побачив, що з його картки № НОМЕР_1 було переказано грошові кошти. Відповідач 06.09.2023 звернувся до відділення Банку, де йому допомогли поновити доступ до Приват24 та перевипустили картку № НОМЕР_1 з новим номером НОМЕР_2 . Щодо переказів від 23.09.2023, клієнт повідомив, що в той день чи напередодні йому не телефонували треті особи та конфіденційні дані за своєю картою він не називав, що не відповідає дійсності, бо перекази від 23.09.2023 було здійснено з коректним входом до платформи LiqPay, що було зафіксовано на даній платформі. Також ОСОБА_1 повідомив, що переказ грошових коштів в сумі 2 506,88 грн на карту № НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 він здійснив особисто, не під впливом шахраїв та визнає цей переказ. Аналізом витягу за картою № НОМЕР_1 було встановлено, що 02.09.2023 грошові кошти в сумі 14 433,80 грн було переказано шляхом ручного вводу номеру карти, строку дії та CVV-коду на сервісі компанії "SILPO", термінал E8510641, що належить банку АТ "Восток". Згідно даних ПК "PAN-Like" встановлено, що дану операцію проведено без підтвердження 3d-secure. Аналізом витягу за картою № НОМЕР_2 було встановлено, що 23.09.2023 з даної карти були здійснені такі перекази: в сумі 2 506,88 грн на карту № НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 ; в сумі 6 504 грн на платіжній платформі LIQPAY, термінал I01101E9, процесінг АТ "ПРИВАТБАНК" на рахунок отримувача НОМЕР_5 ТОВ "Єкоммерс" (ЄДРПОУ: 43670412), інтернет-магазин "ШО". Даний переказ було повернуто клієнту 23.09.2023 у зв`язку з його не підтвердженням; в сумі 35 035 грн переказано на платіжній платформі LIQPAY, термінал I0110IMC, процесінг АТ "ПРИВАТБАНК" на рахунок отримувача НОМЕР_6 ФОП ОСОБА_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ), інтернет-магазин "Злато". Аналізом логу входів клієнта в Приват24 встановлено, що в період часу з 01.07.2023 до 30.09.2023 входи до акаунту здійснювалися як з типових, так і не типових пристроїв. Типові для клієнта пристрої: PPA-LX1|HUAWEI та NOKIA G22|NOKIA. Нетипові пристрої: SM-A045F|SAMSUNG, входи 02.09.2023; CPH2333|OPPO, входи 23.09.2023. Згідно ПК "АдмінкаП24" пароль входу в Приват24 змінювався: 02.09.2023 12:05:26 з нетипового пристрою SM-A045F|SAMSUNG; 02.09.2023 о 14:11:23, з типового пристрою PPA-LX1|HUAWEI; 23.09.2023 о 14:13:04 з типового пристрою PPA-LX1|HUAWEI; 23.09.2023 о 14:32:49 з нетипового пристрою CPH2333|OPPO; 27.09.2023 р. о 10:50:05 з типового пристрою PPA-LX1|HUAWEI.

Отже, особа яка проводила зміни пароля мала доступ до фінансового номеру телефону клієнта ОСОБА_1 , та знала PIN-код від його картки, що вказує не розголошення конфіденційних даних клієнтом.

В ході вивчення ПК "Архів повідомлень" встановлено, що в дні здійснення переказів, 02.09.2023 та 23.09.2023, клієнту надходили повідомлення про підтвердження переказу, відновлення доступу до П24, зміну кредитно ліміту, вхід з нетипового пристрою (02.09.2023) та авторизація в П24, здійснення операції на платформі LiqPay, вхід з нетипового пристрою (23.09.2023).

За переказами, здійснимими на користь інтернет-магазину "Злато" та на сервісі компанії SILPO, Банком на прохання відповідача направлено заявки на повернення коштів. По заявці компанії "Злато" було прийнято рішення про неможливість повернення коштів, з коментарем оператора міжнародної платіжної системи "Послуга надана, еквайєр не бажає приймати на себе відповідальність за операцію". За заявкою на сервісі компанії SILPO виставлено Chargeback, що вказує на вірогідне повернення коштів після закінчення претензійної роботи.

Таким чином, грошові кошти з карт ОСОБА_1 було списано внаслідок дій третіх осіб, що стали можливим в результаті самостійного розголошення/компрометації конфіденційної інформації за своєю картою в ході контакту з третіми особами. Вина банка в проведених операціях по картці відсутня.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 64 031,64 грн, з яких: 49 448,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 583,29 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав з наведених у ній підстав.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та не оспорюючи факт укладення кредитного договору з позивачем пояснив, що кредитну картку його змусили отримати працівники банку, хоч він був і проти. Жодного разу вказаною карткою він не користувався. 02.09.2023 йому зателефонувала невідома особа та представилася співробітником ПриватБанку. На вимогу цієї особи він повідомив їй дані своєї картки. Після цього з його кредитної картки були зняті грошові кошти в сумі 14 433 грн. Він відразу звернувся до органів поліції з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, а також до відділення банку де йому допомогли заблокувати стару картку та видали нову. Данні нової картки він нікому не повідомляв, проте 23.09.2023 з його нової картки знову зняли грошові кошти. Загальна суму викрадених у нього грошових коштів складає 44 121,09 грн. Вказує, що оскільки він кредитним лімітом не користувався, грошові кошти фактично були викрадені з його рахунку невідомими особами, то відсутні підстави для задоволення позову.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

17.09.2024 позовну заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до провадження Балаклійського районного суду Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив, що 20.05.2023 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" і ОСОБА_1 укладено договір б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 21-23).

Сторонами були погоджені такі умови:

- тип кредиту, та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п. 9.2. Договору);

- тип кредитної карти: Картка "Універсальна";

- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. Договору);

- процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п. 9.3 Договору);

- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору);

- розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4. Договору);

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля.

Аналогічна інформація міститься в Паспорті споживчого кредиту, який також було підписано ОСОБА_1 20.05.2023 (а.с. 18-19).

На виконання умов договору позивач 20.05.2023 видав ОСОБА_1 кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 із строком дії до 03/27. У подальшому, а саме 23.09.2023, ОСОБА_1 отримав картку "Універсальна" № НОМЕР_2 із строком дії до 08/27, що підтверджується відповідною довідкою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (а.с. 24 зворот).

Як убачається з довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 12.06.2023 за договором з ОСОБА_1 на його картку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн. 02.09.2023 кредитний ліміт було збільшено до 75 000,00 грн, а 01.02.2024 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн (а.с. 24).

З виписки за договором б/н за період 20.05.2023-28.06.2024 встановлено, що за рахунком ОСОБА_1 (картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ) були здійснені такі транзакції: 02.09.2023 - продукти SILPO QR, Kyiv на суму 14 433,80 грн; 23.09.2023 - покупка, Одяг і аксесуари дві транзакції на суму 13 619,00 грн та 21 416,00 грн (а.с. 25).

Крім того, з вказаної вище виписки за рахунком убачається, що ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості шляхом переказів зі своєї картки, а саме: 20.11.2023 на суму 100,00 грн; 26.11.2023 на суму 0,98 грн та 180,82 грн.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за Договором б/н від 20.05.2023 станом на 23.06.2024 становить 64 031,64 грн, з яких: 49 448,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 583,29 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 26-27).

З наданих відповідачем копій витягів з ЄРДР № 12023221080000808 та заяв ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.09.2023 та 18.10.2023 встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області з заявами про вчинене кримінальне правопорушення, якими повідомив про викрадення шахрайським шляхом з його банківських карт № НОМЕР_1 та № 4149 4390 2654 2971 грошових коштів 02.09.2023 у розмірі 14 463 грн, 23.09.2023 у розмірі 44 121,09 грн. За наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 07.09.2023 відповідні відомості були внесені до ЄРДР за № 12023221080000808 (а.с. 39, 40, 49, 50).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна картка це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Держателем такого платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.

Неналежною платіжною операцією для цілей цього Закону вважається платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно), а неналежним отримувачем - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про платіжні послуги" користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний, зокрема: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації

Згідно з пунктом 99 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення), емітент або визначена ним юридична особа під час отримання заяви (повідомлення) щодо факту міскодингу зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його заяви (повідомлення).

Пунктом 146 Положення передбачено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Мотиви суду.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору б/н від 20.05.2023.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредитного ліміту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення.

Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами.

Як було вказано вище, за кредитними картками відповідача 02.09.2023 та 23.09.2023 були проведені транзакції з покупки товарів на загальну суму 49 468,80 грн.

Відповідач стверджує, що вказані кошти фактично було викладено шахрайським шляхом з його банківського рахунку. Разом з цим, в судовому засіданні підтвердив, що передав третій особі дані своєї банківської картки, оскільки вважав, що спілкується зі співробітником банку.

Отже, вказана обставина безспірно свідчить про те, що відповідач своїми діями сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Щодо банківських операцій з купівлі товарів "Одяг та аксесуари" від 23.09.2023 на загальну суму 35 035,00 грн відповідачем взагалі не доведено, що вони здійснені не з його волі. Так, з відповідною заявою про викрадення грошових коштів до органів поліції ОСОБА_1 звернувся лише 18.10.2023, тобто майже через місяць після проведення банківських операцій. Сам лише факт використання нетипового пристрою не доводить відсутність волі користувача на здійснення відповідної банківської операції. Крім того, 23.09.2023 користувачем змінювався пароль входу до Приват24 з типового пристрою.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності його вини у порушенні договірних зобов`язань і як наслідок відсутності підстав для стягнення з нього заборгованості.

Проведення спірних транзакцій за рахунком ОСОБА_1 стало можливим внаслідок дій останнього, а саме внаслідок розголошення ним відомостей такого платіжного засобу як банківська картка третім особам. При цьому, вина банку у проведенні зазначених транзакцій та списання грошових коштів з банківського рахунку відповідача, відсутня.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов`язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 64 031,64 грн, з яких: 49 448,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 583,29 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання та порушила умови договору, укладеного 20.05.2023 між ним і банком, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором, яка виникла станом на 23.06.2024, в сумі 64 031,64 грн.

Судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 422,40 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 526, 626, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором від 20.05.2023 в сумі 64 031 (шістдесят чотири тисячі тридцять одна) гривня 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.

СуддяЮ.А. Феленко