Рішення

від 10.12.2024 по справі 638/11346/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Харків

Справа №638/11346/24

Провадження №2/638/4789/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Яковлевої В. М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

третя особа - Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, про припинення обтяження на нерухоме майна,

у с т а н о в и в:

21 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області про припинення обтяження на нерухоме майна.

Позовна заява мотивована тим, що, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міським відділом РАЦС Харківської області 12.12.1978 року ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Ізюма Харківської області 20 вересня 1997 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінили прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати - ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06 травня 2023 року.

У строки, встановленні чинним законодавством, до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті моєї матері.

Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцова О.О. відкрила спадкову справу № 737/2023 та видала:

- свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 березня 2024 року, реєстровий номер 1344, відповідно до якого, вона прийняла спадщину після смерті моєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 березня 2024 року, реєстровий номер 1346, відповідно до якого, вона прийняла спадщину після смерті моєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді автомобіля марки ВАЗ, моделі-2106, рік випуску-1982, колір - блакитний, номер кузова - НОМЕР_4 , номер двигуна - НОМЕР_5 , реєстраційний номер - НОМЕР_6 , зареєстрованого Ізюмським МРЕВ на ім`я спадкодавця на підставі технічного паспорту автомобіля АЩ 950750 25 вересня 1987 р.

Одночасно з цим її матері належала ще 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, посвідченим Ізюмською державною нотаріальною конторою 05.03.1991р. за реєстровим номером 1-474, та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Живолуп І.В. 24.12.2004 року за реєстровим номером 3-2325. Хочу зазначити, що хоча за документами це 14 частина будинку, проте це є окремим будинком.

При оформленні спадщини з`ясувалося, що на житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належав моїй матері, існує обтяження № 5485412 у виді заборони відчуження на нерухоме майно архівний номер 2969145HARKOV109, архівна дата: 06.08.2001, дата виникнення: 30.10.1997, № реєстра: 29, внутр. № 2601F72729F2402F5227, на підставі договору застави укладеного між «Ізюмським Ощадбанком» та її покійною матір`ю ОСОБА_2 . Дане обтяження зареєстроване 15.08.2007 року Ізюмською державною нотаріальною конторою.

З метою отримати інформацію про договір застави майна, укладеного між «Ізюмським Ощадбанком» та ОСОБА_2 та погашення останньою боргових зобов`язань позивачка звернулася до Ізюмського відділення Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» № 10020/0487.

Проте у наданні їй даної інформації було відмовлено, оскільки дані відомості містять банківську таємницю.

Таким чином, накладене обтяження на майно спадкодавця - її матері ОСОБА_2 заважає позивачці скористатися своїм правом на оформлення спадщини після її смерті, що є порушенням її права.

24 жовтня 2024 року Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» подано відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву мотивовано тим, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у даній справі.

Нерухоме майно, що розташоване за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пров. Середній буд. 6 - в заставі Банку не перебуває, інформація щодо кредитної заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) та ОСОБА_2 , 1949 р.н., перед АТ «Ощадбанк» відсутня.

Отже, позивачкою не наведено доказів, які б свідчили про існування перешкод щодо реалізації нею права розпорядження власністю (нерухомим майном) та не наведено доказів, які б вказували на вину Банку в реалізації Позивачкою своїх прав, а отже визначення АТ «Ощадбанк» відповідачем у даній справі є необґрунтованим та помилковим.

В силу вказаних вище норм матеріального права АТ «Ощадбанк» у даній справі є неналежним відповідачем.

Відповідачем по даній справі має бути особа, яка дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення щодо позивачки, тобто сторона відповідного спірного договору чи державний реєстратор, уповноважений на вчинення реєстраційної дії, за умови порушення останнім прав позивачки, а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає володіти, користуватися та розпоряджатися належним позивачці майном, та не вчиняє інших дій, які б порушували права та інтереси останньої.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача. Враховуючи вищевикладене, АТ «Ощадбанк» наголошує, що не може бути належним відповідачем в даній справі.

Натомість, належним відповідачем у даній справі є нотаріус або інший суб`єкт державної реєстрації прав, який наділений повноваженнями на вчинення відповідної (нотаріальної/реєстраційної) дії щодо зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна (у разі відмови у вчиненні такої дії (реєстраційної/нотаріальної), а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає Позивачці у реалізації права на вказане нерухоме майно, зокрема володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним вище майном (будинком) на свій розсуд та у своїх інтересах.

Проте, АТ «Ощадбанк» не входить до кола суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та не може відповідати за внесення записів про обтяження нерухомого майна в т.ч. і за реєстраційний запис № 5485412, який було внесено Ізюмською державною нотаріальною конторою 15.08.2007.

Інших заяв по суті не надходило.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, про припинення обтяження на нерухоме майна. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 просила провести розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з посиланням не те, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідач, будучі своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міським відділом РАЦС Харківської області 12.12.1978 року ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Ізюма Харківської області 20 вересня 1997 року я уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінили прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки - ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданим Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06 травня 2023року.

У строки, встановленні чинним законодавством, до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової О.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцова О.О. відкрила спадкову справу № 737/2023 та видала свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 березня 2024року реєстровий номер 1344, відповідно до якого, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 березня 2024 року, реєстровий номер 1346, відповідно до якого, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді автомобіля марки ВАЗ, моделі -2106, рік випуску-1982, колір - блакитний, номер кузова - НОМЕР_4 , номер двигуна - НОМЕР_5 , реєстраційний номер - НОМЕР_6 , зареєстрованого Ізюмським МРЕВ на ім`я спадкодавця на підставі технічного паспорту автомобіля АЩ 950750 25 вересня 1987 р.

Водночас, її матері також належала ще 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, посвідченим Ізюмською державною нотаріальною конторою 05.03.1991р. за реєстровим номером 1-474, та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Живолуп І.В. 24.12.2004 року за реєстровим номером 3-2325. Хочу зазначити, що хоча за документами це 14 частина будинку, проте це є окремим будинком.

Разом із тим, на житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належав моїй матері, існує обтяження № 5485412 у виді заборони відчуження на нерухоме майно архівний номер 2969145HARKOV109, архівна дата :06.08.2001, дата виникнення: 30.10.1997, № реєстра: 29, внутр. № 2601F72729F2402F5227, на підставі договору застави, укладеного між «Ізюмським Ощадбанком» та її покійною матір`ю ОСОБА_2 . Дане обтяження зареєстроване 15.08.2007 року Ізюмською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також умовами договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому основним зобов`язанням є зобов`язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом ст. 17 цього Закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

За положеннями ч. 1 ст. 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина друга статті 593 ЦК України, частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року в справі № 750/3917/17 (провадження № 14-24цс20) вказано, що "особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам".

Отже вимога про припинення обтяження за договором іпотеки відповідає способу захисту порушеного права позивачки.

Аналізуючи всі зібрані у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких даних про наявність боргових зобов`язань перед АТ «Ощадбанк», суд доходить висновку, що з боку позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 1949 р.н., відсутні зобов`язання перед банком.

АТ «Ощадбанк» не заперечував та підтвердив цей факт, вказав, що нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 - в заставі Банку не перебуває, інформація щодо кредитної заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) та ОСОБА_2 , 1949 р.н., перед АТ «Ощадбанк» відсутня.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Наявність запису щодо заборони відчуження нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позбавляє ОСОБА_1 реалізувати своє спадкове право. Відтак, позивачка не має іншої можливості, аніж у судовому порядку, скасувати заборону нерухомого майна та реалізувати право на спадкування.

Враховуючи вищевикладене, наявність заборони на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 щодо оформлення, користування та розпоряджання своїм майном, які вона не може захистити в іншому, аніж у судовому, порядку, враховуючи, що з часу накладення заборони на майно минуло близько 27 років, відсутність будь-яких матеріальних претензій від відповідача стосовно цього майна, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо твердження Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», стосовно того, що він є неналежним відповідачем.

Належним відповідачемза вимогоюпро скасуваннязапису прозаборону відчуженнянерухомого майнає самебанк, проте його діяльність припинена без правонаступника. Водночас наявність запису про реєстрацію обтяження порушує право власника предмета іпотеки.

У ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який би визначав правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації без правонаступника). Подібною нормою є абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Тому коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Такий правовий висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні є законними, обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача слід стягнути документально підтверджений сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись частиною шостою статті 259, статтями 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, про припинення обтяження на нерухоме майна задовольнити.

Припинити обтяження речових прав на нерухоме майно, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме заборону на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 5485412, що належить ОСОБА_2 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00032129, адреса місцезнаходження: 64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Паромна, буд. 6.

Третя особа Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ 02893516, адреса місцезнаходження: 64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 18.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2024 року.

Суддя В. М. Яковлева