Постанова

від 23.12.2024 по справі 520/14612/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. Справа № 520/14612/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, по справі № 520/14612/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (далі ТОВ «ГЕПОНІК», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №00081110707, №00081080707 та №00081100707.

Обґрунтовуючи неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач вказував, що контролюючим органом було порушено порядок проведення документальної невиїзної перевірки Товариства, оскільки не було належним чином перевірено факту отримання платником податку наказу про призначення перевірки та запиту про надання документів. Зокрема відповідачем не було враховано, що 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан й працівники Товариства, офіс якого знаходився в місті Харкові, не мали можливості належним чином виконувати свої функціональні обов`язки, зокрема щодо отримання кореспонденції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі № 520/14612/23, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, ТОВ «ГЕПОНІК» відмовлено у задоволенні позову.

ТОВ «ГЕПОНІК», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі № 520/14612/23 винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем було порушено право Товариства взяти участь у проведенні податкової перевірки його діяльності та надати витребувані документи. Окрім того позивач стверджує, що контролюючим органом не враховано обставини діяльності підприємства в умовах введення воєнного стану та відсутність у зв`язку з цим можливості надіслати витребувані документи або повідомлення про наявність обставин, що призвели до неможливості надання первинних документів.

Також у доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що реальність господарських операцій ТОВ «ГЕПОНІК» з контрагентами, щодо яких витребовувались документи, фактично підтверджені податковим органом в акті перевірки, поряд із тим, у висновках акта податковий орган стверджує про неправомірність формування позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість за такими господарськими операціями.

Більше того, позивач наголошує, що ним надало до позовної заяви всі наявні первинні документи, складені щодо господарських операцій з контрагентами, описаними в акті перевірки. Однак суд першої інстанції надані позивачем документи проігнорував та жодної правової оцінки їм у своєму рішенні не надав.

Окрім викладеного в апеляційній скарзі позивач наводить низку рішень Верховного Суду, які не були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення (постанови від 19.04.2023 року у справі № 640/1146/19, від 24.10.2019 у справі № 820/7293/13-а, від 10.05.2023 року у справі № 640/966/20, від 15.06.2022 у справі № 420/2808/20).

Від ГУ ДПС у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі № 520/14612/23 без змін, а скаргу Товариства без задоволення. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим й таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Зокрема відповідач стверджує, що письмове повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, копія наказу про призначення перевірки та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) направлені на податкову адресу платника й отримані останнім 19.10.2022 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Перелічені документи були також направлені засобами електронного зв`язку в електронній формі на електронний кабінет платника податків. Тобто, як стверджує відповідач, Товариство було належним чином поінформоване про факт проведення перевірки його діяльності, а відтак жодних порушень прав позивача контролюючим органом не допущено.

Відповідно до пунктом 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ГЕПОНІК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 05.12.2022 року № 5022/20-40-07-07-03/38630963.

Проведеною перевіркою дотримання ТОВ «ГЕПОНІК» вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за червень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування бюджету, встановлено порушення Товариством вимог:

1) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), в частині заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до Державного бюджету (рядок 18) за червень 2022 року на 23416 грн;

2) п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.п. «а» п. 198.1, п 198.2, абзаців першого і другого п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, п.п. 4 п. 5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, в частині завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1) за червень 2022 року на 174237 грн;

3) п. 44.5 ст. 44, п 121.1 ст. 121 ПК України в частині ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

На підставі установлених перевіркою порушень 29.12.2022 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 00081110707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку, на 174237 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 87118,50 грн;

№ 00081080707, яким донараховано 23416 грн податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції в сумі 5854 грн;

№ 00081100707, яким застосовано штраф у сумі 1020 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом було дотримано положення ПК України при проведенні податкової перевірки Товариства, зокрема направлено на його адресу наказу про призначення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та запиту про надання інформації. Разом із тим оскільки позивачем не надано до перевірки витребуваних контролюючим органом первинних документів суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у податкового органу правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Окрім викладеного окружним судом взято до уваги те, що позивачем не надано доказів надіслання до податкового органу заяви про зміну податкової адреси або обрання способу взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв`язку в електронній формі тощо.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд, незалежно від підстав, наведених у позові, зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вище вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, з підстав подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки регламентовано статтею 79 ПК України.

Так, відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім.

Зазначене узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).

Відтак, проаналізувавши зазначені норми ПК України, колегія судів зазначає, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава). При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Наведене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 25.05.2023 року в справі №640/32632/20, від 31.05.2024 року в справі № 826/306/15 від 19.04.2024 року в справі №440/4696/18 тощо.

Перевіряючи дотримання контролюючим органом процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГЕПОНІК» судом апеляційної інстанції встановлено наступні фактичні обставини.

Як свідчать матеріали справи на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України 14.10.2022 року ГУ ДПС у Харківській області прийнято наказ № 1259-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГЕПОНІК» (податковий номер 38630963) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Згідно з наказом датою початку перевірки вказано 22.11.2022 року, тривалість перевірки 5 робочих днів.

18.10.2022 року контролюючим органом сформовано запит про надання ТОВ «ГЕПОНІК» інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) копій документів за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ, в тому числі задекларованого до бюджетного відшкодування за періоди червень 2022 року, а саме: відомості про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства за період, що перевіряється, наказів про призначення та звільнення із займаної посади;штатний розклад, інформацію про чисельність персоналу на підприємстві з наданням пояснень щодо достатності трудових ресурсів, їх кваліфікації та спеціалізації, необхідні для виконання відповідних робіт; перелік основних засобів, які перебувають у підприємства на праві власності чи користування, їх функціональне призначення та місце розташування; головні книги; оборотно-сальдові відомості та аналізи рахунків: 10, 15, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 30, 31, 36,63,68,70,71,74, 91,92,93, 94 в розрізі субрахунків за перевіряємі періоди (помісячно); оборотно-сальдові відомості в розрізі контрагентів по рахунках 361, 362, 631, 632, 371, 377, 685; виробничі звіти, акти списання ТМЦ, затверджені норми по виробництву та списанню ТМЦ; інформацію та документальне підтвердження щодо залишків ТМЦ та основних засобів, станом на початок та на кінець перевіряємого періоду, та на дату надання інформації. У разі їх відсутності на залишках, надати документальне підтвердження використання в господарській діяльності; договори, контракти, додаткові угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт/ наданих послуг, акти прийому передачі, ТТН, CMR, щодо придбання та реалізації товарів(послуг), передачі (отримання) на зберігання, надання(отримання) в переробку давальницької сировини; подорожні листи, авансові звіти з підтверджуючими первинними документами, накладні, товарно-транспортні накладні, або договори укладені з перевізниками; митні декларації з додатками, СМR, інвойси; платіжні доручення, чеки, банківські виписки по всіх відкритих рахунках Вашим підприємством в банку за перевіряємі періоди; відомості про виробників придбаних ТМЦ з підтвердженням сертифікатами походження, якості, відповідності та іншими сертифікатами на придбання товару, надати копії сертифікатів; інформацію щодо незавершеного будівництва та виробництва; інформацію щодо наявності транспортних засобів та фактичне місце знаходження на момент надання інформації; документи які підтверджують право власності/оренди/ іншого права користування на основні фонди; картки рахунку 203 в розрізі видів ПММ, шляхові листи та акти списання ПММ; інформацію щодо наявності ліцензій та інших дозвільних документів на проведення відповідної діяльності підприємства; статистичну звітність, наказ про облікову політику та інші накази що стосуються предмету перевірки; інші наявні документи, що стосуються предмету перевірки.

Судом першої інстанції встановлено й таке підтверджується матеріалами справи, що копія наказу, письмове повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) надіслані на податкову адресу платника податків ТОВ «ГЕПОНІК»: вул. Чайковська, буд. 4, м. Харків, 61024, засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення письмове повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та копія наказу ГУ ДПС області направлені на податкову адресу платника (трек 6130121935140) отримано платником 19.10.2022 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.10.2022 року №14153/6/20-40-07-07-08 направлений на податкову адресу платника (трек 6130121934798) отримано платником 19.10.2022 року.

Також перелічені вище документи були надіслані до електронного кабінету платника податків ТОВ «ГЕПОНІК».

Поряд із тим, позивачем до перевірки не було надано первинних документів, про що складено акти «Про ненадання ТОВ «ГЕПОНІК» (податковий номер 38630963) документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки» від 22.11.2022 №1236/20-40-07-07-03/38630963 та від 28.11.2022 №1269/20-40-07-07-03/38630963, а згодом складено акт про результати проведеної перевірки та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги ключова теза позивача зводилась до того, що йому не було відомо про проведення невиїзної перевірки стосовно діяльності Товариства й саме з цих причин підприємство було позбавлене можливості надати контролюючому органу витребувані документи та, власне, бути присутнім під час проведення перевірки.

Водночас, в контексті таких доводів суд першої інстанції цілком слушно зауважив, що факт отримання наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення щодо її проведення та запиту про надання інформації підтверджується наявними у справи копіями поштових повідомлень про вручення поштових відправлень уповноваженою особою позивача.

Таким чином, відповідачем виконано вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо повідомлення платника податків про початок документальної невиїзної перевірки, що надало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення такої перевірки стосовно ТОВ «ГЕПОНІК».

У доводах апеляційної скарги позивач зауважує, що судом першої інстанції було проігноровано факт розташування підприємства у м. Харкові, яке починаючи з лютого 2022 року майже щодня піддається масованим атакам, що унеможливило нормальну роботу підприємства, а небезпека перебування в місті спричинила масовий виїзд працівників підприємства до інших регіонів України чи закордон.

Суд не спростовує того факту, що м. Харків з лютого 2022 року майже щодня піддавалося масованим атакам внаслідок збройної агресії російської федерації.

Однак, позивачем не надано жодного доказу, що запровадження воєнного стану та масовані атаки позбавили позивача можливості отримати наведені вище документи, що стали підставою для проведення перевірки, та надати контролюючому органу первинні документи для проведення перевірки.

Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX уведено заборону на проведення податкових перевірок у період воєнного стану.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 року, у відповідну заборону внесено зміни та відновлено право податкового органу здійснювати документальні позапланові перевірки з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Отже позивач, як платник податків, був обізнаний щодо ймовірності проведення контролюючим органом перевірки дотримання Товариством податкового законодавства при декларування з червня 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого з бюджетного відшкодування.

Окрім викладеного у світлі доводів апеляційної скарги позивача колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на такому.

Відповідно до приписів пункту 42.3 статті 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно із пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Водночас, позивачем не надано суду доказів надіслання до податкового органу заяви про зміну податкової адреси або ж повідомлення про виїзд та перебування посадових осіб Товариства поза межами України й неможливість у зв`язку із цим виконати вимогу контролюючого органу. Не скористався позивач й можливістю, передбаченою пунктом 42.5 статті 42 ПК України, щодо отримання документів через електронний кабінет платника податків.

Ураховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що проведення невиїзної перевірки ТОВ «ГЕПОНІК» здійснено контролюючим органом з дотриманням положень ПК України.

Окремо слід зауважити, що пунктом 69.28 підрозділу 10 ХХ ПК України (у редакції Закону № 2173-IX від 01.04.2022) установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади. У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Водночас, матеріали справи не містять доказів повідомлення Товариством контролюючого органу щодо наявності обставин, визначених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, стосовно втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Натомість, колегія суддів вважає, що доводи позивача, якими він обґрунтовує як позовні вимоги, так і вимоги апеляційної скарги, базуються на припущеннях (зокрема, щодо нездійснення перевірки контролюючим органом факту обізнаності Товариства щодо початку перевірки щодо його діяльності, виїзду працівників підприємства поза межі міста та неможливість у зв`язку із цим забезпечувати отримання кореспонденції) та не підкріплені жодними доказами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки долученим позивачем до позовної заяви первинним документам, які стосуються декларування Товариством від`ємного значення з ПДВ за червень 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 ПК України визначено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання платником таких документів прирівнюється до їх відсутності. Надання первинних документів вже під час розгляду справи у суді не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних податкової звітності, а їх надання не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування ти чи інших показників (постанови від 28.10.2021 року у справі № 802/880/18-а, від 14.12.2022 року у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 року у справі № 640/9880/19).

Тут знову ж таки варто врахувати, що від ТОВ «ГЕПОНІК» до територіального органу ДПС за основним місцем обліку не надходило повідомлення відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо неможливості пред`явлення первинних документів.

Таким чином, колегія суддів констатує, що позивач в апеляційній скарзі не зазначає причин, які об`єктивно не залежали від нього та унеможливлювали подання контролюючому органу документів на запит від 18.10.2022 року.

Наведені позивачем в апеляційній скарзі рішення Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки в них зроблено висновки щодо обставин, які свідчать про реальність відображених платником податків у податковому обліку господарських операцій, та які не враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення. Натомість, у справі, яка розглядається, суть спору стосується дотримання контролюючим органом вимог ПК України при проведенні податкової перевірки Товариства.

Посилання позивача апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм процесуального права, зокрема, в частині недослідження усіх доказів у справі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Доводи позивача у відповіді на відзив на апеляційну скаргу, що відповідач позбавив позивача права на адміністративне оскарження прийнятого податкового повідомлення рішення, прийнявши рішення від 17.03.2023 року про відмову у поновленні пропущеного строку на подання скарги та залишення скарги без розгляду колегія суддів вважає безпідставними, оскільки така відмова грунтувалася на тому, що спірні ППР були відправлені на податкову адресу ТОВ «Гепонік» та були вручені платнику податків та ТОВ «Гепонік» не наведено поважних причин пропуску строку на подання скарги.

Будь- яких доказів в підтвердження поважних причин не отримання документів, що слугували підставою для проведення перевірки, ненадання первинних документів на перевірку та не отримання спірних ППР позивачем не надано і до суду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 по справі № 520/14612/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій