Ухвала

від 23.12.2024 по справі 520/4000/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2024 р. Справа № 520/4000/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/4000/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСЗАПЧАСТЬ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСЗАПЧАСТЬ" про ухвалення додаткового судового рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСЗАПЧАСТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про скасування рішень.

На зазначене додаткове рішення суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі №520/4000/23 неповажними та у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі №520/4000/23 - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви відповідач посилається на запроваджений військовий стан та значне навантаження на працівників. Так, просить врахувати, що згідно інформації, що міститься в інтерфейсі "Мої справи" в системі "Електронний суд" зазначено 7811 процесуальних документів. Головне управління ДПС у Рівненській області є представником у 727 справах. В період серпня 2023 по грудень 2024 року з врахуванням перебування працівників у відпустці та в стані тимчасової непрацездатності супровід справ здійснювали лише 4 працівники відділу супроводження судових справ, при фактичній чисельності 6. Незважаючи на вказані обставини, працівники Головного управління ДПС у Рівненській області вживають всіх заходів для оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави. Однак, труднощі в реалізації права на звернення до суду пов`язані із неможливістю виконання значного обсягу роботи в межах значного збільшення навантаження. Окрім того, у вказаний період неодноразово оголошувалася повітряна тривога. Під час повітряної тривоги усі працівники Головного управління ДПС у Рівненській області, з метою збереження життя та здоров`я, змушені прямувати до укриття, що унеможливлює виконання посадових обов`язків, у тому числі повторне скерування апеляційних скарг. Головне управління ДПС у Рівненській області зауважує, що вказані факти є загальновідомими, а докази щодо наявності таких фактів загальнодоступними. Вищезазначені обставини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення контролюючого органу та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії подання апеляційної скарги. Також відповідач зазначає, що апеляційна скарга подана в межах присічного строку, встановленого ст. 299 КАС України. Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням реалізації ГУ ДПС права на повторне звернення до суду, відповідач просить надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновленні.

З матеріалів електронної справи встановлено, що оскаржуване додаткове рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 09.08.2023.

Із апеляційною скаргою відповідач звернувся вперше 13.09.2023.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023, зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/4000/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСЗАПЧАСТЬ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування рішень повернуто скаржнику.

Згідно з відомостями, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 09.10.2023 про повернення апеляційної скарги, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Рівненській області 09.10.2023 о 20:24 год.

26.11.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області вдруге подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі №520/4000/23.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Суд звертає увагу, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, лише факт введення воєнного стану в Україні не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Скаржником до заяви не долучено жодних доказів, щодо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії, а містить лише загальні доводи про введення воєнного стану в Україні, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк.

Своєю чергою, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку із такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 18.10.2023 у справі №200/18472/21.

Доводи відповідача про те, що апеляційна скарга подана в межах присічного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 07.02.2023 по справі № 160/706/22.

Колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (09.10.2023) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (26.11.2024) сплинуло більше року, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник у повторній заяві про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Враховуючи підстави для поновлення строку, наведені апелянтом, колегія суддів зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Водночас наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, скаржник в заяві про поновлення строку не наводить.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

Згідно довідки про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Рівненській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 05.12.24 року 20:49 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали є 06.12.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023по справі № 520/4000/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТРАНСЗАПЧАСТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова