Постанова

від 05.12.2024 по справі 340/1132/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2024 року м.Дніпросправа № 340/1132/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі №340/1132/23 (суддя Черниш О.А., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вересень плюс до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вереснь плюс (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач):

- форми "ПС" №361/32-00-07-01-03-29 від 06.12.2022 року, яким накладено штраф у розмірі 1 020 грн.,

- форми "С" №179/32-00-07-08-20 від 02.03.2023 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 5 100 грн..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позовні вимоги позивача було задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.

21 червня 2024 року суд ухвалив додаткове рішення у справі №340/1132/23, яким присудив за рахунок бюджетних асигнувань Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача судові витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, та у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що судом неправомірно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн., оскільки має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, чого в спірному випадку зроблено не було. Сума, заявлена до стягнення, є неспівмірною та не підтвердженою належними доказами.

Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, враховує наступне.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Матеріалами справи підтверджується, що професійну правничу допомогу позивачу було надано за договором №22/8 від 09.12.2022, укладеним між ТОВ «Вересень плюс» та адвокатом Самаріним Андрієм Сергійовичем (а.с. 208-209).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано документи, які підтверджують розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката, в сумі 7500 грн. Так, до акту прийому-передачі наданих юридичних послуг за договором №22/8 від 09.12.2022 року включені такі роботи (послуги) адвоката: складання позовної заяви (2 години) - 5 000 грн., складання відповіді на відзив (1 година) - 2 500 грн. (а.с. 210).

В клопотанні позивача визначено до відшкодування за рахунок відповідача суму витрат, понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7500,00 грн..

Суд першої інстанції, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних робіт (наданих послуг), клопотання позивача задовольнив.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Приписами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно достатті 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 2 та 3 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі № 340/1132/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак