Ухвала

від 18.12.2024 по справі 585/5099/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/5099/24

Номер провадження 1-кс/585/1876/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про застосування підозрюваному:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю м. Сторожинець, Чернівецької області, українець, громадянину України, перебуває на посаді командира 2 відділення ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

запобіжного заходу - тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

16грудня 2024року досуду надійшлоклопотання слідчогов якомупросить: Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.

Клопотання обгрунтовує тим, що СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120242004700001045 від 11.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. 10.12.2024 року близько 22 год. 00 хв. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , перебував у пункті тимчасової дислокації військовослужбовців ЗС України, розташованого в лісо смузі поблизу АДРЕСА_2 , де разом з ним перебували інші військовослужбовці, а саме: гранатометник 2 відділення 1 взводу 3 спеціальної роти, старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оператор 1 відділення радіоелектронної боротьби ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кулеметник 2 відділення 4 взводу 3 спеціальної роти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець помічник гранатометника 4 відділення 2 взводу 1 спеціальної роти ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сапер інженерно-саперного взводу інженерно- саперної роти ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , кулеметник 4 відділення 2 взводу 1 спеціальної роти ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , кухар господарчого відділення взводу матеріального забезпечення ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , гранатометник військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Того ж дня, близько 22.30 год. у ОСОБА_15 , виник умисел, спрямований на заподіяння смерті військовослужбовцям на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, зумовлених претензіями до військовослужбовця ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку із тим що останній не приймав участі в бойових діях. Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_14 , розуміючи, що в приміщенні військової палатки перебувають інші військовослужбовці ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, взяв до рук предмет, схожий на гранату «М67», висмикнув кільце та кинув під ліжко де відпочивав ОСОБА_17 внаслідок чого відбувся вибух. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_15 військовослужбовець ОСОБА_14 загинув на місці. Військовослужбовці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні умисного вбивства вчиненого способом небезпечним для багатьох осіб. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обгрунтовно підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сторожинець, Чернівецької області, українець, громадянин України, перебуває на посаді командира 2 відділення ВЧ НОМЕР_1 зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. 12.12.2024 р. ОСОБА_18 , повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. ОСОБА_16 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на підставі зібраних в ході слідства доказів, а саме: протоколом огляду місця події від 11.12.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який будучи допитаним повідомив наступне, що 09.12.2024 року він разом із іншими військовослужбовцями прибув до с. Маршали, Роменського p-ну., Сумської області в пункт тимчасової дислокації, серед вказаних військовослужбовців був хлопець на ім`я ОСОБА_19 , який мав при собі гранату, де він її взяв останній повідомити не може, окрім вказаного військовослужбовця, в інших хлопців зброї не було. Хлопця на ім`я ОСОБА_20 характеризує як запального та конфліктного. В ніч із 10 на 11 грудня 2024 року всі хлопці перебували у вказаній палатці та вживали спиртні напої, в якийсь момент потерпілий побачив що ОСОБА_20 тримає в руках гранату та при цьому вчиняє конфлікт із іншими військовослужбовцями через те що не може знайти свій мобільний телефон, в ході чого ОСОБА_21 , підійшовши до вказаних хлопців, для того щоб влагодити конфлікт, при цьому ОСОБА_22 весь час тримав в руках гранату. ОСОБА_7 , оглянув місцевість де перебував ОСОБА_22 та мобільного телефону не виявив. Після чого почав повертатися назад до місця де він відпочивав та почув вибух. Після чого він втратив свідомість та отямився вже в лікарні, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 котрі надали аналогічні свідчення. Протоколом допиту свідка ОСОБА_23 , який будучи допитаним повідомив наступне, що він 09.12.2024 року він разом із іншими військовослужбовцями прибув до с. Маршали, Роменського p-ну., Сумської області в пункт тимчасової дислокації, серед вказаних військовослужбовців були хлопці на ім`я ОСОБА_19 та ОСОБА_24 . В ніч із 10 на 11 грудня 2024 року всі військовослужбовці перебували в палатці частина спала інша частина вживала спиртні напої. В ході чого ОСОБА_22 почав вчиняти конфлікти із особами котрі перебували в палатці зокрема із ОСОБА_25 через те що останній не приймав участі в бойових діях. В ході конфлікту ОСОБА_22 неодноразово говорив, що підірве всіх, при цьому кидав до багаття патрони, через деякий час ОСОБА_23 , покинув приміщення палатки через деякий час почув вибух. Після чого від інших військовослужбовців дізнався що ОСОБА_22 взірвав гранату та кинув її до місця де спав ОСОБА_24 . протоколом допиту свідка ОСОБА_26 , який будучи допитаним повідомив наступне що 09.12.2024 року він разом із іншими військовослужбовцями прибув до с. Маршали, Роменського p-ну., Сумської області в пункт тимчасової дислокації, серед вказаних військовослужбовців був хлопець на ім`я ОСОБА_19 . В ніч із 10 на 11 грудня 2024 року всі хлопці перебували у вказаній палатці та вживали спиртні напої. В ході чого ОСОБА_22 почав вчиняти конфлікти із особами котрі перебували в палатці зокрема із ОСОБА_25 через те що останній не приймав участі в бойових діях. Також на протязі вечора ОСОБА_20 неодноразово брав до рук ніж та погрожував всіх зарізати. В подальшому ОСОБА_26 , покинув приміщення палатки, перебуваючи на відстані близько 100 метрів почув вибух. В подальшому останній дізнався, що ОСОБА_20 десь взяв гранату та кинув її в бік ліжка де відпочив ОСОБА_27 з котрим до цього неодноразово вчиняв конфлікти з приводу того що останній не брав участь в бойових діях. Протоколом допиту свідка ОСОБА_28 , який будучи допитаним повідомив, що який будучи допитаним повідомив наступне що 09.12.2024 року він разом із іншими військовослужбовцями прибув до с. Маршали, Роменського p-ну., Сумської області в пункт тимчасової дислокації, серед вказаних військовослужбовців був хлопець на ім`я ОСОБА_19 , останньо характеризує, як запального та конфліктного. Зокрема пояснює що ОСОБА_19 часто вчиняв конфлікти із іншими військовослужбовцями з приводу того чи брали вони участь у бойових діях чи ні. Найчастіше вказані конфлікти виникали із хлопцем на ім`я ОСОБА_29 . Повідомленням про підозру ОСОБА_18 у скоєнні злочину передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Санкція кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до особливо тяжких злочинів. Згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Під час досудового слідства органом досудового розслідування встановлено наявність ряду ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_16 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування ОСОБА_16 , від органів досудового розслідування та суду, варто зазначити, що останній обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Усвідомлення підозрюваним невідворотності вказаного покарання, суворості покарання за вчинення інкримінованого йому злочину дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_16 , може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, щоб уникнути покарання. В обґрунтування ризику, передбаченого п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків, варто зазначити, що ОСОБА_16 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на них, а враховуючи той факт, що підозрюваний вчинив інкримінований йому злочин, а саме умисне вбивство вчинене способом небезпечним для багатьох осіб, потерпілі та свідки можуть сприймати його погрози реально. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, варто зазначити, що ОСОБА_16 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. Вказане свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій, анти-суспільну поведінку та дає слідству достатньо обґрунтованих підстав вважати, що, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_16 , продовжить свою девіантну поведінку та може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Запобігання вказаним ризикам можливе лише шляхом обмеження у пересуванні обвинуваченого, що виключає обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою виходячи з наступного: запобіжний захід - особисте зобов`язання не може бути обраний відносно ОСОБА_16 , так як його особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що останній буде виконувати покладені на нього обов`язки в слідства не має, перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, а також особисто може чинити тиск на потерпілих та свідків з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин; запобіжний захід - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_15 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного, перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, а також може чинити тиск на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнути відповідальності за вчиненні злочини.; запобіжній захід - домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_16 , так як при застосуванні запобіжного заходу домашній арешт, є ймовірність що останній буде порушувати обраний запобіжний захід, може продовжувати свою злочинну діяльність, а також може чинити тиск на свідків, потерпілих з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Також, слід зазначити, що ОСОБА_16 , є уродженцем та мешканцем м. Сторожинець, Чернівецької області а у м. Ромни, Сумської області де проводиться досудове розслідування, ОСОБА_16 , ніякого житла не має. Згідно практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства. Крім того відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Враховуючи вище викладене є достатньо підстав вважати, що тільки один запобіжний захід - тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_16 , покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечить належну поведінку підозрюваного.

Слідча СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області в судовому засіданні клопотання підтримала і просила його задоволити. Зазначила, що під час перебування в лікарні ОСОБА_6 весь час перебував під наглядом поліції і за станом здоров`я не міг спілкуватися з потерпілими.

Прокурор клопотання підтримав просив задоволити, підтвердив обгрунтувнаня вказані в клопотанні вказавши, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому просить обрати саме запобіжний захід тримання під вартою.

ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід. Вказав, що переховуватися не буде, так як навпаки хоче як найшвидше повернутися, він згоден нести покарання, згоден відмічатися в поліції. Тиск на потерпілих він чинити не буде і не намагався, він розуміє що він скоїв і не буде погіршувати своє становище. З 2022 по 2023 рік не був на службі, а так з 2018 року він є учасником бойових дій, він має нагороду - знак пошани.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку підзахисного та зазначив, що немає документів щодо можливості перебування підозрюваного в залі суду та утримуватися в СІЗО, так як медична документація не надана. В матеріалах повинна бути довідка про стан здоров`я і можливість перебування підозрюваного в умовах ІТТ, так як дане питання з`ясовується вже при взятті під варту по рішенню суду.

З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження № 120242004700001045 від 11.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.

Як вбачається з повідомлення про підозру від 12.12.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.5 ч.2 ст.115 КК України.

Крім цього, на підтвердження обставин кримінального провадження суду надано: рапорти помічника чергового Роменського РВП ГУНП України в Сумській області, протокол огляду місця події, акт перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів, протоколи допиту потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , копія військового квитку ОСОБА_14 , витяг з Армор відносно ОСОБА_6 , аналітичне досьє на ОСОБА_6 , протокол огляду трупу, протоколи огляду місця подій, протокол допиту підозрюваного, постанова про залучення адвоката для здійснення захисту за призначенням, доручення для надання безоплатної правової допомоги особі у Кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, протокол допиту свідка, довідка КНП «Роменська ЦРЛ» РМР, протоколи допиту свідків, характеристики на ОСОБА_6 , копія військового квитка ОСОБА_6 , копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_14 , №219 від 11.12.2024 року.

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого/свідків у вказаному кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_30 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого п.5 ч. 2 ст. 115 КК України, який, відповідно ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі.

З практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, вважаю, що на даній стадії провадження суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_30 за п.5 ч.2 ст. 115 КК України, натомість наявні факти та зібрана інформація не викликає сумнівів в тому, що ОСОБА_30 міг вчинити злочин.

За таких обставин суд вважає, що маються достатні дані про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, враховуючи те, що ОСОБА_30 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд приходить до переконання, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

В зв`язку з вказаним суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

При цьому суд не вбачає підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194,196, 197 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про застосування підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу тримання під вартою - задоволити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту на виконання даної ухвали.

Строк дії ухвали - до 16 години 15 лютого 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Вручаєтьсянегайно післяїї оголошення.

Повний текст ухвали оголошено об 11 годині 40 хвилин 23 грудня 2024 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1