Постанова

від 23.12.2024 по справі 280/3549/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3549/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького окружного адміністративного суду

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року (суддя Олійник В.М.)

у справі №280/3549/24

за позовом ОСОБА_1

до Запорізького окружного адміністративного суду,

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, в якому просив:

визнати протиправними дії Запорізького окружного адміністративного суду (лист від 03.04.2024 №06-49/7338/24) щодо відмови у видачі ОСОБА_1 та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, та з 01.01.2024 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень;

зобов`язати Запорізький окружний адміністративний суд направити ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом:

- на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень;

- на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні;

- на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні;

- на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - 2102 грн. На звернення до відповідача із заявою про отримання довідок з обчисленим розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року отримав відмову, яку вважає безпідставною.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено.

Суд за встановлених у справі обставин дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди. Суд виходив з того, що Законами України про Державний бюджет України на 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII. Оскільки Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм права, неповне з`ясування обставин справи, просять скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що Закон України «Про прожитковий мінімум» не встановлює заборони на затвердження інших розмірів прожиткового мінімуму, ніж визначено у ч. 2 ст. 1 цього Закону, оскільки його норма зазначає лише про основні види соціальних та демографічних груп. Стосовно висновку суду першої інстанції, що для обчислення базового посадового окладу судді мають застосовуватися виключно норми ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідач вказує, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Вважає, що ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII є бланкетною та не визначає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який необхідний для обчислення посадового окладу судді, оскільки такий розмір встановлюється щорічно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Розміри посадових окладів працюючих суддів розраховані на підставі саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру окладу судді, - 2102 грн, а тому для надання довідок із зазначенням розміру посадового окладу, який відрізняється від розміру посадового окладу працюючого судді законні підстави відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість апеляційної скарги.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 17.06.2003 по 07.05.2008 працював суддею господарського суду Запорізької області, з 20.05.2008 по 29.09.2016 - суддею Запорізького окружного адміністративного суду.

08 вересня 2016 року постановою Верховної Ради України ОСОБА_1 звільнено з посади судді Запорізького окружного адміністративного суду у відставку.

04 жовтня 2016 року наказом голови Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.

З 05 жовтня 2016 року на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання, з того часу позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які нараховують та виплачують щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідок Запорізького окружного адміністративного суду.

15 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив для здійснення перерахунку довічного грошового утримання з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року видати йому та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (Додаток 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №11-1 від 03.03.2023) у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Листом Запорізького окружного адміністративного суду №06-49/7338/24 від 03 квітня 2024 року позивачеві повідомлено, що .станом на дату розгляду заяви розмір посадового окладу судді Запорізького окружного адміністративного суду не змінювався.

У Запорізького окружного адміністративного суду об`єктивно відсутні підстави та повноваження для видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, та з 01.01.2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 грн, оскільки у період з 01.01.2021 по теперішній час нарахування та виплата суддям суддівської винагороди здійснювалися відповідно до штатних розписів на відповідний календарний рік у межах бюджетних призначень, затверджених Державною судовою адміністрацією України як головним розпорядником вищого рівня, виходячи з розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в обсязі 2102,00 грн».

Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначає таке.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За частиною 1 ст.4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ч.2 ст.4 Закону №1402-VIII).

Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIІІ розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з ч.3, ч.ч. 4, 5 ст.135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно, від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, залежить розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У наведеній нормі Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

В той же час, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2270 гривень; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481 гривень; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

В спірному випадку позивач наполягає, що суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 має бути визначена із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а саме: 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028 грн, відповідно, а не з розміру 2102 грн, як фактично обраховано відповідачем.

Суд першої інстанції визнав такі доводи позивача обґрунтованими, з чим суд апеляційної інстанції погоджується, зазначаючи, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Закони України про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023, 2024 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки та вважати загальними нормами (lex generalis).

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Суд апеляційної інстанції враховує, що сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21).

Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на грошове утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди, обчисленої у 2021-2024 роках з урахуванням розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 у сумах 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028 грн, відповідно.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, положеннями пункту 1 розділу IV якого передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

З наведених вище норм законодавства вбачається, що саме на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір про суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді, та розмірів доплат за вислугу років, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень, станом на 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні, станом на 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, та станом на 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивач відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2 270,00 грн, на 01 січня 2022 року - 2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року - 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

За наведеного вище мотивування суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи відповідача стосовно неможливості зазначення у вказаних довідках іншого розміру суддівської винагороди, ніж виплачується судді, що працює на посаді, з якої позивача було звільнено у відставку.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького окружного адміністративного суду залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №280/3549/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко