Постанова

від 03.12.2024 по справі 160/14210/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14210/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року (суддя Лозицька І.О.)

у справі №160/14210/24

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСПРОМОБЛАДНАННЯ»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з позовом до суду до ТОВ «КРИВБАСПРОМОБЛАДНАННЯ», в якому просило стягнути з ТОВ «КРИВБАСПРОМОБЛАДНАННЯ» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 21712,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач повинен був до 15.04.2024 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 21712,24 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Судом з`ясовано, що позивачем показник середньооблікової кількості співробітників помилково ототожнений з показником облікової кількості співробітників, у зв`язку з чим фактична середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, повинна складати 1 особу, а не 2 особи, як зазначено позивачем. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що оскільки відповідач фактично виконав вимоги Закону №875-ХІІ щодо дотримання у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце, в діях відповідача відсутній склад правопорушення та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, згідно із частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що відповідно до внесених Законом України від 18.10.2022 №2682-IX (набрав чинності 06.11.2022) змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» інформацію щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яку передає Пенсійний Фонд України.

Інформація Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування формується на підставі даних, які подає податковий агент до Пенсійного Фонду України в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неправильно визначено предмет позову, відмовляючи в позовних вимогах, обґрунтовує відсутність вини підприємства в невиконанні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, але позивач у позовних вимогах визначив не зобов`язання підприємства виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а стягнення з підприємства адміністративно-господарських санкцій.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Відповідачем поданий письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідно якого відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач визнає, що підставою для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій стала самостійно подана підприємством звітність з помилковими показниками щодо середньої облікової кількості співробітників підприємства, яка без наявності для цього законодавчо визначених підстав була ототожнена з показником облікової кількості співробітників , в розрахунку якої приймають участь відомості і про тих працівників підприємства, трудові відносини з якими призупинені.

Відповідач звертає увагу, що в апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом уточнені Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 квартал 2023 року, прийняті в якості доказу забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у визначеній нормативом кількості. Проте ці розрахунки є доказом помилкового обчислення самого нормативу і, відповідно, доказом безпідставного застосування адміністративно господарських санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСПРОМОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 33873782) перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Позивач склав розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті, у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСПРОМОБЛАДНАННЯ». Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 49 особи, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСПРОМОБЛАДНАННЯ», повинна складати 2 особи.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 1 особа, що є менше, ніж встановлено нормативом.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15.04.2024 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 21712,24 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України від 21.03.1991 року №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Накладення адміністративно-господарських санкцій у сфері правовідносин, що регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», можливе у випадку винної протиправної поведінки особи, яка полягає у незабезпеченні та не здійсненні заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативів, визначених законом.

Таким чином, підлягають з`ясуванню такі обставини: чи вчинив суб`єкт господарювання належні дії для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативів, визначених законом; чи доведено Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю наявність підстав для застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та пені; чи дотримано Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю процедуру застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій.

В спірному випадку, відповідач вказує про виконання ним законодавчо встановленого нормативу, передбаченого статтею 19 Закону №875-ХІІ, з огляду на те, що підприємством подана звітність (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) з помилковими показниками щодо середньої облікової кількості працівників, а саме: ототожнена з показником облікової кількості співробітників, тоді як фактична середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2023 рік становить 13 осіб, тому норматив працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві у 2023 році - 1 особа. І цей норматив підприємством виконано працевлаштовано особу з інвалідністю ОСОБА_1 (інвалід ІІІ групи безстроково згідно Довідки серії МСЕ-ДНА-01 №430047 від 10 листопада 2004 року) .

Виходячи з наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що інформацію щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яку передає Пенсійний Фонд України.

Інформація з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування формується на підставі даних, які подає податковий агент до Пенсійного Фонду України в податковому Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15.12.2020 №773), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.

Виходячи з наданої Пенсійним фондом України інформації, позивач в Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, зазначив, що середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік становить 49 осіб, тобто середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, повинна складати 2 особи.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що допущена у складеній відповідачем звітності - Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 1-4 квартал 2023 року виправлена шляхом подання уточнюючих Податкових розрахунків за той самий період.

З наявних у справі матеріалів, наданих відповідачем пояснень вбачається, що до показника «середньооблікова кількість штатних працівників» відповідачем помилково включені працівники, що перебували у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і працівники, з якими трудові договори були призупинені. Відповідно до уточнених відповідачем показників середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2023 рік становить 13 осіб, отже норматив працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві згідно положень ст.19 Закону №875-ХІІ - 1 особа.

Позивач не спростовує факт подання відповідачем Уточнених податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2-3 квартал 2023 року та за 1-4 квартали 2023 року, втім зазначає, що та Уточнюючі розрахунки не можуть слугувати єдиним доказом забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким твердженням позивача, але вважає, що виходячи з вищенаведеного, відомості, які містяться в складеному позивачем Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланому відповідачу, не можуть вважатися достовірними, такими, що відповідають фактичним обставинам і, тому бути беззаперечним доказом невиконання відповідачем нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робочого місця.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем в установленому порядку не доведено наявності в діях відповідача складу правопорушення, отже до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, згідно із частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову доводами апеляційної скарги не спростовані.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №160/14210/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко