Ухвала

від 19.12.2024 по справі 635/9370/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/9370/24

Провадження № 1-в/635/609/2024

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хворостянка Губкінського району Бєлгородської області РФ, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, до засудження проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 28.05.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч.2, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.

2) 28.08.2008 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 309 ч.1 КК України до штрафу 850 грн.

3) 16.11.2009 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 307 ч.2,309 ч,2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 04.06.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 міс. 19 дн.

4) 24.02.2022 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 15ч.3- 185 ч.3, 70 ч.1, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

5) 30.11.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч.3, 71 КК України до 4 років 2 міс. позбавлення волі.

Засудженого: 25.04.2023 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим призначеним за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.11.2021 року, до відбуття 4 роки 2 місяці позбавлення волі.

УСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія(№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27серпня 2024 року вищевказане подання передано в провадження судді ОСОБА_1 .

Згідно частини 1 статті 539 Кримінального процесуального Кодексу України(далі- КПК України), питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням(поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень частини 4 статті 539 КПК України при вирішенні судом питань, пов`язаних із виконанням вироку у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час місця розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, інші особи у разі необхідності.

Згідно частини 5 статті 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання(подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Представник установивиконання покараньта засудженийу судовезасідання нез`явилися,надали судузаяви пророзгляд поданняза їхвідсутності.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання посилаючись на те, що засуджений не довів своє виправлення.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави за ст. 185 ч. 2 КК України від 25.04.2023 року до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим призначеним за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.11.2021 року, до відбуття 4 роки 2 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання 25 квітня 2023 року, кінець строку відбування покарання 30 травня 2025 року.

Начальник Державної установи «Темнівська виправна колонія(№100)» ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що в місцях позбавлення волі перебуває з 31 березня 2021 року.

З 25 січня 2022 року відбуває покарання в ДУ «Темнівська виправна колонія(№100)», де не допускав порушення режиму тримання, де до дисциплінарної відповідальності не притягався, стягнень не мав. За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, підтримує дружні стосунки з засудженими. Не працевлаштований, на заходи виховного впливу реагує позитивно, робить правильні висновки, висловлює позитивні наміри у подальшому житті після звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Відповідно до частини 2 статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув встановлений частиною 3 статті 81 КК України термін покарання.

Умовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняможе бутизастосоване післяфактичного відбуттязасудженим: 1)не меншеполовини строкупокарання,призначеного судомза кримінальнийпроступок абонетяжкий злочин,крім корупційнихкримінальних правопорушень,а такожза необережнийтяжкий злочин; 2)не меншедвох третинстроку покарання,призначеного судомза корупційнийнетяжкий злочин,умисний тяжкийзлочин чинеобережний особливотяжкий злочин,а такожу разі,якщо особараніше відбувалапокарання увиді позбавленняволі заумисне кримінальнеправопорушення ідо погашенняабо зняттясудимості зновувчинила умиснекримінальне правопорушення,за якевона засудженадо позбавленняволі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (частина 3 статті 81 КК України).

При цьому,однією ізнайважливіших підставдля застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом статті 81КК України є правом, а не обов`язком суду.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

У відповідності до положень пункту 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо долучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Так, з матеріалів справи стосовно умовно-дострокового звільнення та особової справи на засудженого вбачається, що ОСОБА_5 перебуває у місцях позбавлення волі з 31 березня 2021 року. З 25 січня 2022 року відбуває покарання в ДУ «Темнівська виправна колонія(№100)», не допускав порушення режиму тримання, має 5 заохочень, стягнень не має, за час відбування покарання характеризується позитивно. Разом з тим, притягався два рази до кримінальної відповідальності, а саме мав догану за зберігання заборонених предметів та перебував у карцері 4 доби.

Крім того, ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як середній. Засуджений вживав наркотичні засоби. Даний фактор впливає на ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Проте засуджений вмотивований до змін і самовдосконалення. Не приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу.

Як вбачається зі змісту довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_5 в державній установі «Темнівська виправна колонія(№100)» заступника начальника планово-економічного відділу ОСОБА_6 та довідки про заробітну плату, засуджений працював лише у липні 2023 року, в інший час не був працевлаштований.

Відповідно до довідки, наданої бухгалтером ДУ «Темнівська виправна колонія(№100)» ОСОБА_7 , за вироком суду у засудженого ОСОБА_5 маються процесуальні витрати на користь держави у суму 629,04 грн.

Питання щодо можливого застосування статті 100, 101 КВК України, за відбуттям було розглянуто комісією установи 02 листопада 2022 року, рішенням комісії відмовлено в застосуванні заохочувальної норми як особі, яка не стає на шлях виправлення.

Питання про застосування статті 82 КК України було розглянуто 10 травня 2023 року. Засудженому відмовлено у застосуванні передбаченої законодавством заохочувальної норми, як особі, що не стала на шлях виправлення.

Таким чином суд констатує, що станом на 02 листопада 2022 року та 10 травня 2023 року засудженому ОСОБА_5 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми, як особі, що не стала на шлях виправлення.

При вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, окрім вищевказаних обставин, суд враховує дані про особу засудженого. Так, останній має шість судимостей за злочини зокрема власності та за злочиниу сферіобігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Зазначені факти свідчать про стійку тенденцію засудженого ОСОБА_5 до систематичного вчинення злочинів та небажання ставати на шлях перевиховання та виправлення.

З оглядуна наведене, у суду виникають сумніви щодо виправлення засудженого, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом з тим, відповідно до частини 2статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме бездоганна поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання, а не лише позитивна характеристика засудженого.

Проте, такої поведінки засудженого ОСОБА_5 протягом строку відбування покарання судом не встановлено, оскільки факт, того, що засуджений виконує свої прямі обов`язки та претензій з боку працівників установи до нього немає, свідчить лише про те, що останній виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов`язком всіх засуджених, а умовно дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині, а в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

На підставі зібраних даних, суд проаналізував діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків не довів, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Такий висновок суду про не виправлення засудженого ОСОБА_5 базується на всебічному врахуванні даних про його поведінку за весь період відбування покарання, тобто з 31 березня 2021 року, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення.

Суд також не встановив на даному етапі відбування покарання доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки до моменту звільнення мета покарання ще не досягнута, засуджений ОСОБА_5 не виправився і не довів це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

За такихобставин судвраховує наявністьшести судимостей,наявність середньогоризику вчиненняповторного кримінальногоправопорушення,зловживання засудженимнаркотичними засобами,ставлення допраці,поведінку завесь часвідбуття покарання,двох відмоввід застосуваннязаохочувальної норми,як особи,яка нестала нашлях виправлення,наявність непогашених процесуальнихвитрат,суд констатуєвідсутність достатніхта переконливихданих,які бсвідчили провиправлення засудженогота досягненняцілей покаранняв більшкороткий термін,тому дійшов висновку пронеможливість застосуваннядо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, як таке, що є передчасним.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, статтею 154 КВК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а засудженим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_8