Постанова

від 14.11.2024 по справі 400/3758/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3758/24

Час та місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

13:15 год., м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

09.09.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника апелянта Радчича О.А.

представника позивача Косенчука С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УКРСОЯ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП УКРСОЯ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 06.02.2024 №172714290704, №172214290704.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 21.12.2023 до 29.12.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «СП УКРСОЯ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 05.01.2024 №92/14-29-07-04/37278720. За висновком контролюючого органу позивачем у перевіряємому податковому періоді завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 769249 гривень та не зареєстровано податкові накладні у ЄРПН за вересень 2023 на обсяг постачання 3846243,04 гривень, у тому числі ПДВ 769248,61 гривень. На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2024 за №172214290704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що нараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 769249 грн., та за №172714290704, яким нараховані штрафні санкції в розмірі 3400 грн.

Оспорюючи правомірність та обґрунтованість висновків відповідача, позивач зазначає, що використання в своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей (олії соняшникової) платник податку підтвердив даними бухгалтерського обліку, договорами поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами первинного і бухгалтерського обліку, за якими можливо встановити придбання, переміщення, транспортування і оплату товару. Наголошує на тому, що позивач є діючим підприємством, забезпечує свою господарську діяльність необхідними ресурсами, ведення якої відбувається суворо з дотриманням правил податкового законодавства та належного оформлення податкового і бухгалтерського обліку, а отже не допускало порушень вимог податкового законодавства.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06.02.2024 №172714290704, №172214290704.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» судові витрати у виді судового збору в розмірі 11589,73 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено використання товарно-матеріальних цінностей в своїй господарській діяльності, відповідні показники податкової звітності, у тому числі зобов`язання обчислено та задекларовано платником своєчасно та у повному обсязі. В свою чергу відповідачем на виконання вимог статті 77 КАС України правомірність та обґрунтованість своїх рішень не доведено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Товариством порушено вимоги законодавства в частині відображення в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» господарських операцій без підтверджуючих первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, тощо), які фіксують факти здійснення господарських операцій. На початок проведення інвентаризації існували відхилення у даних товарно-матеріальних цінностей, встановлені перевіркою на підставі первинних документів, та за результатами проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (інвентаризаційних описів). Таким чином, на підставі законодавства про бухгалтерський облік залишається не підтвердженим позивачем використання олії соняшникової нерафінованої в господарській діяльності.

При цьому, апелянт наголошує на тому, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Однак, вказаний обов`язок платником не виконано та не надано пояснення зі спірного питання, у тому числі запитувані первинні документи на вибуття товарно-матеріальних цінностей.

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «СП УКРСОЯ» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, у період з 21.12.2023 по 29.12.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УКРСОЯ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 05.01.2024 №92/14- 29-07-04/37278720.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 абз в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1097149 грн.;

- абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2023 на обсяг постачання 3846243,04 грн., крім того ПДВ 769 248,61 грн.

Не погоджуючись із актом документальної перевірки, позивач подав заперечення на акт, в яких просив визнати висновки незаконними та такими, що не відповідають дійсності.

За результатами адміністративного оскарження акту Головним управлінням ДПС у Миколаївській області викладено висновки перевірки у наступній редакції, а саме про порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 абз в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 769249 грн.;

- абз. г) п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2023 на обсяг постачання 3846243,04 грн., крім того ПДВ 769248,61 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2024 №172214290704, яким зменшено позивачеві розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що нараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 769249 грн.;

- податкове повідомленням-рішення від 06.02.2024 №172714290704, яким позивачеві нараховані штрафні санкції в розмірі 3400 грн.

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, подавши скаргу до контролюючого органу вищого рівня, проте скаргу залишено без задоволення, а рішення відповідача без змін.

Згідно висновків документальної перевірки, підставою для висновків про завищення позивачем суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 769249 грн., а також не виконання обов`язку щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН за вересень 2023 на обсяг постачання 3846243,04 грн., крім того ПДВ 769248,61 грн., стала виявлена невідповідність показників регістрів бухгалтерського обліку: даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» за вересень 2023, а саме вибуття 20.09.2023 олії соняшникової нерафінованої та, відповідно, залишків станом на 21.09.2023, даним первинних документів (видатковим накладним, товарно-транспортним накладним тощо), що підтверджують вибуття 20.09.2023 олії соняшникової нерафінованої у кількості 142,61 тони та, відповідно, залишків станом на 21.09.2023. Перевіркою встановлено відсутність первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних тощо), що підтверджують відображення Товариством вибуття 20.09.2023 олії соняшникової нерафінованої у кількості 142,61 т у бухгалтерському обліку по рахунку 281 «Товари на складі».

Отже, за висновком контролюючого органу, зменшення залишків Товариства по рахунку 281 «Товари на складі» за вересень 2023, а саме 20.09.2023, по товару з номенклатурою «олія соняшникова нерафінована» у кількості 142,61 т відбулось без підтверджуючих документів, що призвело до заниження залишків по цій номенклатурі товару за даними регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» станом на кінець дня 20.09.2023 та, відповідно, на початок дня 21.09.2023 у вказаній кількості. У зв`язку із чим, Товариством не підтверджено використання олії соняшникової нерафінованої у кількості 142,61 т в господарській діяльності на суму 3846243 гривень, а також не обчислено і не задекларовано податкові зобов`язання у декларації з ПДВ за вересень 2023 у розмірі 769249 гривень.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України 9в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Слід враховувати, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Виходячи з обставин справи, 15.09.2023 між Компанією SUNKHOLM COMMERCIAL CORP. (BRANCH) (UAE) (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» (Продавець) укладено Контракт №SPU150923, за яким Продавець поставляє та продає, а Покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2022, наливом.

У пункті 2.1 Контракту Сторони визначили кількість Товару: 500 (п`ятсот) метричних тон (+/-2%) на вибір Покупця.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Контракту Товар постачається Продавцем на умовах СРТ Ізмаїльський морський торговий порт.

Товар за даним Контрактом має бути поставлений в період з 15.09.2023 по 30.09.2023.

На підтвердження фактичного вибуття Товару у кількості 142,610 т зі складу для продажу позивачем представлено накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) продукції від 21.09.2023 СФВН-000003.

Вибуття Товару внаслідок продажу обліковано позивачем по рахунку 27 за 21 вересня 2023 року, що підтверджується відповідною оборотно-сальдовою відомістю.

Перевезення Товару для відвантаження Покупцеві позивачем оформлено товарно-транспортними накладними від 21.09.2023 за №№015, 016, 017, 018, 019, 020.

Після відвантаження Товару Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Укрсоя» виставило рахунок від 25.09.2023 за №75/1, який фактично був оплачений Покупцем згідно платіжної інструкції від 04.10.2023 №61029.

Згідно пояснень позивача, які підтверджуються вище наведеними документами первинного і бухгалтерського обліку, Товар олія соняшникова нерафінована у кількості 142,61 т обліковувалась станом на 21.09.2023 на складі підприємства та фактично знаходилась у транспортних засобах для відвантаження (перевезення) з метою подальшого продажу.

Вказані матеріали представлені контролюючому органу, у тому числі під час адміністративного оскарження акту документальної перевірки, відповідно до положень пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України підлягали врахуванню відповідачем, однак цим документам належної правової оцінки податковий орган не надав.

Таким чином, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження висновки контролюючого органу про відхилення залишків товару на складі між даними бухгалтерського і первинного обліку на кількість товару 142,61 т, а також про використання позивачем товару не в господарській діяльності платника ПДВ.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування в судовому порядку.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2024 року (з урахуванням терміну перебування суддів у відрядженні та відпустці).

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв