Рішення

від 09.12.2024 по справі 724/2995/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/2995/24Провадження № 2/724/679/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Федонюка В.В.

представників позивача: Кузик А.М., Брус С.А.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Усерпні 2024року Хотинськаміська радаДністровського районуЧернівецької областів інтересахмалолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,звернуласядо судуз позовноюзаявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Позов обгрунтовано тим, що 20.08.2024 року до Хотинської міської ради звернувся ОСОБА_1 із заявою про те, що його співмешканка ОСОБА_3 залишила їх новонародженого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на грудному вигодовуванні, без належного харчування та догляду. Також ОСОБА_1 в заяві просив забрати в нього малолітнього сина та відмовляється виконувати свої батьківські обов`язки по догляду за ним. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що мати дитини злісно нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків, вчасно немовля не годує, не миє, не доглядає, будучи в стані агресії, намагається заспокоїти немовля фізичними діями, висловлюючись при цьому про непотрібність дитини. При спілкуванні з ОСОБА_3 остання пояснила, що вимушена була залишити малолітнього сина ОСОБА_4 в будинку співмешканця ОСОБА_1 , так як останній в грубій формі вигнав її з будинку, в якому вони разом проживали, а іншого місця проживання з дитиною в неї немає.

Зазначають, що така поведінка відповідачів свідчить про невиконання батьківських обов`язків по догляду за дитиною, що призвело до того що дитина, яка перебуває на грудному вигодуванні, залишилась без відповідного харчування та догляду, що є прямою загрозою для життя та здоров`я малолітньої дитини.

За результатами акта проведення оцінки рівня безпеки дитини обставини, в яких перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнані небезпечними та прийнято розпорядження 152-р від 20.08.2024 року «Про негайне відібрання малолітньої дитини», та поміщено в дитяче відділення КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради для обстеження. В подальшому дитину влаштовано до ОКНП «Чернівецький спеціалізований будинок дитини».

Вважають, що наведені факти свідчать про свідоме нехтування батьківськими обов`язками щодо виховання і утримання малолітнього ОСОБА_2 , так як батьки не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що враховуючи вік дитини, становить загрозу для життя та здоров`я немовля.

26.08.2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Хотинської міської ради було прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відносно їх малолітнього сина з метою забезпечення зростання та розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

На підставі вищенаведеного, позивач просив суд позбавити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньоїдитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Процесуальні дії по справі

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання (а.с.44).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.76).

07.11.2024 року позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 разом з малолітнім сином ОСОБА_4 прийнято до притулку у відділення «Матері та дитини» Обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги», в якому остання буде проживати з дитиною (а.с.82-83).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2024 року прийнято відмову позивача Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області від позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Провадження у цій частині позовних вимог закрито (а.с.90).

Аргументи учасників справи, заяви (клопотання) сторін.

Представник позивача Хотинської міської ради Брус С.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що відповідач свідомо нехтує батьківськими обов`язками щодо виховання та утримання дитини. Йому було повідомлено, що він, як батько має опікуватися дитиною, здійснювати за нею догляд, однак відповідач не реагував на дану інформацію, життям дитини не цікавився, будь-якої допомоги для догляду та утримання дитини не надає. Повідомив, що працює та немає змоги доглядати сина. З поведінки батька вбачається, що дитина йому не потрібна.

Представник позивача Хотинської міської ради Кузик А.М. підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Пояснив суду, що останні три роки спільно проживав з ОСОБА_3 за його місцем проживання в м.Хотин. Від спільного проживання мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В серпні 2024 року його співмешканка зібрала речі та пішла з будинку, залишивши грудну дитину. Про це йому стало відомо від бабусі, яка з ними проживала, коли він повернувся додому з роботи. Він з будинку ОСОБА_3 не виганяв та фізичного насилля до останньої не застосовував. У зв`язку з тим, що він працює та не може доглядати за немовлям ним було написано заяву до служби у справах дітей про відібрання дитини, щоб останні надали йому допомогу в цьому. В подальшому на засіданні комісії просив повернути дану заяву, але йому було відмовлено та повідомлено, що справа направлена до суду. Просив не позбавляти його батьківських прав відносно дитини, в подальшому змінить своє ставлення до виховання малолітнього сина ОСОБА_4 .

Фактичні обставини встановлені судом

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим 18.07.2024 року Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.8).

Згідно довідки виконавчого комітету Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області за №2733 від 21.08.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , працює; до складу його сім`ї входять: співмешканка ОСОБА_3 , 2004 р.н. та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14-15).

20 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області з письмовою заявою в якій повідомив, що його співмешканка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 залишила їх новонародженого сина ОСОБА_2 , який перебуває на грудному вигодовуванні, без належного харчування та догляду, та пішла з дому у невідомому напрямку. Також ОСОБА_1 в заяві зазначив, що у зв`язку з тим, що дитина грудного віку він відмовляється виконувати свої батьківські обов`язки по догляду за нею та просив забрати дитину у нього. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що мати дитини злісно нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків, вчасно немовля не годує, не миє, не доглядає, цим займався він, але він працює та не може виконувати догляд за дитиною (а.с.7).

З акту оцінки рівня безпеки дитини від 20.08.2024 року, складеного комісією у складі: головного спеціаліста Служби у справах неповнолітніх: ОСОБА_7 , інспектора ювінальної превенції Сичової А.І. та фахівця відділення соціальної роботи КНП «ЦНСП» Хотинської міської ради Савчук Л.М. встановлено, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебуває на грудному вигодуванні, залишився без належного харчування та догляду, оскільки мати дитини залишила грудне немовля на батька (а.с.18-22).

Згідно розпорядження першого заступника Хотинського міського голови Білецького Д. №152-р від 20.08.2024 року, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було негайно відібрано від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та направлено на медичне обстеження та надання необхідної медичної допомоги до дитячого відділення КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради (а.с.23).

Відповідно до висновку про стан здоров`я дитини від 22.08.2024 та виписки з медичної карти дитячого відділення КНП «Хотинська БЛ» щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що загальний стан здоров`я дитини задовільний, соматично здоровий, вчасно проведені профілактичні щеплення, на обліку у лікарів не перебуває (а.с.31-21).

З акту оцінки потреб сім`ї/особи та висновку оцінки потреб сім`ї за період з 20.08.2024 по 22.08.2024 року вбачається, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_1 працює робітником КП «Хотинблагоустрій» Хотинської міської ради, мати ОСОБА_3 здійснює догляд за дитиною до 3-х років та отримує соціальну допомогу на дитину. Зі слів ОСОБА_1 , мати дитини неналежним чином виконувала материнські обов`язки: вчасно не годувалал сина, не слідкувала за його гігієною. 19.08.2024року близько19:00години ОСОБА_3 пішла здому уневідомому напрямку тазалишила сина ОСОБА_4 безвідповідного нагляду,в тойчас,коли батькане буловдома.З висновку оцінки потреб сім`ї встановлено, що батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини (а.с.33-37).

Згідно розпорядження Хотинської міської ради №153-р від 21.08.2024 року малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 23.08.2024 року влаштовано до ОКНП «Чернівецький обласний будинок дитини» (а.с.24-25).

Згідно довідки характеристики виконавчого комітету Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області за №2825 від 28.08.2024 року, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, скарг, заяв, звернень від громадян міста на негативну поведінку останнього до міської ради не надходило (а.с.16).

Відповідно до висновку Комісія з питань захисту прав дитини Хотинської міської ради №02-1315-1317 від 28.08.2024, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26-27).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала покази, з яких вбачається, що вона працює лікарем педіатром в Хотинській БЛ. ОСОБА_3 народжувала сина в пологовому будинку Хотинської лікарні, ОСОБА_1 був присутній під час пологів та забирав мати з дитиною з пологового будинку. Вона приймала участь під час вилучення дитини за місцем проживання батьків. На момент вилучення в будинку були відсутні належні умови для немовляти. Вдома були присутні ОСОБА_1 та жінка похилого віку (бабуся ОСОБА_9 ), матері дитини вдома не було. З речей для дитини були тільки ліжко, візочок та суміш для харчування, термін придатності якої сплинув. Під час перебування дитини в лікарні батько жодного разу не відвідав сина.

Свідок ОСОБА_10 в суді показала, що вона працює фахівцем з соціальної роботи і була присутня під час вилучення дитини за місцем проживання батьків. Умови для проживання немовляти були відсутні, в будинку відчувався неприємний стійкий запах. В основному догляд за дитиною здійснювала бабуся, однак остання за станом здоров`я не взмозі здійснювати такий догляд. ОСОБА_1 було роз`яснено, що він як батько дитини зобов`язаний опікуватися сином, має право звертатися до відповідних служб з метою надання соціальних послуг, але відповідачем жодних дій не було вчинено для виправлення ситуації.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що вона працює інспектором ювенальної превенції Хотинського відділення поліції. 20.08.2024 року Службою у справах дітей було повідомлено, що ОСОБА_1 написав заяву про відмову від виконання батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_4 . Представником ювенальної превенції разом з іншими представниками служб було здійснено виїзд до будинку ОСОБА_1 для відібрання дитини. В будинку були відсутні належні умови для проживання немовляти, тільки візочок та ліжко. ОСОБА_1 тоді пояснив, що мати дитини ОСОБА_3 зібрала речі та пішла у невідомому напрямку. При цьому, батько дитини не заперечував щодо відібрання у нього сина ОСОБА_4 . Під час вилучення дитини був складений акт вилучення дитини та акт оцінки рівня безпеки дитини.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першоїстатті 1 Закону України «Про охорону дитинства»)

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина першастатті 155 СК України).

Відповідно достатті 165 СК Україниправо на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першоюстатті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першоїстатті 164 СК Українивизначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2024 року усправі№ 455/307/22(провадження № 61-16965св23),від 22 листопада 2023 року усправі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин(постанови Верховного Суду від28 лютого 2024 рокуусправі № 303/4697/22,від12 лютого 2024 рокуусправі № 202/1931/22.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У справі від30червня2020року(заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постанові від21 лютого 2024 рокуу справі № 404/9387/21.

Особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, щостосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків(постанови Верховного Суду від07 березня 2024 року у справі № 947/7448/22,від22 листопада 2023 року у справі № 320/4384/18.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Позивач посилаєтьсяна висновокХотинської міськоїради Дністровськогорайону Чернівецькоїобласті якоргану опікита піклуваннявід 28.08.2024 року, яким визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_2 .

У зазначеному висновку, вказано на те, що 20.08.2024 року до Хотинської міської ради звернувся ОСОБА_1 із заявою про те, що його співмешканка ОСОБА_3 залишила їх новонародженого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на грудному вигодовуванні, без належного харчування та догляду. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що мати дитини злісно нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків, вчасно немовля не годує, не миє, не доглядає, будучи в стані агресії, намагається заспокоїти немовля фізичними діями, висловлюючись при цьому про непотріюність дитини. В заяві ОСОБА_1 просив забрати в нього малолітнього сина та відмовляється виконувати свої батьківські обов`язки по догляду за ним. При спілкуванні з ОСОБА_3 остання пояснила, що вимушена була залишити малолітнього сина ОСОБА_4 в будинку співмешканця ОСОБА_1 , так як останній в грубій формі вигнав її з будинку, в якому вони разом проживали, а іншого місця проживання з дитиною в неї немає, про що ОСОБА_1 категорично заперечив. На думку комісії, така поведінка батьків дитини свідчить про свідоме нехтування батьківськими обов`язками щодо виховання і утримання дитини, що призвело до того що дитина, яка перебуває на грудному вигодуванні, залишилась без відповідного харчування та догляду, що становить реальну загрозу для життя та здоров`я малолітньої дитини. За результатами акта проведення оцінки рівня безпеки дитини обставини, в яких перебувала малолітня дитина, визнані небезпечними, у зв`язку з чим дитину було відібрано та поміщено до ОКНП «Чернівецький спеціалізований будинок дитини» (а.с.26-27).

Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування не містить переконливих доводів щодо доцільності позбавлення батька батьківських прав, якими він керувався при прийнятті рішення (свідоме нехтування батьківськими обов`язками, яке має систематичний та постійний характер; непроявлення інтересу до дитини;особа батька становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку).

При цьому судом встановлено, що поведінка відповідача загалом свідчить про його бажання як батька брати участь у вихованні та утриманні сина, його спроможність та волевиявлення виконувати свої природні батьківські обов`язки, зокрема, з показів свідків та матеріалів справи вбачається, що останній був присутній під час пологів дитини, забрав матір з дитиною з пологового будинку, які в подальшому проживали за його місцем проживання, що також підтверджується реєстрацією дитини за адресою проживання відповідача, допомагав співмешканці в догляді та утриманні за немовлям.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що заяву від 20.08.2024 року про відібрання у нього сина він написав внаслідок об`єктивних обставин, оскільки офіційно працевлаштований та не мав фізичної змоги та відповідних навичок доглядати за грудним немовлям, якого залишила матір, оскільки дитині було лише один місяць. Від виконання батьківських обов`язків не відмовлявся.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (Подібний висновок викладно в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22).

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

З огляду на викладені норми права, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_6 від 20.08.2024 року, в якій він відмовлялася від батьківських обов`язків щодо дитини,не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

Встановлені судом факти, що батько недостатньою мірою доглядає за дитиною, забезпечує її матеріально, приймає участь у вихованні не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав.

З огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини, зокрема в частині її права на спілкування з батьком та збереження зв`язків із ним, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідача такого крайнього (виняткового) заходу впливу, як позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), проте, наявності таких обставин у цій справі не доведено.

Суд вважає, що звернення позивача з даним позовом є передчасним та недостатньо обґрунтованим саме щодо обраного способу захисту прав дитини - позбавлення батьківських прав його батька.

Враховуючи усталену судову практику у спірних правовідносинах та те,що позивач не довів навмисного ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків та його винної поведінки,томупідстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав стосовно його малолітньго сина, судом не вбачається.

Також суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Розподіл судових витрат

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.263,265 ЦПК України,ст.ст.150,155,ст.164,180 Сімейного кодексу України, суд,

? В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про необхідність змінити ставлення до виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і покласти на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням ним своїх батьківських обов`язків стосовно дитини.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області, місце знаходження: 60000, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, буд. 2-А, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062205.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,зареєстроване місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 19.12.2024 року.

Суддя Т.М.Ковальчук