Рішення

від 18.11.2024 по справі 753/15338/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15338/24

провадження № 2/753/8566/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» (далі також - ТОВ «Столичний комфорт» позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач, боржник) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуг з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції в розмірі 21 257,39 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ "Столичний Комфорт" є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , згідно з договором на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та акту приймання передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування. Відповідач, споживаючи надані позивачем послуги, не виконує своїх обов`язків щодо своєчасної оплати їх вартості, узв`язку з тим, що відповідач не вносять плату за отриманні послуги, у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2022 по 01.07.2024 за надані житлово-комунальні послугиу розмірі 14 539,26 грн. Відповідач як боржники, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язаний сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової у розмірі 5 627,69 грн та трьох процентів річних в сумі 1 090,44 грн.

Ухвалою від 09.09.2024 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленнмя (викликом) сторін в судове засідання 09.10.2024.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

У зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 18.11.2024.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками та судова повістка, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання ним у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ТОВ «Столичний комфорт» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 на підставі договору на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків, акту приймання передачі та статуту.

За даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2024 ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з нормами статей 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електронне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна…стаття 360 ЦК України.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», в статті 7 якого зазначено, що співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).

За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до положень статей 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території визначено механізмом формування тарифів з урахуванням типового переліку послуг. Тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території розраховані за 1 кв.м. загальної площі квартири в залежності від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням належного санітарно-гігієнічного, протипожежного стану будинку. Тариф з 01.06.2023 для будинку АДРЕСА_2 набережна становить 10,02 грн за один квадратний метр.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2022 по 01.07.2024 відповідач своєчасно не вносить плату за отримані послуги, а саме: за опалення місць загального користування; за утримання будинку та прибудинкової території; за компенсацію послуг охоронив результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 14 539,26 грн, яка підтверджується розрахунком.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.

За приписом статті 625 ЦК України боржники не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції склали 5 627,69 грн, та три проценти річних складають 1 090,44 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 і є споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем не наведено доказів на спростування доводів позивача .

Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Столичний комфорт» про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, три проценти річних та індекс інфляції в загальному розмірі 21 257,39 грн.

За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн, також ним понесено витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 7 000 грн, що підтверджуються наданими суду доказами, а саме: договором про надання правової допомоги № 1 від 18.06.2024;

Актом наданих послуг № 143 від 26.07.2024, детальний опис за надані правові послуги адвоката, адвокатського об`єднання «Лігал кейс» пов`язані з розглядом справи в Дарницькому районному суді м. Києва.

Клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлялось.

Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідача в повному обсязі усі понесені позивачем судові витрати в загальному розмірі 10 028 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» (код ЄДРПОУ 33833708, місце знаходження, м. Київ, вул. Нижній Вал, 17/8, офіс 6) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 21 257,39 грн, судовий у розмірі 3 028 грн та 7 000 грн - витрати на правничу допомогу, а всього 31 285 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) гривень 39 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: