Постанова

від 23.12.2024 по справі 200/4687/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року справа №200/4687/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 200/4687/24 (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 262640007044 від 19 червня 2024 (вих. № 13293/03-16 від 20 червня 2024 року);

- зобов`язати зарахувати періоди роботи (в т.ч. періоди здійснення господарської діяльності як фізична особа-підприємець і догляду за дитиною, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, до 12 років) з 03 вересня 1981 по 19 січня 1983, з 20 січня 1983 по 02 вересня 1988, з 05 вересня 1988 по 03 січня 1994, з 04 січня 1994 по 03 вересня 1998, з 04 вересня 1998 по 20 жовтня 1999, з 21 жовтня 1999 по 27 червня 2002, з 01 березня 2003 по 31 жовтня 2013, з 01 лютого 2022 по 28 лютого 2022 до страхового стажу,

- призначити пенсію за віком у відповідності до положень абз 2. ч. 1 ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 12 червня 2024 року.

В обґрунтування позову зазначила, що звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком від 12 квітня 2024 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19 квітня 2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.

12 червня 2024 позивач повторно звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.

Рішення є протиправним, оскільки відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, а також періоди здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 262640007044 від 19 червня 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди з 03 вересня 1981 по 19 січня 1983, з 20 січня 1983 по 02 вересня 1988, з 05 вересня 1988 по 03 січня 1994, з 04 січня 1994 по 03 вересня 1998, з 04 вересня 1998 по 20 жовтня 1999, з 21 жовтня 1999 по 21 березня 2001, з 01 березня 2003 по 31 жовтня 2013, з 01 лютого 2022 по 28 лютого 2022 року з 12.06.2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 19.06.2024 прийнято рішення № 262640007044 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

За результатом розгляду заяви від 12.06.2024, наданими документами, індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж позивача складає 25 років 05 місяців 22 дні.

Час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховано з 22.03.2001 (дата надання статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи) по 27.06.2002 (до досягнення нею 12-річного віку), згідно довідки № 86 від 26.02.2024, що видана УСЗН Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, та посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 від 22.03.2001. При цьому в довідці № 86 не вказано, з якого періоду дитина ОСОБА_2 перебувала на обліку в УСЗН до настання повноліття.

До страхового стажу при призначенні пенсії згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 від 03.09.1981, довідок від 18.01.2024 № 1, що видана Київською міською муніципальною колегією адвокатів, від 07.06.2024 № 493, що видана Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області, даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зараховано періоди з 03.09.1981 по 19.01.1983, з 20.01.1983 по 02.09.1988, з 05.09.1988 по 03.01.1994, з 04.09.1998 по 20.10.1999, з 01.03.2003 по 31.10.2013, з 01.02.2022 по 28.02.2022 в повному обсязі.

Позивачем рішення суду не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України згідно паспорта серія НОМЕР_3 .

Позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , дата видачі 30 квітня 2024 року.

ОСОБА_2 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , дата видачі 22 березня 2001 року.

Відповідно до довідки № 86 від 26.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до настання повноліття перебував на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації як дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

12.06.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою за призначенням/перерахунком пенсії.

19.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 262640007044 від 19 червня 2024, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09.03.2003 зі змінами у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

Згідно наданих документів, індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача складає 25 років 05 місяців 22 дні.

До страхового стажу зараховано час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховано з 22.03.2001 (дата надання статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи) по 27.06.2002 (до досягнення нею 12-річного віку), згідно довідки № 86 від 26.02.2024, що видана УСЗН Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, та посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 від 22.03.2001.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивач:

03.09.1981 прийнята на посаду секретаря машиністки в президіум Київської колегії адвокатів (розп. № 87 від 03.09.81);

19.01.1983 звільнена з займаної посади за переводом до Міністерства юстиції УРСР (розп. №10к від 18.01.83);

19.01.1983 призначена на посаду інспектора управління кадрів Міністерства юстиції УРСР (наказ №13/6 від 19.01.83);

02.09.1988 звільнена з займаної посади за власним бажанням (наказ № 69/6 від 01.09.88);

05.09.1988 прийнята стажером в Київську обласну колегію адвокатів (наказ № 18 від 24.08.88);

03.01.1994 відрахована з членів Київської ОКА в зв`язку з припиненням діяльності колегії (рішення зборів 6-11-93);

04.09.1998 зарахована на посаду стажиста нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори (наказ № 1694/7 від 04.09.98);

20.10.1999 звільнена з займаної посади у зв`язку з закінченням строку контракту (наказ № 2402/7 від 22.10.99).

Відповідно до довідки № 1 від 18 січня 2024 позивач дійсно працювала в Президії Київської міської колегії адвокатів з 03.09.1981 по 19.01.1983 на посаді секретар машиністка першої категорії.

07.06.2024 видано довідку № 493, якою підтверджено кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області, що запис № 8 від 03.01.1994 внесений Президією Київської міської колегії адвокатів до трудової книжки НОМЕР_2 про відрахування позивача з членів ОСОБА_3 в зв`язку з припиненням діяльності колегії відповідає практиці діловодства в адвокатурі на той час, оскільки на відповідних рішенням загальних зборів представлялись виключно дати без номерів.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідача сплачено суми заробітку для нарахування пенсії за звітні роки: 2003 (березень-грудень) 2010 "ЮРИДИЧНА ФІРМА "АТТОРНЕЙ" (код ЄДРПОУ 22972979); 2011 2013 (січень-жовтень), 2022 (лютий) ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 2347115244).

Відповідно до форми РС-право позивачу не зараховано до стажу періоди роботи: з 03.09.1981 по 19.01.1983, з 20.01.1983 по 07.06.1983, з 08.06.1983 по 02.09.1988, з 05.09.1988 по 03.01.1994, з 04.09.1998 по 20.10.1999, з 01.03.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 30.11.2010, з 01.12.2010 по 31.10.2013, з 01.02.2022 по 28.02.2022.

Позивачу зараховано до стажу період роботи з 22.03.2001 по 27.06.2002 з позначкою Догляд за дит.ЧК до 12 років.

Відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди з 04 січня 1994 року по 03 вересня 1998 та з 21 жовтня 1999 року по 27 червня 2002 як час догляду за дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею віку 12 років з посиланням на пунктом 13 частини першої статті 30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи на підставі посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 , дата видачі 22.03.2001.

Відповідно позивачу зараховано час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.03.2001 (дата надання статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи) по 27.06.2002 (до досягнення нею 12 - річного віку), згідно з довідкою № 86 від 26.02.2024, що видана УСЗН Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, та посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 від 22.03.2001.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що записами в трудовій книжці та наданими позивачем документами підтверджується наявність підстав для включення спірних періодів до страхового стажу позивача.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

На підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно до абзацу 9 частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (…).

На підставі частини другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (...).

Як визначено частиною четвертою статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно до вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

На підставі пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:

1) відсутність трудової книжки;

2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796) потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 27 Закону № 796 до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 637 час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі:

- свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);

- посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення;

- заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.

Як свідчать матеріали справи позивач разом з заявою про призначення пенсії за віком надала документи:

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 19 липня 1990 року на ім`я ОСОБА_2 ;

- посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 22 березня 2001 року на ім`я ОСОБА_2 ;

- довідку № 86, яка видана Управлінням соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації 26 лютого 2024 року.

Таким чином, позивачем надано всі необхідні документи, які визначають її право на включення до страхового стажу періоду догляду за потерпілою від Чорнобильської катастрофи дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Є безпідставними доводи апелянта, що в довідці № 86 не вказано період, протягом якого дитина ОСОБА_2 , перебувала на обліку в УСЗН до настання повноліття, оскільки в довідці зазначено, що син позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував до настання повноліття на обліку в УСЗН.

Крім того, позивачем надано до пенсійного органу посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 видане на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19 липня 1990 року на ім`я ОСОБА_2 .

Крім того, відповідачем протиправно, що відповідно до форми РС-право, не зараховано до стажу періоди роботи: з 03.09.1981 по 19.01.1983, з 20.01.1983 по 07.06.1983, з 08.06.1983 по 02.09.1988, з 05.09.1988 по 03.01.1994, з 04.09.1998 по 20.10.1999, з 01.03.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 30.11.2010, з 01.12.2010 по 31.10.2013, з 01.02.2022 по 28.02.2022 року, які підтверджуються записами в трудовій книжці та довідками, наданими Київською міською муніципальною колегією адвокатів, КДКА Київської області.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктами 3 та 8 частини шостої статі 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 200/4687/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 200/4687/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 23 грудня 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв