Ухвала

від 20.12.2024 по справі 990/280/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 990/280/24

адміністративне провадження № П/990/280/24

справа № 990/280/24

адміністративне провадження № П/990/280/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Стародуба О.П., Берназюка Я.О., Бевзенка В.М., розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі також ВРП, Рада, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо прийняття рішення за зверненням зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2024 року № 03-18/9650/24;

- зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути по суті звернення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2024 року № 03-18/9650/24.

2. Ухвалою Верховного Суду від 2 вересня 2024 року, постановленою у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відкрито провадження у цій справі та ухвалено, зокрема, здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою установлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання її копії для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

3. У встановлений Верховним Судом строк ВРП надіслала відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечувала і наполягала на необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем вимог.

4. До відзиву Рада додала належним чином засвідчені копії підписаного ОСОБА_1 звернення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2024 року № 03-18/9650/24 та відповіді на нього за підписом голови ВРП від 31 липня 2024 року № 23557/0/9-24. Решта доданих до відзиву матеріалів стосувались підтвердження повноважень самопредставництва особи, яка його підписала, та доказів направлення відзиву іншим учасникам справи. Інших доказів, які б стосувались обставин, які охоплюються предметом доказування та суттю спору, до відзиву не додано, а також не наведено викладу обставин щодо процесу проходження зазначеного звернення у ВРП, починаючи з моменту його реєстрації у канцелярії цього органу і до надання на нього відповіді головою Ради, з наданням на їх підтвердження відповідних доказів.

5. Пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі віднесено до однієї з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

6. Зміст вказаного принципу розкривається у статті 9 цього ж Кодексу, за приписами частини четвертої якої суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

7. Відповідно до частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

8. При цьому, за правилами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9. За правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, цей принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи, передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

10. А у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 822/1910/16 зазначалось, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

11. За змістом частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

12. На підставі вищенаведеного, з урахуванням обсягу наданих ВРП доказів та з метою повного і всебічного з`ясування усіх обставин справи, яка розглядається, Верховний Суд вважає за необхідне запропонувати відповідачеві, на якого у цій справі покладено обов`язок доказування, надати письмові пояснення щодо норм права, на підставі яких у ВРП здійснювались реєстрація, опрацювання, розгляд та надання відповіді на звернення від 24 липня 2024 року № 03-18/9650/24, а також витребувати докази, які містять відомості про рух вказаного вище звернення у Вищій раді правосуддя, починаючи з моменту його реєстрації у канцелярії вказаного органу і до надання на нього відповіді від 31 липня 2024 року № 23557/0/9-24 за підписом голови Ради та відповідні нормативні, у тому числі внутрішні (локальні) акти ВРП (інструкції, положення, регламенти, накази тощо), якими керувалась Рада, надаючи відповідь на звернення позивача у спірних правовідносинах, та які врегульовують процедуру реєстрації, опрацювання та розгляду Радою такого звернення, зокрема, Інструкцію з діловодства у ВРП, затверджену наказом Голови ВРП від 17 липня 2017 року № 61/0/1-17 та інші, пов`язані з цим нормативні документи.

13. Керуючись статтями 2, 9, 44, 49, 77, 79, 80, 243, 248, 256, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Витребувати з ініціативи суду від Вищої ради правосуддя:

- Інструкцію з діловодства у Вищій раді правосуддя, затверджену наказом Голови Вищої ради правосуддя від 17 липня 2017 року № 61/0/1-17 та інші внутрішні акти Вищої ради правосуддя (інструкції, положення, регламенти, накази тощо), пов`язані з порядком реєстрації, опрацювання та розгляду усіх звернень у Вищій раді правосуддя;

- докази, які містять інформацію щодо проходження у Вищій раді правосуддя підписаного ОСОБА_1 звернення від 24 липня 2024 року № 03-18/9650/24, починаючи з моменту його реєстрації і до надання на нього відповіді від 31 липня 2024 року № 23557/0/9-24 за підписом голови Вищої ради правосуддя;

Запропонувати Вищій раді правосуддя надати до суду письмові пояснення щодо того, у якому порядку та на підставі яких норм права здійснювались реєстрація, опрацювання, розгляд та надання відповіді на звернення від 24 липня 2024 року № 03-18/9650/24.

Ухвалу направити до Вищої ради правосуддя та встановити десятиденний строк для її виконання, який обчислювати починаючи з дня отримання копії цього судового рішення Вищою радою правосуддя.

Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вони подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Документи, які витребовуються судом відповідно до цієї ухвали, або їх належним чином засвідчені копії, надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5 у паперовому вигляді або в електронній формі через електронний кабінет.

У разі неможливості подання доказів, які витребовуються судом, у встановлений цією ухвалою строк повідомити про це Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду із зазначенням причин упродовж п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити Вищій раді правосуддя, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України. У разі ж ненадання відповідачем без поважних причин доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішить справу на підставі наявних у ній доказів.

Головуюча суддя Н.В. Коваленко

Судді А.І. Рибачук

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Бевзенко