Ухвала

від 23.12.2024 по справі 380/9239/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа №380/9239/20

адміністративне провадження № К/990/48530/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 380/9239/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру №190-УБД від 11.08.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов`язати відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, орієнтовний розмір 2,00 га.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.08.2020 №190-УБД про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, орієнтовний розмір 2,00га. (за межами населеного пункту).

Для виконання вказаного рішення, позивачу було видано виконавчий лист.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року заяву Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено у виконавчому листі №380/9239/20 (виданому Львівським окружним адміністративним судом) боржника - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області на Пустомитівську міську раду Пустомитівського району Львівської області (81100, Львівська обл., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Михайла Грушевського, буд.46, код ЄДРПОУ04372187).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Пустомитівська міська рада подала апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року про заміну сторони її правонаступником у справі №380/9239/20 без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 380/9239/20, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, спірні правовідносини виникли стосовно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Пустомитівської міської ради.

Враховуючи зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-ІХ, а саме до пункту 24 розділу Х «Перехідні положення ЗК України», спірна земельна ділянка перейшла у комунальну власність територіальної громади від імені якої діє Пустомитівська міська рада.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) виходив з того, що в даному випадку фактично відбулася зміна суб`єкта, уповноваженого розпоряджатися землями, а відтак наявні правові підстави для процесуального правонаступництва, з метою виконання судового рішення та заміни боржника у виконавчому листі ГУ Держгеокадастру у Львівській області на Пустомитівську міську раду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва, зокрема, фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке : якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того слід зауважити, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постановах від 16 травня 2023 року у справі № 480/953/21, від 17 жовтня 2023 року у справі 480/2142/21, від 20 жовтня 2023 року у справі №480/907/21.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 380/9239/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук