Рішення

від 06.12.2024 по справі 205/7406/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

06.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/7406/24

Провадженя№ 2/266/3196/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06.12.2024 р. м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Вольф В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Дебт Форс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що між позичальником, яким є ОСОБА_1 08.05.2007 р. був укладений кредитний договір №Д006/АК-087.07.2, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 22495,05 доларів США зі сплатою 9 % річних. 27.01.2012 р. рішенням по справі №2-3241/11, що виніс Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя, стягнуто з ОСОБА_1 485789,32 грн. заборгованості за кредитним договором та 3219,00 грн. судового збору. Станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається невиконаним. Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя, від 01.02.2021 р., стягувача у справі №2-3241/11 було замінено на TOB «Вердикт Капітал». 10.03.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-03/23 відповідно до якого TOB «Вердикт Капітал» відступило на користь TOB «Кампсіс Лігал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором №Д006/АК-087.07.2. 18.05.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №18-05/23 відповідно до якого TOB «Кампсіс Лігал» відступило на користь TOB «Дебт Форс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №Д006/АК-087.07.2. Таким чином, TOB «ДЕБТ ФОРС» наділено правом грошової вимоги до відповідачів. Позичальником після набрання законної сили рішенням суду, вищевказане рішення суду в день набрання їм законної сили не було виконано, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор набуває право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню станом на 30.04.2024 р., відповідно до розрахунку заборгованості, становить 51105,33 грн., з яких: нараховані 3% річних - 11938,43 грн.; втрати від інфляції - 39166,90 грн. просить стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь TOB «Дебт Форс» 3% та інфляційні втрати у розмірі 51105,33 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача Соболь О.Я., надав суду клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

У відповідності до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першоїстатті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позичальником ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк» 08.05.2007 р. був укладений кредитний договір № 0220/08/15-N, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 32500 доларів США зі сплатою 13 % річних.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.01.2012 р. по справі № 2-3241/11, позовну заяву прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, третя особа: Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», юридична адреса: 04136 місто Київ вулиця Північно Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, к/р НОМЕР_1 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321712, заборгованість за кредитним договором № Д006/АК-087.07.2 від 08 травня 2007 року в сумі 485 789 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 32 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.02.2021 р. по справі № 2-3241/11, заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_1 ,задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження по виконанню рішенняОрджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.01.2012 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», заборгованість за кредитним договором від 08 травня 2007 року № Д006/АК-087.07.2,замінивши стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», (код ЄДРПОУ 36799749).

10.03.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги 10-03/23, відповідно до якого TOB «Вердикт Капітал» відступило на користь TOB «Кампсіс Лігал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором №Д006/АК-087.07.2.

Згідно реєстру боржників до договору №10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 р., заборгованість за кредитним договором № Д006/АК-087.07.2 ОСОБА_1 становить 27094,69 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням становить 17577,43 грн., за нарахованими процентами становить 8594,17 грн., пеня становить 923,09 грн.

18.05.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №18-05/23 відповідно до якого TOB «Кампсіс Лігал» відступило на користь TOB «Дебт Форс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №Д006/АК-087.07.2.

Згідно реєстру боржників до договору №18-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.05.2023 р., заборгованість за кредитним договором № Д006/АК-087.07.2 ОСОБА_1 становить 27094,69 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням становить 17577,43 грн., за нарахованими процентами становить 8594,17 грн., пеня становить 923,09 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23.12.2021 року у справі №2-3241/11 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа №2-3241/11 та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, заінтересована особа: відповідач по справі ОСОБА_1 , відмовлено.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.04.2024 р. загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню, становить 51103,33 грн., з яких: нараховані 3% річних -11938,43 грн., втрати від інфляції 39166,90 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.01.2012 р. по справі № 2-3241/11 на даний час не виконано.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу(частина другастатті 509 ЦК України).

Згідно із положеннями частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов`язання, яке виникло із рішення суду про стягнення заборгованості, є грошовим.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1ст. 267 ЦК Україниособа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Тлумачення частини першої статті509, частини першої статті267, статті625 ЦК Українисвідчить, що:

(1) натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;

(2) конструкціястатті 625 ЦК Українищодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;

(3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18) зроблено висновок, що «натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкціястатті 625ЦК Українищодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».

Аналогічна позиція Верховним Судом висловлена у постановах по справах №569/12918/16-ц від 02 вересня 2020 року, №442/398/15-ц від 18 березня 2020 року, №390/880/16-ц від 11 грудня 2019 року, №554/9126/20 від 13 березня 2023 року.

У постанові від 13 березня 2023 року по справі №554/9126/20 Верховний Суд також вказав, що пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18) зробила висновок про те, що «виходячи з вимогстатті 261ЦК Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону».

Враховуючи, що судовими рішеннями у даній справі, які набрали законної сили, відмовлено стягувачу - ТОВ "Вердикт Капітал" у видачі дубліката виконавчого документа та поновленні строку для пред`явлення його до виконання, тобто його вимоги, які виникли на підставі рішення суду, не можуть бути захищені в судовому (примусовому) порядку, між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не застосовуються положеннястатті 625 ЦК України.

Отже, факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою судом у задоволенні заяви ТОВ "Вердикт Капітал" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2ст.625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню.

У зв`язку із цим вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є безпідставними.

Належить зазначити, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

При цьому суд враховує не лише право стягувача, а й права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення.

Так яккредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, в задоволенні позову ТОВ «Дебт Форс» слід відмовити за безпідставністю.

З огляду на положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі ст. ст.509, 526, 625, ЦК України,керуючись ст. ст.10,12,77-81,141,247,259,263-268,280, 352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608), Харківське шосе, буд. 201/203 літ.2А, оф.602, м. Київ, 02121

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2