Ухвала

від 17.12.2024 по справі 308/18902/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/18902/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали справи за скаргою потерпілого ОСОБА_3 ,від іменіякого дієадвокат ОСОБА_4 ,на постанову про закриття кримінального провадження

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_3 ,від іменіякого дієадвокат ОСОБА_4 ,звернувся дослідчого суддіУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ізскаргою напостанову дізнавачасектору дізнання Відділуполіції №1Ужгородського районногоуправління поліціїГУ НПв Закарпатськійобласті лейтенантаполіції ОСОБА_5 від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282, у якій зазначає, що 14.11.2024 року, внаслідок отримання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з такими матеріалами, його адвокатом ОСОБА_4 було отримано постанову від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282 від 04.06.2024 року на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Обґрунтовуючи скаргу зазначає, що вказану постанову вважає незаконною. Вказує, що висновок про нанесення легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 здійснено громадянином ОСОБА_6 не умисно (тобто з необережності) ґрунтується виключно на поясненнях самого ОСОБА_6 , який під час опитування повідомив, що нібито наміру завдавати тілесних ушкоджень сусіду ОСОБА_3 у нього не було, удар він наніс побачивши тінь та відчувши небезпеку через інстинкт самозахисту. Будь-яких інших об`єктивних даних та належних доказів, які б були спроможні підтвердити відсутність умислу в діях ОСОБА_6 на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому дізнавачем встановлено не було. При цьому потерпілий посилається на наявність у поясненнях громадянина ОСОБА_6 суперечностей між твердженням останнього про відсутність у нього наміру нанести шкоду ОСОБА_3 та визнанням факту нанесення удару у сторону побаченої ним тіні, що свідчить про усвідомлення громадянином ОСОБА_6 знаходження поруч з ним певної особи та бажання нанести такій особі удар, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки для особи, яка створила тінь, та бажання їх настання.

Крім того вказує, що органом досудового розслідування не було допитано свідків (старшу доньку сусіда громадянина ОСОБА_6 про яку останній згадує у своїх письмових поясненнях від 03.06.2024 року та ОСОБА_7 , яка здійснювала виклик працівників поліції на місце подій) та не отримано доступ до відеозапису за 03 червня 2024 року (період доби з 22:00 по 23:00) з камер відеоспостереження, які зокрема записують відео по АДРЕСА_1 . Потерпілий посилається на неприйнятність аргументу дізнавача стосовно неможливості отримання додаткових доказів шляхом проведення інших слідчих дій, адже дізнавач має право провести слідчий експеримент у порядку визначеному статтею 240 КПК України шляхом відтворення дій, обстановки та обставин події у даному кримінальному провадженні. Також вказує, що дізнавачем було отримано ряд медичних документів (лист КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» № 1148/01-12 від 17.06.2024), які підтверджують нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, спричинивши його розлад здоров`я та тимчасову непрацездатність, однак перекваліфікацію діянь з ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) на ч. 2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності) здійснено не було. Крім того зазначає, що дізнавачем у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України не повідомлено підозру громадянину ОСОБА_6 та не проведено його допит у процесуальному статусі підозрюваного.

А тому, на підставі вищенаведеного просить слідчого суддю скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник заявникаадвокат ОСОБА_8 подав до суду заяву про розгляд скарги за відсутності заявника та його представника.

Дізнавач на розгляд клопотання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена. У матеріалах справи наявна заява дізнавача СД ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про розгляд скарги без її участі.

Відповідно до ч.3ст. 306 КПК Українивідсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Частиною першоюстатті 304 КПК Українивизначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першоюстатті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Слідчим суддеювстановлено, що26.09.2024року дізнаваемсектору дізнанняВідділу поліції№ 1Ужгородського районногоуправління поліціїГУ НПв Закарпатськійобласті лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постановупро закриттякримінального провадження тапостановлено кримінальне провадження № 12024078170000282 від 04.06.2024 року закрити , у зв"язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає, що оскаржувану постанову отримано його адвокатом 14.11.2024 року внаслідок отримання доступу до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 14.11.2024 року. Дані про направлення оскаржуваної постанови ОСОБА_3 раніше дати надання доступу його адвокату до матеріалів досудового розслідування у матеріалах кримінального провадження відсутні, тому при обчисленні дотримання заявником строку оскарження постанови, слідчий суддя початок строку обчислює з вказаної дати, та констатує, що строк на оскарження постанови від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282 ОСОБА_3 не пропущено.

Згідно ч.2ст. 9 КПК Українипрокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий (дізнавач) зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.

У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Згідно ст. ст.2,284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим (дізнавачем) усіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно з п. 4 ч. 1ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.

Положеннями ч. 1ст.92КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого (дізнавача), прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - потерпілого.

Слідчим суддею при розгляді скарги з`ясовано, що доводи заявника про недотримання вимог щодо всебічності та повноти проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024078170000282 заслуговують на увагу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянин ОСОБА_6 , який визнав факт нанесення удару потерпілому, у своїх письмових поясненнях від 03.06.2024 року повідомив, що проживає в АДРЕСА_2 разом із своєю сім`єю, 03.06.2024 року близько 22 год. 15 хв. він вийшов із свого помешкання до власного автомобіля ВАЗ 3110 за зарядним пристроєм до мобільного телефону, по дорозі до автомобіля в дворі будинку він привітався із старшою донькою сусідів, яка якраз заходила у двір, раптом біля автомобіля він побачив тінь, відчув момент небезпеки і правою рукою наніс удар в сторону тіні, у подальшому виявилося це був його сусід ОСОБА_10 .

Слідчий суддя звертає увагу, що дізнавачем не встановлено особу та не допитано у якості свідка тієї особи на котру громадянин ОСОБА_6 вказав безпосередньо у своїх письмових поясненнях від 03.06.2024 року, а саме не встановлено особу та не допитано старшу доньку сусідів громадянина ОСОБА_6 ..

Також дізнавачем не допитано особу, яка за даними рапорту помічника чергового відділу ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 04.06.2024 року здійснила виклик працівників поліції на місце подій, а саме не допитано ОСОБА_7 .

З доданих до скарги матеріалів убачається, що на прилеглій території за адресою АДРЕСА_1 наявна камера відеоспостереження, яка записує відео по вулиці Об`їзна у бік будинку 13, однак дізнавачем не отримано доступ до відеозапису за 03 червня 2024 року з відповідної камери відеоспостереження.

Разом із тим, дізнавачем не надано правової оцінки наявним у матеріалах кримінального провадження медичним документам, які стосуються здоров`я потерпілого ОСОБА_3 , та не з`ясовано чи відповідні медичні документи мають доказове значення для кримінально провадження, а саме не встановлено наявний або відсутність причинно-наслідкового зв`язку між завданням легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 та наступним розладом його здоров`я, підтвердженого медичними документами, які наявні у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог кримінально-процесуальногокодексу України постанова слідчого (дізнавача) про закриття кримінального провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Зокрема, постанова вважається обґрунтованою, якщо вона відповідає таким вимогам: висновки, сформульовані в постанові, підтверджуються наявними доказами, слідчим враховано та досліджено всі докази, ці докази досліджено в сукупності, на підставі цих доказів можливим є тільки один висновок, висновки, сформульовані в постанові, не суперечать фактичним обставинам, резолютивна частина постанови повністю відповідає описово-мотивувальній частині.

Таким чином, мотивування постанови про закриття кримінального провадження виражається в детальному викладенні тих обставин, які є підставами для закриття розслідування з наведенням доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Згідно ч.5ст. 110 КПК Українипостанова слідчого (дізнавача) повинна містити, зокрема, зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу.

Що стосується підстави зазначеної у постанові дізнавача СД ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282, а саме, що подія трапилася внаслідок необережності та випадково, а заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним за ст. 125 КК України, то слідчий суддя уважає такі висновки дізнавача передчасними, оскільки дізнавачем не проведено необхідного комплексу слідчих дій щодо встановлення поза розумним сумнівом стороннього спостерігача дійсної форми вини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а також щодо встановлення наявності або відсутності обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність за ст. 125 КК України, у вигляді спричинення короткочасного розладу здоров`я потерпілого або незначної стійкої втрати ним працездатності.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому, дізнавачу у кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства, дізнання (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України).

При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Відповідно дост. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що при проведенні досудового розслідування дізнавачем не вчинено необхідних слідчих (розшукових) дій для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, а тому постанова дізнавача про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.9,56,284,303,304, 306,307, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282 - задовольнити.

Постанову дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26.09.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078170000282 від 04.06.2024 року- скасувати.

Органу досудового розслідування провести всебічне, повне і об`єктивне розслідування по кримінальному провадженню № 12024078170000282 від 04.06.2024 року, з урахуванням зазначеного в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1