Справа №443/2290/24
Провадження №2/443/962/24
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 грудня 2024 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ходорівської міської територіальної громади Львівської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася доЖидачівського районногосуду Львівськоїобласті ізпозовом до Ходорівської міської територіальної громади Львівської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.
Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульованийЦПК України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо юрисдикції.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи..
Згідно ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування», територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначенихКонституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства, якими унормовано правовідносини в сфері місцевого самоврядування, у поєднанні із нормами ст.ст. 47,48 ЦПК Українидозволяє стверджувати, що правом представляти відповідні територіальні громади, , в тому числі в суді, наділені сільські, селищні, міські ради, як органи місцевого самоврядування, котрі є юридичними особами.
З огляду на викладене, Ходорівська міська територіальна громада Львівської області не може бути самостійним учасником справи в якості відповідача.
Крім того, відповідно до положень ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 ч.1 ст.176ЦПК Українипередбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Ціна позову визначається про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; (п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України).
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, зокрема просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектарів, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0155598 від 29.05.2017 року.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктамиоціночноїдіяльностіє: суб`єктигосподарювання-зареєстровані вустановленомузаконодавствомпорядку фізичніособи-суб`єктипідприємницької діяльності,а такожюридичні особинезалежно відїх організаційно-правовоїформи таформи власності,якіздійснюютьгосподарську діяльність,ускладіяких працюєхоча бодиноцінювач,таякіотримали сертифікатсуб`єктаоціночноїдіяльностівідповідно доцьогоЗакону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно дост. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна.
Cуд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та в якості доказу вартості майна суду можуть бути подані, зокрема звіт про оцінку саме ринкової вартості спірного майна.
Таким чином ціна позову у даній справі повинна визначались дійсною (ринковою) вартістю спірної земельної частки (паю), визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності, відповідно до якої і визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу майнового характеру.
Одночасно, позивачем у позовній заяві не вказано ціни позову та до позовної заяви позивачем не надано жодного документу в підтвердження ринкової вартості майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектарів, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0155598 від 29.05.2017 року.
За відсутності даних щодо вартості спірного майна, неможливо встановити правильність сплати позивачем судового збору за вказану позовну вимогу.
За таких обставин, оскільки підтвердження вартості спірного майна позивач не надала, а тому для визначення дійсної ціни позову позивачці слід долучити до позовної заяви звіт про ринкову вартість спірної земельної ділянки на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.2 ч.1ст.176 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.185 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
позовну заяву ОСОБА_1 доХодорівської міськоїтериторіальної громадиЛьвівської областіпро визначеннядодаткового строкуна прийняттяспадщини тавизнання прававласності впорядку спадкування залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Сливка
Суд | Жидачівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 25.12.2024 |
Номер документу | 123993963 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Жидачівський районний суд Львівської області
СЛИВКА С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні