Рішення

від 23.12.2024 по справі 444/3321/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3321/24

Провадження № 2/444/1204/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)про визнання права на майно,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)про визнання права на майно. Просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті, ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на середню земельну частку (пай) на території Добросинсько-Магерівської сільської ради (колись Лавриківська сільська рада) розміром 0,96 га умовних кадастрових гектарів з підстав зазначених у позові.

Вважає, що її право підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначив, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник третьоїособи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надала на адресу суду заяву з проханням слухати справу у її відсутності. Заперечень проти позовних вимог немає.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача та представника третьої особи, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані позивачем та представником відповідача заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося наступне спадкове майно, земельний пай 0,96 га. та території Лавриківської сільської ради, що посвідчено сертифікатом на право приватної власності на землю (середня земельна частка) серія НОМЕР_1 , що видно з копії виписки з книги сертифікатів, довідки від 28.02.2024 року № 337(а.с.8-9), де зазначено, що ОСОБА_2 отримав середню земельну частку площею 0,96 га. на території Лавриківської сільської ради.

ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_2 , що стверджується її копією свідоцтв про народження НОМЕР_2 (а.с.6).

17 грудня 2003 року ОСОБА_2 склав заповіт в користь ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчено секретарем Лавриківської сільської ради та зареєстрованов реєстрі за № 232.

Зі змісту заповіту вбачається, що все майно ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 , що видно з його копії (а.с.7).

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що стверджується листом.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (най) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну часку пай в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд констатує, що позивачем не може бути пред`явлено сертифікат на земельну частку (пай) зразка, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», оскільки видача такого на ім`я ОСОБА_2 після його смерті є неможливою через втрату ним цивільної правоздатності та дієздатності внаслідок смерті.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 0,96 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території Добросинсько-Магерівськоїсільської ради Львівського району Львівської області (колишньої Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області), право на який ОСОБА_2 мав на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії С-ЛВ № 160315, виданого Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.