Рішення

від 23.12.2024 по справі 465/195/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/195/24

2-а/465/156/24

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову ЕНА №1201562 від 07.01.2024 року про накладення адміністративного стягнення, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Заращаком Дмитром Ростиславовичем, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладене на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважає постанову серії ЕНА №1201562 незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних та допустимих доказів, без проведення розгляду справи з грубим порушенням норм чинного законодавства, та є такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні» Правила застосування (Безпека дорожнього руху), а саме згідно п.10.5.33 Знак 3.41 «Контроль» потрібно застосовувати, щоб заборонити транспортним засобам проїзд без зупинки біля контрольного пункту й установлювати в місці, де повинен зупинитись транспортний засіб. Проте, на ділянці дороги Львів-Шегині 10 км знак 3.41 «Контроль» встановлений у місці, де зупинитись не можливо, оскільки дана полоса для руху не була очищена від снігу, і рух здійснювався на інших полосах для руху транспортних засобів. Крім цього відповідно до вимог пункту 10.2.4 ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні» на дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги. На ділянці дороги Львів-Шегині 10 км, де знаходиться контрольний пункт, та там де на позивача було складено спірну постанову, знаходяться мінімум 2 смуги для руху транспортних засобів, дорожній знак 3.41 «Контроль», не був продубльований на роздільній смузі чи над дорогою. Відповідно до вимог пункту 10.1.1. ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні» дорожні знаки повинні бути видимі на відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху. Дорожній знак 3.41 «Контроль», не був видимий за 100 м за напрямом руху, оскільки позивач рухався зі сторони м. Самбора, та відразу за поворотом знаходиться контрольний пункт патрульної поліції.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, відтак суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено наступне. 07.01.2024 р. інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Заращаком Дмитром Ростиславовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1201562 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

З оскаржуваної постанови ЕНА №1201562 вбачається, що 07.01.2024 о 12.12 год за адресою: а/д М11, Львів- ШЕГИНІ 10 км, керуючи транспортним засобом марки «Ford c-max», номерний знак НОМЕР_1 , я не виконав вимогу знаку 3.41 «контроль», а саме здійснив проїзд не зупиняючи транспортний засіб, чим порушила вимоги п. 8.4.в ПДР України порушення вимог заборонених знаків.

Свідки вчинення правопорушення відсутні, відсутні підтверджуючі матеріали фото-, кінозйомки чи відеозапису, які б дозволили переконатись у допущенні правопорушення позивачем, відсутні будь-які інші докази на підтвердження правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2018 року у справі №760/3696/16-а дійшов висновку, що "належним доказом доведення даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля..." в неналежному місці.

Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно зі ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме інспектором не надано відео фіксації вчиненого Кульчицьким Миколою Андрійовичем адміністративного правопорушення та не надано відеозапис службового відео реєстратора поліцейського, на який було зафіксовано події.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та строк оскарження, про що свідчить постанова серії ЕНА №1201562, де в зазначеній графі відсутній підпис позивача або зафіксована його відмова.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

За приписами ч. 1ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що вищезазначені вимоги поліцейським виконані не були.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту ст.7КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

Ст.245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, на підтвердження винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, належних доказів суду відповідачем не надано. Відповідач не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши додані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа - закриттю.

Згідно із частиною першою статті 132Кодексу адміністративногосудочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1201562 від 07.01.2024 року.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративногосудочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульноїполіції у Львівськійобласті Департамент патрульної поліції, місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄРДПОУ 39962825.

Суддя Ванівський Ю. М.