Рішення

від 20.12.2024 по справі 602/1051/24

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/1051/24

Провадження № 2/602/339/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2024 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області, про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області, про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,19 га, яка розташована на території Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області. В подальшому за її заявою нотаріусом було відкрито спадкову справу. Разом з тим, за життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області 05 березня 2003 року в реєстрі за № 157 згідно якого заповів все своє майно ОСОБА_4 . Про існування заповіту позивачу відомо не було. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті брата ОСОБА_4 із ним в АДРЕСА_1 з ним проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_2 , зять ОСОБА_5 , онука ОСОБА_6 , онука ОСОБА_7

28 грудня 2017 року рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області у справі № 602/663/17 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , Якимівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області про визнання заповіту недійсним, визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 від 24 жовтня 2011 року, посвідченого секретарем Якимівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області за № 309 на ім`я ОСОБА_8 . Вказаним рішенням було встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом І групи довічно, внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, потребує стороннього догляду, за період проживання в с.Якимівці Лановецького району Тернопільської області хворів і постійно лікувався амбулаторно з приводу хронічної ішемічної хвороби серця, церебрального атеросклерозу з атеросклеротичною деменцією на пізній стадії захворювання, посттравматичної катаракти і травмою лівого ока з повною втратою зору на ліве око.

Враховуючи вказане, вважає, що на момент посвідчення спірного заповіту 05 березня 2003 року секретарем Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області померлий ОСОБА_3 страждав на хвороби та в повній мірі не розумів значення своїх дій.

Просить визнати заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 05 березня 2003 року за реєстровим номером 157 на ім`я ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Кушка О.М. в судове засідання не з`явились, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову.

Представник третьої особи - Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Дослідивши докази по справі суд з`ясував наступні обставини.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Якимівською сільською радою Лановецького району Тернопільської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Якимівці Лановецького району Тернопільської області (а.с.8).

Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем виконкому Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Тарасюк М.П. 05 березня 2003 року,зареєстрованого в реєстрі за № 157, ОСОБА_3 все своє майно, яке до дня смерті йому належить, з чого б воно не складалось, і де б воно не знаходилось, заповів ОСОБА_9 (а.с.13).

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 282073, виданого 15 червня 2005 року на підставі розпорядження Збаразької районної держадміністрації від 24.03.2005 р. № 94, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,19 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (а.с.9).

Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 35603328 від 01.11.2013 року, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 55242849, номер у нотаріуса 53 (а.с.10).

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2013 року у праві 598/2082/13-ц,заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,заінтересована особа Великовікненська сільська рада Збаразького району Тернопільської області, задоволено, встановлено, що ОСОБА_10 є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 21 лютого 2018 року Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.14).

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого повторно 21 лютого 2018 року Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ланівці Лановецького району Тернопільської області (а.с.15).

Згідно копії довідки № 210, виданої 16 лютого 2018 року виконкомом Снігурівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 і з ним на день смерті були зареєстровані та проживали слідуючі члени сім`ї, а саме: дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зять ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; онука ОСОБА_7 , більше ніхто в даному господарському дворі не був зареєстрований і не проживав (а.с.16).

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2017 року у справі № 602/663/17 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , Якимівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області про визнання заповіту недійсним, визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 від 24 жовтня 2011 року, посвідченого секретарем Якимівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області за № 309 на ім`я ОСОБА_8 (а.с.17-19).

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 295/02-31 від 25.10.2021 року, приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Цар Ю.Б., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,19 га,кадастровий номер 6122481200:01:002:0073, що знаходиться за адресою: Великовікнинська сільська рада, Збаразький район, Тернопільська область, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із частиною першою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до статті 1247 ЦК України, заповіт складаєтьсяу письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини; у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім правочином, який дійсний за умови додержання встановленої законом форми та змісту. Отже, на заповіт як односторонній правочин розповсюджуються загальні норми цивільного законодавства стосовно підстав та наслідків визнання недійсності правочинів.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другоїстатті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Як передбачено в п. 6 листа ВССУ з розгляду цивільних в кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», системний аналіз норм ЦК України свідчить, що відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України виключно підстави недійсності правочину, визначені у ст. ст. 225, 231 ЦК України, зумовлюють те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсним заповіту з підстав, передбачених ч.1 ст. 225 ЦК України, суди повинні враховувати, що для визнання такого правочину недійсним предметом доказування є та обставина, що особа заповідач у момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Висновок судово-психіатричної експертизи у такій категорії справ є лише одним із доказів, якому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, в зв`язку з чим необхідно визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 05 березня 2003 року за реєстровим номером 157 на ім`я ОСОБА_4 .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 82,89, 211, 258, 263-265, 352 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (мешканки с.Котюжини Кременецького району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (мешканки АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ), третя особа: Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області (місцезнаходження: смт.Вишнівець, вул. Грушевського,6, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396420 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 05 березня 2003 року за реєстровим номером 157 на ім`я ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. В. Радосюк