Рішення

від 16.12.2024 по справі 740/4417/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4417/24

Провадження № 2-о/740/133/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Лук`янцем Денисом Миколайовичем, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту родинних відносин,

установив:

У липні 2024 року заявниця звернулася до суду з указаною заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заяву мотивовано тим, що заявниця є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . У свідоцтві про народження чоловіка заявниці серії НОМЕР_1 , яке складено російською мовою, зазначено батьками: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис про смерть №33 від 17.01.1993 Кам`янсько-Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Василівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Батько ОСОБА_2 ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . При перекладах імені і прізвища матері померлого виникли розбіжності у зв`язку з перекладом з російської мови на українську. Так, згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , складеного російською мовою, прізвище чоловіка заявниці зазначено як « ОСОБА_9 ». У реєстраційному записі реєстрації актового запису про народження його прізвище зазначено як « ОСОБА_9 », а вже у паспорті та свідоцтві про смерть « ОСОБА_10 ». Щодо матері померлого ОСОБА_3 , то при перекладі її прізвище залишили « ОСОБА_9 », ім`я ОСОБА_11 (рос.) при реєстрації актового запису про народження « ОСОБА_12 (укр)», при реєстрації смерті « ОСОБА_13 (укр), а по батькові у свідоцтві по народження Ефимовна (рос), при реєстрації актового запису про народження « ОСОБА_14 », а при реєстрації смерті « ОСОБА_15 ». Документи про смерть матері ОСОБА_2 , а також документи про шлюб його батьків не збереглися.

Установлення вказаного факту необхідне заявниці для правильного визначення членів сім`ї загиблого військовослужбовця для подальшого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_10 за одноразовою грошовою допомогою для дітей померлого ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, до участі у справі залучено заінтересованих осіб: Міністерство оборони України та Ніжинський відділ ДРАЦС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, судове засідання призначено на 03вересня 2024 року 10-00 год., яке у подальшому відкладено на 16 грудня 2024 року 15-30 год.

У письмових пояснення представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Матієнко О. Б. просив відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що з доданих до заяви документів неможливо встановити, чи є ОСОБА_3 матір`ю ОСОБА_2 , чи мали вони родинні відносини, чи проживали разом та вели спільне господарство, а тому не можна стверджувати, що за життя ОСОБА_3 була членом сім`ї загиблого ОСОБА_2 або перебувала на його утриманні. Станом на цей час відсутня інформація, що мати ОСОБА_2 померла, а тому в заявниці не може виникнути право на частку щодо одноразової грошової допомоги, яка виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Крім того, у прізвищах померлого військовослужбовця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є розбіжності, що унеможливлює встановити обставину, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 .

У судове засіданні учасники справи не з`явилися.

Представник заявниці подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його та заявниці участі, заяву про встановлення факту родинних відносин підтримав та просив задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, при цьому належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв/клопотань до суду не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Ніжині Чернігівської області (а. с. 5).

11 вересня 1993 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що також підтверджується відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (зворот а. с. 4, 8).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (зворот а. с. 9).

Чоловік заявниці - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (зворот а. с. 8).

На запит суду надано копію актового запису про смерть ОСОБА_3 № 33 від 09 лютого 1993 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області (а. с. 61).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Таким чином, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту родинних відносин між фізичними особами, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України та п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

При цьому в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме: якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім`ям під час воєнного стану» у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному вабзаці першомуцього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин між загиблим сином та померлою матір`ю не порушує права інших осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а лише тягне за собою перерозподіл частки такої виплати між особами, які мають права на її отримання.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 180/2132/21 зазначено, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.

Існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови ВС від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц; від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20; від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21).

Підтвердження факту родинних відносин має значення для охорони прав та інтересів заявниці і створює умови для здійснення нею майнових прав щодо отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб. Під час розгляду справи обставин, які б вказували на виникнення спірних правовідносин про право, не встановлено.

Тобто право на призначення одноразової грошової допомоги могла мати і матір загиблого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , але вона померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Станом на цей час заявниця не може підтвердити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з наявністю розбіжностей в написанні анкетних відомостей через особливості перекладу з російської мови на українську.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин, який просить установити заявниця, знайшов своє підтвердження.Метою звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між померлим сином та померлою матір`ю, є забезпечення умов реалізації ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової державної допомоги.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Ураховуючи те, що заявниця позбавлена можливості в іншому, ніж судовому порядку, встановити факт родинних відносин, і цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, заявниця обґрунтовано звернулася до суду з метою встановлення цього факту заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 13,259,263-265,273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Лук`янцем Денисом Миколайовичем, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Установити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко