Рішення

від 12.12.2024 по справі 521/12577/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/12577/24

Пр. №2/521/5740/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Ткач А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області про скасування обтяження,

встановив:

У серпні2024року ОСОБА_1 звернулась досуду іззазначеним позовом,до Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинкуз надвірними спорудамипо АДРЕСА_1 ,загальною площею48,5кв.м..житловою площею29,5кв.м.,який належавпомерлому направі приватноївласності напідставі договорукупівлі-продажувід 01серпня 2014року №4773; земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1031 кв.м., кадастровий номер №5121085200:02:004:0351, яка належала померлому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2014 року №4774; 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., яка належала померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності р№ НОМЕР_1 від 13 квітня 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради.

Спадкоємицею першоїчерги зазаконом післясмерті ОСОБА_2 є вона ОСОБА_1 ,дружина померлого,яка прийняласпадщину,шляхом зверненняв установленийзаконом строкдо приватногонотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої О. О. з заявою про прийняття спадщини після його смерті.

Позивачка зазначила,що вонає єдиноюспадкоємицею зазаконом післясмертіОСОБА_2 .

Стверджувала, що спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 вона прийняла, оскільки в установлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої О. О. із заявоюпро прийняттяспадщини,але отриматисвідоцтво проправо наспадщину зазаконом наспадковемайно неможе,оскількивідповіднодо Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодомайнаОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01квітня 2002року постановоювідділу державноївиконавчої службим.Дергачі,Харківської області 2-470 було накладено арешт та заборона на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м.. житловою площею 29,5 кв.м.; на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1031 кв.м.; на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., що належать ОСОБА_2 , на праві приватної власності.

Крім того,01квітня 2002року постановоювідділу державноївиконавчої службим.Дергачі,Харківської області 2-470 було накладено арешт на все нерухоме майно боржника та заборону на його відчуження, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер обтяження: 7473444 від 27 червня 2008 року реєстратором: Дергачівська державна нотаріальна контора.

Вказувала,що згідновідповіді Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі, Харківської області матеріали виконавчого провадження в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 на виконанні не перебувають.

Посилаючись напорушення своїхправ,як власниказазначеного спадковогомайна,позивачка просиласуд припинити(зняти)обтяження тавилучити зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна записпро обтяження№7473444(спеціальнийрозділ)від 27червня 2008року на всенерухоме майноОСОБА_2 , що накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладеного Дергачівським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі, Харківської області.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року по справі було відкрито провадження та призначено судове засідання, витребувано у приватного нотаріуса належним чином засвідчену копію спадкової справи (а.с. 53-54).

Ухвалою суду від 21 листопада 2024року по справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 124).

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України надала заяву про підтримання позовних вимог та просили суд розглянути справу за її відсутності (а.с. 130).

Представник відповідача, діючий на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 127- 128, 129).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, тому при ухваленні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належало на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м.. житловою площею 29,5 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 01 серпня 2014 року №4773; земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1031 кв.м., кадастровий номер №5121085200:02:004:0351, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором купівлі-продажу від 01 серпня 2014 року №4774; 1/3 частина квартири по АДРЕСА_3 , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності р№ НОМЕР_1 від 13 квітня 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради (а.с. 41-42, 43-44, 45-46, 47-48, 49-50, 51-52).

Право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с. 6-26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 38).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщинау вигляді житловогобудинку знадвірними спорудами по АДРЕСА_1 ,загальною площею48,5кв.м..житловою площею29,5кв.м.,який належавпомерлому направі приватноївласності напідставі договорукупівлі-продажувід 01серпня 2014року №4773; земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1031 кв.м., кадастровий номер №5121085200:02:004:0351, яка належала померлому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2014 року №4774; 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., яка належала померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності р№ НОМЕР_1 від 13 квітня 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради (а.с. 41-42, 43-44, 45-46, 47-48, 49-50, 51-52).

Спадкоємицею першоїчерги зазаконом післясмерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 ,дружина померлого,яка прийняласпадщину,шляхом зверненняв установленийзаконом строкдо приватногонотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої О. О. з заявою про прийняття спадщини після його смерті (а.с. 64).

Встановлено,що позивачкає єдиноюспадкоємицею зазаконом першоїчерги післясмертіОСОБА_2 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Одеськогоміського нотаріальногоокругуФуфаєвої О.О. від 14 серпня 2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з арештом спадкового майна (а.с. 40).

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не маєможливості отриматисвідоцтво проправо наспадщину зазаконом оскількивідповіднодо Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодомайнаОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01квітня 2002року напідставі постановивідділу державноївиконавчої службим.Дергачі,Харківської області 2-470 було накладеноарешт та заборона (а.с. 6-26).

Згідно відповіді Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі, Харківської області матеріали виконавчого провадження в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 на виконанні не перебувають (а.с. 28).

Оскільки матеріали виконавчого провадження в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , відсутні, то у позивачки не має можливості реалізувати свої права власника.

Відповідно до ст. 1 першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відповідно до ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, тому вказаним арештом порушуються права позивача, як власника належного йому майна на розпорядження цим майном.

Отже, внаслідок накладення арешту (заборони) на нерухоме майно позивач на сьогоднішній день позбавлений можливості реалізувати свої права власника.

Таким чином, наявність арешту та заборони, накладених 01 квітня 2002 року на підставі постанови відділу державної виконавчої служби м. Дергачі, Харківської області 2-470 на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м.. житловою площею 29,5 кв.м.; на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1031 кв.м.; на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., що належать ОСОБА_2 , на праві приватної власності, порушує права позивачки, як власника спадкового майна.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх відповідне задоволення в частині припинення (зняття) обмеження.

Що стосується позовнихвимог щодовилучення зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна записупро обтяження№7473444(спеціальнийрозділ)від 27червня 2008року на всенерухоме майно померлогоОСОБА_2 , що накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладеного Дергачівським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі, Харківської області, то суд прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюється Законом України № 1952-IV від 01 липня 2004року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

Статтею 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч.8 ст.18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції та набрання ним законної сили - 13.10.2020), на відміну від положень ч.2 ст. 26 Закону України № 1952-IV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону №1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Отже,вимоги позивачки провилучення зДержавного реєструречових правна нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження не є ефективним способом захисту.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір у справі складає 1211,20 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 317, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області про скасування обтяження задовольнити частково.

Арешт та заборону, що були накладені 01 квітня 2002 року постановою відділу державної виконавчої служби м. Дергачі, Харківської області 2-470 на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м.. житловою площею 29,5 кв.м., який належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2014 року №4773, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською Аліною Миколаївною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Арешт та заборону, що були накладені 01 квітня 2002 року постановою відділу державної виконавчої служби м. Дергачі, Харківської області 2-470 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1031 кв.м., кадастровий номер №5121085200:02:004:0351, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2014 року №4774, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською Аліною Миколаївною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Арешт та заборону, що були накладені 01 квітня 2002 року постановою відділу державної виконавчої служби м. Дергачі, Харківської області 2-470 на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., що належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності р№ НОМЕР_1 від 13 квітня 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Арешт та заборону (обтяження) на все нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були накладені на підставі постанови відділу державної виконавчої служби м. Дергачі, Харківської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 2-470 від 01 квітня 2002 року - скасувати.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя: О.М. Сегеда