Рішення

від 24.12.2024 по справі 220/1693/24

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1693/24

Номер провадження № 2/220/273/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Безпалова В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме: за ОСОБА_1 - на 2/3 частини квартири, за ОСОБА_2 - на 1/3 частину квартири, та зареєструвати в Державному реєстрі речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.

05.04.1993 року відділ приватизації Великоновосілківської РДА видав свідоцтво про право власності на житло, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого зазначена квартира належить: позивачу ОСОБА_1 , її колишньому чоловікові ОСОБА_3 та їх сину, позивачу ОСОБА_2 . 15.03.2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. Поділ квартири АДРЕСА_1 здійснився шляхом сплати ОСОБА_1 своєму колишньому чоловікові ОСОБА_3 грошових коштів за його частину у зазначеному майні. На запит щодо надання копії рішення суду про поділ майна було повідомлено, що надіслати копію рішення у суду немає можливості, оскільки архів суду, в якій знаходиться оригінал рішення, евакуйовано не було, в селищі на теперішній час йдуть активні бойові дії. Програма документообігу суду «Д-3», в якій зберігаються електронні документи судових справ, почала працювати з 2010 року, а судові рішення в Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень (ЄДРСР) вносились судами з 2007 року. Відділ містобудування, архітектури та ЖКГ у своєму листі повідомив, що станом на 31.12.2012 року власником об`єкта нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 є: 1/3 ОСОБА_1 на підставі визначення Великоновосілківського районного суду від 19 квітня 2005 року зареєстровано в БТІ 08.07.2011 під реєстровим №2890 в книзі 13. У зв`язку із руйнуванням архіву Великоновосілківського районного БТІ та знищенням значної кількості архівної документації не мають можливості підтвердити реєстрацію свідоцтва про право власності від 05.04.1993 року на об`єкт нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 . 25 травня 2011 року виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого зазначено два власники квартири: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 25 грудня 2023 року №70884405 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_4 відмовив в проведенні реєстраційної дії. Вищевказані обставини не дають позивачам змоги реалізовувати своє право власності, вільно ним розпоряджатися, й обмежують їх права. Іншого способу, окрім захистити своє право власності у судовому порядку, вони не мають.

Ухвалою суду від 20.11.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.12.2024 р. прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Представник позивачів подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач також подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та ухвалення рішення відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суд вражає можливим розглянути справу за відсутності сторін по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про права власності на житло від 05.04.1993 року, виданого відділом приватизації Великоновосілківської РДА на підставі розпорядження від 01.04.1993 р. № 182, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зазначена квартира на підставі вказаного свідоцтва зареєстрована у Бюро по приватизації житла за № 92.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області 13.05.2005 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 15.03.2005 року зроблено запис № 22.

З листа Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24.10.2024 року № 01-32/15/2024 повідомлено про неможливість видачі копії рішення суду про поділ майна, оскільки архів суду евакуйовано не було, в селищі на теперішній час йдуть активні бойові дії. Програма документообігу суду «Д-3», в якій зберігаються електронні документи судових справ, почала працювати з 2010 року, а судові рішення в Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень (ЄДРСР) вносились судами з 2007 року.

Листом № 08-28/473 від 30.07.2024 року Відділ містобудування, архітектури та ЖКГ повідомив позивача, що відповідно до даних реєстрової книги КП «Великоновосілківське бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року власником об`єкта нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 є: 1/3 ОСОБА_1 на підставі ухвали Великоновосілківського районного суду від 19.04.2005 року, зареєстрованого в БТІ 08.07.2011 р. під реєстровим №2890 в книзі 13. У зв`язку із руйнуванням архіву Великоновосілківського районного БТІ та знищенням значної кількості архівної документації не мають можливості підтвердити реєстрацію свідоцтва про право власності від 05.04.1993 року на об`єкт нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 .

25 травня 2011 року КП «Великоновосілківське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого зазначено два власника квартири: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 07.11.2024 року за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19.04.2005 р.

Рішеннями державного реєстратора №70884405 від 25 грудня 2023 року та № 71793095 від 27.02.2024 року позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом. Як зазначено державним реєстратором, відсутня інформація про проведення реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або інших електронних реєстрах або на паперових носіях. У зв`язку з вище зазначеним було направлено запит до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області. Відповідно до відповіді № 01-25/1716 від 18.12.2023 року, наразі КП «Великоновосілківське бюро технічної інвентаризації» не здійснює свою діяльність. Архівні документи не доступні, оскільки знаходяться на території де ведуться активні бойові дії. Відповідно до частини 8 статті 18 Закону - державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно п.п. «а» п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» -отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

В даному випадку, документом, що посвідчує право власності позивача на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності.

Судом встановлено, що позивачі на підставі свідоцтва про права власності на житло є власниками квартири АДРЕСА_1 . Крім того, позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини спірної квартири на підставі ухвали Великоновосілківського районного суду від 19.04.2005 року, зареєстрованої в БТІ 08.07.2011 р. під реєстровим №2890 в книзі 13, інформація про яке також містится у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Право власності позивачів зареєстровано у встановленому на той час порядку. Таким чином, на підставі сукупності досліджених судом доказів суд вважає доведеним факт права власності ОСОБА_1 на 2/3 частин, а ОСОБА_2 - на 1/3 частину спірної квартири.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено їх право власності на спірне майно.

З приводу позовних вимог в частині реєстрації в Державному реєстрі речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності позивачів суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 вказаного Закону України державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, вимоги про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно є передчасними, оскільки суду не надано доказів відмови у проведенні державним реєстратором реєстрації права власності позивачів на спірне майно на підставі рішення суду, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині. Зазначені обставини можуть бути підставою для звернення з окремим позовом у разі відмови державного реєстратора внести відповідні зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 :

1/3 частина на підставі свідоцтва про права власності на житло від 05.04.1993 року, виданого відділом приватизації Великоновосілківської РДА на підставі розпорядження від 01.04.1993 р. № 182;

1/3 частина на підставі на підставі ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19.04.2005 р.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про права власності на житло від 05.04.1993 року, виданого відділом приватизації Великоновосілківської РДА на підставі розпорядження від 01.04.1993 р. № 182.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Якішина