Рішення

від 02.12.2024 по справі 314/2050/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2050/24

Провадження № 2/314/927/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.11.2024 року м.Вільнянськ

Справа № 314/2050/24;

Провадження № 2/314/927/2024;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за участю: представника позивача ОСОБА_4 ,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , з 2007 року до 2023 року.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Михайлівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області Україна від 20.02.2008р та зроблено відповідний актовий запис за №08 від 20.02.2008р.

08 листопада 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області за заявою ОСОБА_1 . (справа №314/4368/23).

Фактично шлюбні відносини припинилися ще за довго до звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. З факту припинення сімейних відносин Позивач та Відповідач проживають окремо, спільного господарства не вели та не ведуть. З 2013 року та по теперішній час, дитина проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на повному його утриманні, мати покинула дитину на батька та виїхали в іншу місцевість. Відповідач, починаючи з 2016 року участі по догляду за дитиною не приймала та не приймає по цей час, не приїздить до неї, не згадує що в неї існує дитина, та взагалі не цікавиться долею доньки. Ніякого бажання щодо спілкування з дитиною у відповідача не виникало ще з 2016 року та не виникає до теперішнього часу.

Ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини Відповідач не надавала і не надає по цей час.

Відповідач самоухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами дитини, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Донька не отримувала та не отримує від матері жодного подарунку на день народження, жодних привітань, жодної іграшки та взагалі батьківської уваги, жодного разу до доньки не приїздила, не телефонувала, не виявляв жодної турботи до дитини, що свідчить про її байдужість до життя та долі доньки, яку вона покинула ще з 2016 року та зайнялася лише влаштування свого особистого життя.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягала, просила позов задовольнити.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, своїх клопотань та заперечень не надала.

Третя особа - начальник служби у справах дітей Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області О. Єфіменко надала до суду лист про розгляд справи у форматі відеоконференції представника органу опіки та піклування враховуючи інтереси дитини. Також до суду надано висновок виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 10.07.2024 року №112 про затвердження висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав матері відносно її доньки ОСОБА_3 .

Третя особа - ОСОБА_3 вважає, що мати її покинула, та просила суд позбавити її батьківських прав.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів для їх дослідження та доведення їх перед судом, у зв`язку з чим, з метою уникнення затягування розгляду справи, суд приходить до висновку, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав щодо подання доказів, а тому вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.06.2024 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області; роз`яснено права сторін.

07.08.2024 до суду надійшло клопотання начальника служби у справах дітей Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області О. Єфіменко про розгляд справи у режимі відеоконференції та висновок виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як органу опіки та піклування від 10.07.2024 р. № 112 про затвердження висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав матері, відносно її неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.08.2024 року до суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Шевченко К.О. про виклик свідків.

19.11.2024 до суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Шевченко К.О. про долучення до матеріалів справи доказів та виклик свідка (місцевого депутата Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області)

Ухвалою суду від 21.11.2024 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши представника позивача адвоката Шевчекно К.О., третю особу - ОСОБА_3 , свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , місцевого депутата Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Бублик Н.М., повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши надані докази, суд

встановив

ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , з 2007 року до 2023 року.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Михайлівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області Україна від 20.02.2008р та зроблено відповідний актовий запис за №08 від 20.02.2008р.

08 листопада 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області за заявою ОСОБА_1 . (справа №314/4368/23)

Фактично шлюбні відносини припинилися ще за довго до звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. З факту припинення сімейних відносин Позивач та Відповідач проживають окремо, спільного господарства не вели та не ведуть. З 2013 року та по теперішній час, дитина проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на повному його утриманні, мати покинула дитину на батька та виїхали в іншу місцевість. Відповідач, починаючи з 2016 року участі по догляду за дитиною не приймала та не приймає по цей час, не приїздить до неї, не згадує що в неї існує дитина, та взагалі не цікавиться долею доньки. Ніякого бажання щодо спілкування з дитиною у відповідача не виникало ще з 2016 року та не виникає до теперішнього часу.

Ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини Відповідач не надавала і не надає по цей час.

Відповідач самоухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами дитини, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Донька не отримувала та не отримує від матері жодного подарунку на день народження, жодних привітань, жодної іграшки та взагалі батьківської уваги, жодного разу до доньки не приїздила, не телефонувала, не виявляла жодної турботи до дитини, що свідчить про її байдужість до життя та долі доньки, яку вона покинула ще з 2016 року та зайнялася лише влаштування свого особистого життя. Додатково зазначено, що відповідач притягувалася до кримінальної відповідальності та вела аморальний спосіб життя.

Оцінка аргументів учасників справи, свідків, третьої особи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у ст. 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Судом встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, оскільки не проявляє відносно неї материнської турботи, абсолютно не цікавляться здоров`ям доньки, морально та матеріально не підтримує, фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується показами свідка ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 - депутата Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, поясненнями дитини ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_5 , яка є сусідкою позивача, показала суду, що позивач проживає зі своєю донькою, відповідач проживає у сусідньому селі, з дитиною мати не спілкувалась ще з малечьку, її вихованням займався батько та бабуся, жодного разу свідок відповідачку не бачила з донькою.

Свідок ОСОБА_6 , є сусідкою позивача, показала суду, що добре знає родину позивача, про відповідача повідомила що в неї взагалі двоє дітей, але вихованням жодної дитини відповідач не займається. Вихованням ОСОБА_8 не займалася з того моменту як пішла від чоловіка ОСОБА_9 коли дитина була ще малою. Вихованням доньки займалися весь час її батько та бабуся, відповідача поруч не було. Життям доньки відповідач не цікавиться і на даний час.

Свідок ОСОБА_7 , є місцевим депутатом Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, працює у Соколівській гімназії ім. С. Вострікова Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, показала суду, що після того як родина розпалася і відповідач пішла з родини, донька ОСОБА_8 залишилася проживати з бабусею та батьком, відповідачу неодноразово надавався шанс на виправлення та обміркування своєї поведінки відносно доньки, але до теперішнього часу відповідачка до доньки так і не проявляє материнських почуттів, не піклується про неї та не бажає поновлювати якісь стосунки з дитиною.

Дитина ОСОБА_3 , донька відповідача, пояснила суду, що не вважає відповідача своєю матір`ю через те, що її ніколи не було поруч коли їй потрібна була материнська підтримка, а тому вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, оскільки, як було встановлено не проявляє до неї батьківської турботи, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, абсолютно не цікавляться ані здоров`ям, ані подальшою долею дитини.

Отже, суд вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням всіх обставин справи та вимог ст. ст.180-183 СК України, враховуючи те, що дитина проживає з батьком, суд вважає можливим визначити розмір аліментів на її утримання у частці від доходу (заробітку) відповідача у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Судові витрати.

Судові витрати у справі понесені та сплачені позивачем і в силу ст. 141 ЦПК України підлягають зарахуванню на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1.Цивільний позов задовольнити.

2.Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 08.01.2008 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області від 27.02.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.05.2024, і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

4.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 08.01.2008 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області від 27.02.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду буде складено 02.12.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області від 27.02.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 08.01.2008 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , Ід-картка НОМЕР_5 орган що видав 2316, дата видачі 27.10.2022року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: служба у справах дітей Михайлівської сільської ради Запорізького району, Запорізької області, ЄДРПОУ 42768514, адреса: вул. Слободчикова, 17 с. Михайлівка Запорізький район, Запорізька область, 700300.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

02.12.2024