Вирок

від 23.12.2024 по справі 585/3899/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3899/24

Номер провадження 1-кп/585/601/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Василівка Роменського р. Сумської обл., мешканки АДРЕСА_1 , не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні прокурор, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, за умовами якої сторони погоджуються з правовою кваліфікацією, ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин і сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 за ч.1 ст. 114-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробуванням на строк у межах визначених ч.4 ст. 75 КК України. Підставами для застосування ст. 75 КК України є такі пом`якшуючі обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення вперше, потерпілих у провадженні немає, від її дій прямих тяжких наслідків скоєними протиправними діяннями не завдано, позитивна характеристика за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою молодого віку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст. 114-1 КК України був вчинений ОСОБА_5 із використання мобільного телефону марки «Redmi 9», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім картою з абонентським номером НОМЕР_3 , який належить підозрюваній (обвинуваченій», то вказане майно підлягає спеціальній конфіскації у дохід держави. В угоді про визнання винуватості вказано, що громадянка України ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочини, проти основ національної безпеки України за наступних обставин Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць. Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, III та XIII Основного Закону України - Конституції України. Відповідно до розділу І Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (стаття 2 Конституції України). Відповідно до ст. 5 Конституції - Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Розділом XI Конституції України передбачено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Водночас ст.1 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, визначено, що державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території У країни - суші, вод, надр, повітряного простору. Відповідно до ст.73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який відповідно до ст.72 Конституції України призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. При цьому, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються за Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь яких збройних формувань, не передбачених законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року, Збройні Сили України (далі - ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій. Згідно ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України», підготовка ЗСУ до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у ЗСУ здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та закону України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року, військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних бойових) дій. Особливий період і період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової); або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважаються збройною агресією. Статтею 4 Закону України «Про оборону України», визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну, Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗСУ, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в України або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ організацій. Згідно п. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органі виконавчої влади. Пунктами 1, 3 цієї ж статті вищевказаного закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальне підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин. Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, "територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Р - Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу, або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий :обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23:02.2022 №154 (далі - Положення) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що убезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком "призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Відповідно до п.9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне : забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи щодо призову громадян па військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів з особливий період. 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України. Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в АРК, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків. Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє на теперішній час. Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі він триває. На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень, працівниками Сумського обласного, міських та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами ЗСУ та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаною про ведення російською федерацією збройної агресії проти України з 24.02.2022 року та про залучення Збройних сил України та інших військових формування до відсічі вказаній агресії, а також про факт проведення на території України мобілізації, діючи умисно, у період після 24.02.2022 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено) по 25.07.2024 року, перешкоджала законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема підрозділам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5).

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи на меті перешкоджати підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_5, на які відповідно до чинного законодавства України покладено обов`язок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництва військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідальності, у період після 24.02.2022 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено) по 25.07.2024 року, використовуючи мобільний телефон марки «Redmi 9», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 та обліковий запис « ОСОБА_6 » у інтернет-месенджері - Viber» зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_3 , організувала та забезпечувала постійне функціонування шляхом адміністрування особисто створеної після 24.02.2022 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено) спільноти у інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ОСОБА_7 » (до 08.02.2024 року - «Інформація села»), у якій на постійній основі ведеться інформування учасників спільноти, переважно мешканців Андріяшівської громади Роменського району Сумської області, про час та місце проведення представниками підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 мобілізаційних заходів на території вказаної громади.

При цьому, ОСОБА_5 усвідомлювала, що інформування про час та місце проведення мобілізаційних заходів у спільноті у інтернет-месенджеру «Viber» під назвою « ОСОБА_7 », сприяє військовозобов`язаним особам уникнути мобілізації та подальшого проходження військової служби і в той же час позбавляє представників підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 можливості належним чином виконувати свої службові обов`язки, що як наслідок приводить до неповного та несвоєчасного комплектування особовим складом підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, які беруть участь у відсічі збройній агресії російської федерації проти України.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи власником та єдиним адміністратором спільноти у інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ОСОБА_7 », для забезпечення своєчасного та точного інформування учасників вказаної спільноти, про час та місце проведення на території Андріяшівської громади Роменського району Сумської області, встановлювала правила для учасників, зокрема шляхом заборони публікувати інформацію, яка не стосується проведення оповіщення громадян представниками підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_3 на території вказаної громади, а також здійснювала фільтрацію учасників спільноти.

В той же час, встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи на меті перешкоджати підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_5, здійснювала збір інформації про прибуття та подальший маршрут представників підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 для проведення мобілізаційних заходів та в подальшому, використовуючи мобільний телефон марки «Redmi 9», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 та обліковий запис « ОСОБА_6 » у інтернет-месенджері «Viber» зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_3 , публікувала зібрану інформацію у спільноті інтернет-месенджеру «Viber» під назвою «Сільські вісті», зокрема: о 16:52 03.04.23; о 22:02 07.04.23; о 13:46 19.04.23; о 13:39 05.05.23; о 13:52 09.05.23; о 12:05 12.05.23; о 19:33 14.05.23; о 15:22 18.05.23; о 11:13 15.05.23; о 12:52 01.06.23; о 21:40 11.06.23; о 18:55 22.06.23; о 11:01 25.06.23; о 15:53 10.08.23; о 11:43 25.08.23; о 09:04 05.09.23; о 11:46 06.09.23; о 12:32 12.09.23; о 10:40 16.09.23; о 11:32 22.09.23; о 11:49 30.09.23; о 10:53 04.10.23; о 11:32 11.10.23; о 16:03 27.10.23; о 12:24 01.11.23; о 14:37 16.11.23; о 11:45 07.12.23; о 12:32 09.12.23; о 17:08 18.12.23; о 09:17 25.12.23; о 13:00 27.12.23; о 13:34 01.01.24; о 14:03 13.01.24; о 15:29 18.01.24; о 10:37 19.01.24; о 15:05 23.01.24; о 14:52 30.01.24; о 14:35 14.02.24; о 15:25 16.02.24; о 10:58 08.03.24; о 14:53 22.03.24; о 13:55 25.03.24; о 14:25 31.03.24. Згідно інформації, отриманої з ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконання мобілізаційних плану на території Андріяшівської громади Роменського району Сумської області, становить 25%. При цьому, на низький показник виконання мобілізаційних планів у значній мірі впливає існування спільнот у різноманітних інтернет-месенджерах, в тому числі спільноти інтернет-месенджеру «Viber» під назвою « ОСОБА_7 », які створюють суттєві перешкоди у здійсненні мобілізації людських ресурсів для подальшого відбору, з метою доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у відповідності до визначених мобілізаційних планів. За таких обставин, унаслідок своїх умисних протиправних дій, що виразились в у організації та забезпеченні постійного функціонування шляхом адміністрування спільноти у інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ОСОБА_7 » (до 08.02.2024 року - «Інформація села»), у якій на постійній основі ведеться інформування учасників спільноти, переважно мешканців Андріяшівської громади Роменського району Сумської області, про час та місце проведення представниками підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 мобілізаційних заходів на території вказаної громади, а також безпосереднього збору та розміщення інформації про місця проведення мобілізаційних заходів та маршруту переміщення представників підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5 перешкоджала законній діяльності підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5, на які покладаються завдання щодо виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництва військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, тощо.

В ході досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України наступним чином: ОСОБА_5 , обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Прокурор також повідомив суду, що іспитовий строк визначається судом, також і обов`язки встановлюються судом. Конфіскація застосовується не як додаткове покарання, а як спеціальна конфіскація.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні добровільно заявила про затвердження угоди про визнання винуватості, за умовами якої вона повністю і беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин і погоджується на призначення їй покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням. Крім цього ОСОБА_5 вказала, що розуміє права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, а також характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Також пояснила, що укладення угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. ОСОБА_8 підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення вказані в обвинувальному акті і пояснила що вину визнає у повному обсязі. Дала суду свідчення що вона вину визнає в тому що створила групу і писали про перебування ТЦК. Писала про це і вона і інші учасники групи. Писали коли заїхала в село поліція і ТЦК, писали куди їдуть, щоб люди повістки не отримували. Робила так щоб менша була мобілізація, зараз всі цього бояться, кожен шкодує своїх рідних. Не заперечує щодо конфіскації телефону.

Захисник в судовому засіданні вважав, що угода відповідає інтересам обвинуваченого, не порушує його прав, не суперечить вимогам чинного законодавства і має бути затверджена.

Відповідно до ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Діючи в межах укладеної угоди, суд вважає, що стороною обвинувачення, при викладенні об`єктивної сторони дій ОСОБА_8 не конкретизовано яку саме інформацію публікувала ОСОБА_5 і чому сторона обвинувачення вважає, що дана інформація є такою, яка перешкоджала законній діяльності підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_5. В даному випадку сторона обвинувачення, викладаючи об`єктивну сторону, обмежилася загальними фразами - ОСОБА_8 , здійснювала збір інформації про прибуття та подальший маршрут представників підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 та в подальшому публікувала зібрану інформацію у спільноті інтернет-месенджеру «Viber» під назвою « ОСОБА_7 ». В той же час не зрозуміло як саме інформація про прибуття та подальший маршрут представників підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5, опублікована ОСОБА_8 , перешкоджала такій діяльності.

З огляду на відсутність заперечень щодо правильності викладу об`єктивної сторони кримінального правопорушення і кваліфікації дій ОСОБА_8 з боку самої обвинуваченої та її захисника, враховуючи позицію прокурора який вважав, що об`єктивна сторона викладена вірно і дії обвинуваченої кваліфіковані правильно, суд не вбачає можливості діяти всупереч засад змагальності сторін та свободи у наданні суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та засад диспозитивності. За вказаних обставин суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_5 в ході досудового розслідування за ч.1 ст. 114-1 КК України.

З урахуванням вказаних обставин і позиції сторін провадження, укладена угода про визнання винуватості правомірна, відповідає інтересам суспільства та держави, укладена добровільно, не порушує права свободи інтереси сторін та інших осіб, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених загальною частиною КК України, підстави для застосування ст. 75 КК України сторонами визначені, а тому необхідно затвердити угоду, призначивши обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого визначені сторонами угоди - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України, мобільний телефон підлягає спеціальній конфіскації в порядку ст. 96-1,96-2 КК України.

Арешт накладений на майно підлягає скасуванню.

З огляду на те, що сторони кримінального провадження про обрання запобіжного заходу в угоді не вказали, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком чинності.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374, 468-475 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду, про визнання винуватості, укладену 6 вересня 2024 року між прокурором окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_9 , обвинуваченою ОСОБА_5 та її захисником ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України і призначити, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю два (2) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 : повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та місця роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Арешт накладений на мобільний телефон марки «Redmi 9», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою з абонентським номером - НОМЕР_3 - скасувати.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Redmi 9», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою з абонентським номером - НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів - конфіскувати на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального Кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1