Рішення
від 18.12.2024 по справі 607/22565/24
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2024 Справа №607/22565/24 Провадження №2/607/4384/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

представника позивача адвоката Гнатюк Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народились діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суд Тернопільської області від 10.11.2015 шлюб між сторонами розірваний.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2022 у справі № 607/22885/21 затверджено мирову угоду між сторонами, у п. 2 якої сторони погодили, що ОСОБА_2 визнає свій обов`язок матеріального і фінансового утримання та виховання дітей: сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 та зобов`язується сплачувати щомісячно по 1500 грн на карткові рахунки кожного сина, які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня затвердження мирової угоди і до досягнення дітьми повноліття.

За заявою позивача відкрите виконавче провадження № 69839262 з примусового виконання вказаної ухвали суду. Однак відповідач судове рішення не виконує та аліменти на утримання дітей не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 09.10.2024 становила 93493,67 грн.

За таких підстав відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з 01.06.2023 до 30.09.2024 у розмірі 78000 грн.

29.10.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання на 25.11.2024, наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.

25.11.2024 судове засідання відкладене на 18.12.2024 у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

У судовому засіданні 18.12.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гнатюк Д.С. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю. Додатково пояснила, що позивач просить стягнути пеню за заборгованість за аліментами за період з 01.06.2023 до 30.09.2024 включно та станом на 01.10.2024. Зауважила, що відповідач обізнана про обов`язок сплачувати аліменти, однак не виконує свій обов`язок з власної вини. При цьому у соціальних мережах відповідач виставляє фотознімки з відпочинку, що свідчить про наявність у відповідача доходу та можливість сплачувати аліменти. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судове засідання 18.12.2024 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

У судове засідання 18.12.2024 представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такі обставини вбачаються з повторних свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 7, 8).

08.02.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб. Після державної реєстрації шлюбу чоловіку присвоєне прізвище ОСОБА_6 . Указане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 16).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2022 у справі № 607/22885/21 затверджено мирову угоду між сторонами, укладену у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів. У п. 2 мирової угоди сторони погодили, що ОСОБА_2 визнає свій обов`язок матеріального і фінансового утримання та виховання дітей: сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 (далі за текстом мирової угоди діти, сини) та зобов`язується сплачувати щомісячно по 1500 грн на карткові рахунки кожного сина, які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня затвердження мирової угоди і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 9-11).

Для примусового виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2022 у справі № 607/22885/21 відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 13.09.2022 відкрите виконавче провадження № 69839262.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.10.2024, ОСОБА_2 не виконувала ухвалу від 23.02.2022 та не сплачувала на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей. Указане призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 09.10.2024 становить 93493,67 грн (а.с. 15).

Відповідно дост.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідноз ч.4ст.15СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Як встановленостаттею 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

При цьому згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.03.2020 у справі № 316/639/18, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Оскільки відповідач доказів на підтвердження відсутності своєї вини щодо виникнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання спільних з позивачем дітей не надала, суд вважає доведеною та неспростованою наявність вини відповідача у виникненні такої заборгованості.

Указане дає підстави дійти висновку, що оскільки відповідач не виконала вчасно зобов`язання щодо сплати аліментів на користь позивача відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2022 у справі № 607/22885/21, позивач має право на стягнення відповідної компенсації у формі пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Крім цього, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.01.2022 у справі № 711/679/21, згідно з яким при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Також у постанові від 25.04.2018 у справі № 572/1672/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

При цьому розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Так, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з 01.06.2023 до 30.09.2024 та станом на 01.10.2024.

Відтак розрахунок пені належить здійснювати таким чином.

За червень 2023 року

Нараховані аліменти: 3000 грн