Рішення

від 24.12.2024 по справі 511/3324/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3324/24

Номер провадження: 2/511/845/24

24 грудня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді- Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити її опікуном малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донькою. У ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 , відомості про батька дитини внесені на підставі ст.135 СК України. Після народження сина відповідач залишила їй сина і виїхала в невідомому напрямку, на теперішній час її місцезнаходження невідомо. Відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, розвитком та життям сина не цікавиться, участі у вихованні та особистому житті не приймає, матеріально не підтримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкується з сином взагалі, що порушує його нормальне самоусвідомлення; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу. Малолітній ОСОБА_3 проживає з нею та знаходиться на її утриманні. На підставі вищезазначеного позивач просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина та призначити її опікуном.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання та витребувано із Служби у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.27)

05.11.2024 року від Служби у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав. ( а.с.39)

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 06.11.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті. ( а.с.44)

Позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, надала заяву, згідно якої просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення суду. ( а.с.49)

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином- поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( а.с.31,37,47 ), причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у її відсутність суду не надала, не подала відзив.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлялася через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

07.11.2024 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке відбудеться 05.12.2024 року о 09:00 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.( а.с.48)

05.12.2024 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке відбудеться 24.12.2024 року о 10:00 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.( а.с.55)

Представник третьої особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Лиманської селишної ради Роздільнянського району Одеської областів судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі та прийняття рішення покладають на розсуд суду. ( а.с.38)

Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Степовою сільською радою народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 03.10.1995 року на підставі актового запису № 30, в графі мати зазначено- ОСОБА_1 . ( а.с.10)

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області від 12.08.2014 року на підставі актового запису №215, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 12 серпня 2014 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , змінивши прізвище на ОСОБА_1 . ( а.с.11)

Відповідач ОСОБА_2 , є матір`ю малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19.03.2024 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального упрпавління Міністерства юстиції ( м. Одеса), на підставі актового запису № 75. У графі батько зазначено- ОСОБА_8 , у графі мати зазначено- ОСОБА_2 . ( а.с.9)

Згідно довідки старости Степового старостинського округу Лимансьткої селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 707 від 01.08.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за даною адресою не проживає. ( а.с.14)

На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_2 невідомо.

Відповідно до довідки виданої начальником Роздільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 1800/24.22-17 від 05.11.2024 року, в архіві відділу наявний актовий запис № 75 від 19.03.204 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який складений Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), відомості про батька внесені на підставі до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.( а.с.40).

Згідно наказу служби у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району № 028/24 від 23.07.2024 року, відділ з питань соціального захисту дітей та профілактики правопорушень влаштовано 23.07.2024 року ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасове проживання до подальшого влаштування в родину рідної бабусі ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишила малолітню дитину без нагляду. На сьогоднішній день про її місцезнаходження нічого невідомо та встановлено тимчасове місце проживання ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.12)

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 31.07.2024 року, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає з бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , створені всі умови для повноцінного розвитку та життя дитини, бабуся піклується та доглядає за онуком з самого народження. (а.с.13).

Органом опіки та піклування Лиманської селищної ради було проведено вивчення питання соціальної характеристики ОСОБА_2 та діючи виключно в інтересах малолітнього, було надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав, відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний висновок обґрунтований тим, що мати - ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина, не піклується про нього, не проявляє заінтересованості до його долі, не цікавиться його станом здоров`я, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання.( а.с.39).

При цьому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його рідною бабусею, яка має власне житло, за станом здоров`я та особистим характеристикам не має будь-яких перешкод бути піклувальником.

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Патраманської Л.М. Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області № 808/02-14 від 12.08.2024 року, встановлено, що 05 травня 2022 року заведена спадкова справа № 81/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_9 є його дочка, ОСОБА_1 .Інших заяв про прийняттія спадщині, крім заяви ОСОБА_1 немає.Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на все майно померлого, де б воно не було та з чого б воно не складалося, у тому числі на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , буде видано ОСОБА_1 , у відповідності до ст.1298ЦПК України. ( а.с.20)

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимості» громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України станом на 12.08.2024 року, незнятої чи непогашеної судимості не має.( а.с.18)

Згідно висновку про стан здоров`я, виданого керівником лікувально-профілактичного закладу КНП «Роздільнянська БПЛ» Роздільнянської міської ради від 12.08.2024 року, у ОСОБА_1 , протипоказань не має. ( а.с.17)

Службою у справах дітей Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області надано висновок № 051/8/2024 від 13.12.2024 року про доцільність влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідність такого влаштуванням інтересам дитини. ( а.с.59)

Службою у справах дітей Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області винесено до суду подання № 051/17-24/2024 від 13.12.2024 року про можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 піклувальником над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.60).

Дані правовідносини регулюються наступними нормами права.

Частина 8 статті 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Положення статті 150 СК України регламентують, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог п.2,3 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

Положення частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі N 211/559/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому при вирішенні спору щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.

Дослідивши фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, оцінивши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, судом встановлено, що мати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після народження покинула на бабусю, з цього часу вона самоусунулася від виховання сина; упродовж значного проміжку часу не піклується про нього, не проявляє заінтересованості до його долі, не цікавиться його станом здоров`я, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, матеріально не утримує, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання.

На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками відносно виховання та утримання малолітнього сина, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останньої у кращу сторону неможливо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_2 нехтує потребами свого сина, порушує права сина на належне батьківське виховання та систематично не виконує батьківські обов`язки, не сплачує добровільно аліменти на забезпечення потреб сина, що в сукупністю зі мовчазною позицією відповідачки, є підставою для задоволення позову. При цьому суд вважає, що у разі зміни свого ставлення до вказаного вище, відповідачка у встановленому законом порядку може відновити вказаний статус шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо сина є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам малолітнього сина, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку сина до моменту зміни нею свого ставлення відносно нього, та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Окрім того, відповідно до ст. 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу України піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Частиною четвертою статті 60 Цивільного кодексу України передбачено, що суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 62 Цивільного кодексу України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників (ч.ч.2-5 ст. 63 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 243 Сімейного кодексу України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Згідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 N 34/166/131/88, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Пунктами 1.2 вказаних Правил, опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Відповідно п. 42, 43 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. За результатами бесіди складається довідка.

Враховуючи вищенаведені докази по справі, а також приймаючи до уваги волевиявлення позивача бути піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та те, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 приймає активну участь у виханні та забезпеченні малолітнього, їхні сімейні та приязні відносини, приймаючи до уваги думку Служби у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та вважаючи, що малолітній фактично залишився на самоті без батьківського піклування, суд вважає, що позивача слід призначити піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.166 СК України суд при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з вищезазначеним позовом у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст.4,18,19,76-81,95,206,211,247,258-259,263-265,280-284,288,289ЦПК,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити піклувальником над малолітньою дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити місце проживання малолітнього разом з піклувальником.

Повідомити ОСОБА_1 , як піклувальника, про її обов`язок дбати про створення для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідних побутових умов, про його виховання, навчання та розвиток.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менш ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви, тобто з 29.08.2024 року та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 24.12.2024 року

Суддя С. І. Гринчак