Рішення

від 06.12.2024 по справі 190/2056/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/2056/24

Провадження №2/190/574/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючоїсудді Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетрорвської області про визнання права власності в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетрорвської області про визнання права власності в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що з 2003 року використовує земельну ділянку площею 2 га, кадастровий №1224584800:01:002:0542, що знаходиться АДРЕСА_1 . В притул до вказаної земельної ділянки в АДРЕСА_1 знаходиться нежитлове приміщення площею 466,90 кв.м, яке було зруйноване та відсутні будь які дані та документи про те, кому належить об`єкт нерухомого майна. Він відремонтував та використовував у своїй господарській діяльності будівлю нежитлового приміщення. Жодних заперечень з боку мешканців села та органів державної влади, щодо володіння та користування ОСОБА_1 данної будівлі ніколи не було. Окрім того, вказана будівля знаходилася у незадовільному стані і потребувала ремонту. Починаючи з 2005 року він за власні кошти здійснював ремонтні роботи даної будівлі. Після чого вказану будівлю почав використовувати для зберігання сільськогосподарської продукції. Також ОСОБА_1 сплачує земельний податок з фізичних осіб на земельну ділянку на якій знаходиться нежитлова будівля, що ним використовується. Позивач отримав лист виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, в якому його було повідомлено, що 28.06.2024 року відбулося засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам на території П`ятихатської міської ради, на якому розглянуто питання використання земельних ділянок під нерухомим майном без договорів оренди по Пальмирівському старостинському округу. Згідно з рішенням комісії, ОСОБА_1 необхідно вжити заходи щодо виготовлення документації на майно, яке ОСОБА_1 використовує, а саме будівлю складу АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 має копію технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Більше ніяких правоустановчих документів на дану будівлю не має. Вказані обставини перешкоджають ОСОБА_1 у реєстрації права власності на будівлю, оскільки реєстратор відмовляє у реєстрації права власності без належних правоустановчих документів.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області Мікуліч С.В. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином; надіслала на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до копії технічного паспорту на виробничий будинок с.Жовтоолександрівка, виданого 26.02.2004 року, який складається з: котельна-площею 10,7 кв.м.; тамбур площею 34,4 кв.м.; ремонтний цех- площею 191,8 кв.м.; токарний цех площею - 38,7 кв.м.; електро цех площею - 13,0 кв.м.; слюсарний цех площею 27,4 кв.м.; ковальний цех площею 101,8 кв.м.; кладова площею - 11,2 кв.м.; коридор площею - 16,3 кв.м.; кладова площею - 7,1 кв.м.; кладова площею - 6,0 кв.м.; приміщення без назви площею 8,5 кв.м., - власник відсутній (а.с.10-14)

Згідно копії листа виконавчого комітету П`ятихатської міської ради на підставі засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території П`ятихатської міської ради, на якому розглянуто питання використання земельних ділянок під нерухомим майном без договорів оренди по Пальмирівському старостинському округу. Згідно з рішенням комісії ОСОБА_1 необхідно вжити заходи щодо виготовлення документів на майно, яке ним використовується, а саме будівля складу в с. Жовтоолександрівка (а.с.23)

Згідно довідки виконавчого комітету П`ятихатської міської ради на підставі листа Пальмирівського старостинського округу від 10.09.2024 року №78 об`єкт нерухомого майна (будівля склад), що використовується ОСОБА_1 розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62)

Відповідно до листа Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.07.2024 року згідно даних інформаційної системи органів ДПС України в інтегрованих картах платника ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 20.06.2024 обліковується сплата за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 18010700 «земельний податок з фізичних осіб» на загальну суму 52596,87., у тому числі: 2019 рік-6549,13 грн., 2020 рік 7586,50 грн., 2021 рік 7586,50 грн.,2022 рік -8220,90 грн., 2023 рік -12220,20 грн., 2024-10133,64 грн. (а.с.30-31).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16.09.2024 року нежитлова будівля (ВГСТРУ162405) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 466,90 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 1111111111:11:111:1111, оціночна вартість 1088680,99 грн. (а.с.50-51)

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Підстави набуття права власності визначені Главою 24 ЦК України. Відповідно до норм ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 344 ЦК України встановлено, що однією з підстав набуття права власності є набувальна давність. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Зі змісту ст. 344 ЦК України випливає, що у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця. Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним. Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років. Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов`язку повернути річ власнику, а також йому не пред`являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Згідно зі статтею 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито та безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років набуває право власності на це майно за набувальною давністю.

Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Крім цього, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК.)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

У статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів право домагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і протягом тривалого часу (понад 10 років) продовжує відкрито, безперервно користуватися нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , він набув право власності за набувальною давністю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.16, 328, 344, 392 ЦК України, ст.ст.10-13, 19, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетрорвської області про визнання права власності в порядку набувальної давності,-задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право приватної власності в порядку набувальної давністі на об`єкт нерухомого майна загальною площею 466,90 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: П`ятихатська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області, місце знаходження: вул. Садова, 104, м. П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ:44045391.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева