Рішення

від 23.12.2024 по справі 277/1554/24

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/1554/24

Номер рядка звіту 59

РІШЕННЯ

іменем України

"23" грудня 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун при секретарі судового засідання М.М. Сороки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ :

До Ємільчинського районного суду Житомирської області звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку в цілому, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначила, що звернулася до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Петрук С.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок за померлим не зареєстрованота не надано документів, які б підтверджували передання земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.

Просить визнати за нею право власності на житловий будинок.

Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

03 грудня 2024 року позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 25.11.2024.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Згідно поданої заяви позивач позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача Ємільчинської селищної ради Житомирської області в підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку підготовчого засідання подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 актовий запис №136, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.04.2024 Ємільчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.7).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого повторно 02.07.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ємільчинського районного управління юстиції у Житомирській області, 29.10.1978 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 14. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 (а.с.8).

Відповідно до довідки Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 939 від 23.10.2024, житловий будинок в цілому, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , 1954 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

18 листопада 2024 року приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Петрук С.П., на звернення позивача ОСОБА_1 , було повідомлено про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності останнього на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка. Спадщину прийняла. Заяви про прийняття спадщини від інших спадкоємців відсутні.

Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону, або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Представник відповідача подав заяву від 23.12.2024, згідно з якою відповідач позовні вимоги визнав.

Враховуючи зазначене, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому позов підлягає до задоволення.

Питання про стягнення судового збору з відповідача позивачем не ставиться.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 13, 77, 81, 82, 200, 247, 206, 263,265 ЦПК України, , ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1269, 1270 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ємільчинськоїселищної радиЖитомирської областіпро визнанняправа власностіна житловийбудинок впорядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок в цілому, який розташований за пдресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Ємільчинська селищна рада Житомирської області, адреса: вул. Соборна, 18 А, селище Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ: 04347605.

Повний текст рішення складено 23.12.2024.

Суддя Т. Г. Корсун