Рішення

від 05.12.2024 по справі 355/1635/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1635/24

Провадження № 2/355/847/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Старенької С.М.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2023року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.

В обґрунтування позову зазначив, що він, ОСОБА_2 , в 1990-х роках разом з своєю (на той час) цивільною дружиною ОСОБА_4 працював і проживав однією сім`єю в м. Воркута республіки Комі російської федерації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 .

05.12.1995 року відділом РАГС м. Воркута було видано свідоцтво про його народження серії НОМЕР_1 та в Книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 854.

В цьому свідоцтві матір`ю ОСОБА_5 записана ОСОБА_4 . В той же час, за заявою ОСОБА_4 та на підставі норми сімейного законодавства російської федерації, яка є аналогічною ч. 1 ст. 135 СК України, у вказаному свідоцтві про народження батьком ОСОБА_5 був записаний ОСОБА_6 .

Позивач впевнений в тому, що є батьком ОСОБА_3 , народженого ОСОБА_4 , оскільки вона сама йому про це говорила. Однак, вона не забажала після його народження записувати позивача його батьком з метою отримувати соціальні виплати як мати-одиначка. На це він був змушений з нею погодитись. Однак, вони втрьох, тобто він, ОСОБА_4 та їхній з нею син ОСОБА_5 проживали однією сім`єю.

Після переїзду до України, вони продовжували проживати однією сім`єю, а в 2009 році вони з ОСОБА_4 уклали офіційний шлюб.

На даний час позивач хворіє і та обставина, що ОСОБА_3 не є офіційно його сином, у разі смерті позивача може ускладнити йому оформлення спадщини відповідно до розділу «Спадкове право» ЦК України.

Тому, виходячи з вищенаведеного, прошить суд визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також внести зміни до актового запису про його народження, вказавши в графі «батько» - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 22.10.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та його представник адвокат Пучек А.О. не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягали.

У судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.12.1995р., ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 15).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.03.2009р., ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб (а.с 34).

З результатів дослідження аналізу ДНК на встановлення біологічного батьківства №2080 від 28.11.2024р.,складеному медичним центром «Mother and child» , вбачається, що ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 99,999999% (а.с.48,49).

Відповідно до ч. 1ст. 128 СК Україниза відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями126і127цьогоКодексу, батьківство щодо дитини може бути визнано за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2ст. 128 СК Українипідставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 128 СК Українипозов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135цього Кодексу( ч. 4ст. 128 СК)

Отже, передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі№ 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачем на підтвердження факту споріднення з донькою, було надано результат дослідженняаналіз ДНК на батьківство, проведений в медичному центрі « Mother and child»,з якого вбачається, що ймовірність батьківства ОСОБА_7 щодо ОСОБА_3 складає 99,999999%.

Отже, підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судово-генетична та судово-біологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від позивача: сумісне проживання позивача разом з відповідачкою до та після народження дитини, визнання позивачем дитини своєю, результати генетипоскопічного дослідження; негативних наслідків для дитини судом не встановлено; права, свободи чи інтереси інших осіб не порушено, а кровне споріднення доведено звітом про встановлення батьківства ДНК, суд вважає, що позовпідлягає задоволенню.

З приводувимог позивачав частинізобов`язання Подільського відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану ум.Києві Центральногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини, то суд звертає увагу на те, що Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Київ) залучений у справі, як третя особа.

Вирішення питання про права та обов`язки третьої особи є підставою скасування рішення суду в цій частині.

В даному випадку, суд не вправі саме зобов`язувати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Київ) вносити зміни до актового запису про народження від 05.12.1995 року за № 854, про те, що позивач ОСОБА_7 є батьком дитини ОСОБА_3 , оскільки покладення зобов`язання на державний орган внести зміни в актовий запис про визначення батька дитини не є необхідним, оскільки рішення суду про встановлення батьківства є підставою для внесення відповідних змін у актовий запис. В даному випадку суд вважає доцільним обмежитись зазначенням в резолютивній частині рішення про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

Отже, пред`явлення до органів РАЦС рішення суду про встановлення батьківства є підставою для відповідних внесення змін до актового запису про народження дитини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.129,138 СК України,Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст.3,5,12,13,18,258,260,265,268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа Подільськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу м.Києві Центральногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Київ)про визнаннябатьківства задовільнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду про визнання батьківства є підставою для внесення відповідних змін до актового запису № 854 від 05.12.1995 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в органах РАЦС, а саме - виключення відомостей про батька дитини ОСОБА_6 , із зазначенням батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева