Справа № 355/350/24
Провадження № 2/355/432/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визнати його батьком дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов`язати Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Винницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни до актових записів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які складені виконавчим комітетом Бугаківської сільської ради Немирівського району Вінницької області, а саме батьком дітей вказати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а дітям присвоїти прізвище батька « ОСОБА_5 ».
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що тривалий час перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 під час спільного проживання в них народились двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час реєстрації народження доньок запис про батька був зроблений зі слів відповідачки ОСОБА_2 відповідно до ст.135 СК України в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадах, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народження проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Походження дитини від батька визначаються за заявою жінки та чоловіка, які не перебували у шлюбі мж собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідачка ОСОБА_2 покинула своїх дітей та зникла в невідомому напрямку, тому доньки проживають постійно разом з ним та перебувають на його повному утриманні. Однак він не записаний батьком дітей і не може в повною мірою приймати участь у житті своїх дітей, а тому змушений звернутися до суду з позовом про визнання свого батьківства. Факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його доньки підтверджується результатами дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства за №1414 від 20 лютого 2024 року дослідженням ДНК на встановлення біологічного батьківства за №1415 від 20 лютого 2024 року, актом обстеження матеріально-побутових умов, а також показами свідків.
Під час підготовчого судового засідання клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну первісної третьої особи-Баришівський районний відділ держаної реєстрації цивільного стану у Броварському районі Київської області Цетрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на належну третю особу Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було задоволено і ухвалою суду від 29 травня 2024 року було змінено неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на належну.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні заяву підтримує просить задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не звивалась була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 29 травня 2024 року о 15 годині, на 27 липня 2024 року о 14 годині 30 хвилин, на 17 липня 2024 року о 10 годині 30 хвилин повернувся поштовий конверт з адресною довідкою про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» далі повідомлялась через веб-сайт судової влади України, 30 липня 2024 року о 11 годин 30 хвилин,16 жовтня 2024 року о 14 годині, 07 листопада 2024 року о 14 годині. причину неявки не повідомила яку слід вважати неповажною Відзиву з запереченнями надано не було.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з`явились були належно повідомлені про час, місце розгляду справи ,причину неявки не повідомив.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З копії паспорта слід, що позивач є громадянином України.(а.с.4-5)
З копії свідоцтва про народження слід, що ОСОБА_4 народилась, ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Бугаків Немирівського району Вінницької області, місце реєстрації виконавчий комітет Бугаківської сільської ради Немирівського району Вінницької області актовий запис №03, батьками записано ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .(а.с.6)
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Бугаків Немирівського району Вінницької області, місце реєстрації виконавчий комітет Бугаківської сільської ради Немирівського району Вінницької області актовий запис №2, батьками записано ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .(а.с.7)
З копії акту №33 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб від 09 лютого 2024 року слід, що позивач ОСОБА_1 проживає у будинку який орендує у селі Волошинівка разом з доньками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та співмешканкою ОСОБА_9 . Сім`я перебуває під соціальним супроводом. Мати ОСОБА_2 з дітьми не проживає участі у вихованні не бере. Сім`я перебуває у складних життєвих обставинах.(а.с.8)
Як слід з копії результатів дослідження ДНК на встановлення біологічного батька від 20 лютого 2024троку номер звіту 1415 медичного центру «Мати і дитина» слід, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 .(а.с.9)
Як слід з копії результатів дослідження ДНК на встановлення біологічного батька від 20 лютого 2024 року номер звіту 1415 медичного центру «Мати і дитина» слід, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 .(а.с.10)
З копії довідки старости Волошинівського старостинського округу виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області Лариси Макаренко слід, що ОСОБА_1 проживає в селі Волошинівка Броварського району Київської області без реєстрації місця проживання з 2021 року.(а.с.11)
З довідки старости Волошинівського старостинського округу виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області Лариси Макаренко слід, що ОСОБА_2 , 03 березня 1988 року не зареєстрована та не проживає на території Волошинівського старостинського округу.(а.с.18)
Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз`яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Отже, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_1 , відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тому в інтересах дітей позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені
Керуючись ст. ст. 125, 128, 134 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства, задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язати Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Винницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни до актового запису про народження №2 від 07 квітня 2008 року складеного виконавчим комітетом Бугаківської сільської ради Немирівського району Вінницької області на ОСОБА_3 , а саме батьком дитини вказати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,громадянина України, а дитині присвоїти прізвище батька « ОСОБА_5 ».
Визнати Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зобов`язати Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Винницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження №03 від 08 червня 2010 року складеного виконавчим комітетом Бугаківської сільської ради Немирівського району Вінницької області на ОСОБА_4 , а саме батьком дитини вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, а дитині присвоїти прізвище батька « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 судові витрати за подання до суду позовної заяви у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрат за дослідження ДНК на батьківство у розмірі 14960 гривень(чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень. Всього стягнути 16172(шістнадцять тисяч сто дев`ятсот шістдесят) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов
Суд | Баришівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124000071 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Баришівський районний суд Київської області
Чехов С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні