Рішення

від 06.11.2024 по справі 361/1553/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2863/24, cправа № 361/1553/24

06.11.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06»листопада 2024року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Друга броварська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просила: - визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , що має технічну характеристику: А-1 Житловий будинок площею 85,9 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м, рік побудови 1969, «а» - прибудова 1981 року, ганок бетонний 1981 року, «Б» - сарай шлакоблочний 1970 року, «В» - сарай цегляний 1970 року, «в» - погріб шлакобетонний 1970 року, «Г» - вбиральня цегляна 1970 року, «Д» - сарай дерев`яний 1970 року, № 1 колонка пробивна 2002 року, № 2 ворота з хвірткою металеві 2013 року, № 3 огорожа металева 2013 року;

- визнати право власності на сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0056277, виданого ОСОБА_5 , як члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Богданівське» Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.

В обґрунтування вимог зазначається, що 26 вересня 1995 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 склали заповіти щодо всієї своєї спадщини на користь онука ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 позивач як спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. При цьому нотаріусом заведено спадкову справу

№ 100, однак свідоцтво про право на спадщину не отримано. Після звернення до Другої броварської державної нотаріальної контори позивач дізнався, що спадкова справа № 100 за 2000 рік до майна померлої ОСОБА_5 , відкрита за заявою № 135 від 22 лютого 2000 року дочки ОСОБА_3 , місце проживання якої: АДРЕСА_2 , яка прийняла спадщину за законом. 12 квітня 2000 року до нотаріальної контори надійшла заява № 367 від ОСОБА_4 , сина померлої, місце проживання якого: АДРЕСА_3 . 30 червня 2000 року заяву про прийняття спадщини за заповітом подав позивач ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадщину за законом, ними надані всі документи, що вони є повнолітніми, щодо працездатності документи не були надані, отже нотаріусом не встановлено їх право на обов`язкову частку станом на день подання заяв про прийняття спадщини за законом неможливо. Станом на травень 2022 року також не можливо встановити їх право на обов`язкову частку, так як вони проживають на території російської федерації та Казахстану. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності на житловий будинок та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У зв`язку з тим, що не подано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок, видача свідоцтва про право на спадщину не є можливою.

Богданівським старостинським округом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області було отримано лист № 455 від 05 жовтня 2023 року, в якому повідомлено, що згідно з погосподарською книгою, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є можливим встановити хто є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки в погосподарській книзі за період 1996 - 2000 роки, власником вищевказаного будинку є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 запису про прийняття спадщини немає, погосподарська книга за період з 2001 року по 2005 рік в графі про відомості власника господарства відсутні, погосподарська книга за період з 2006 року по

2010 рік, також в графі про відомості голови домогосподарства записи відсутні. Погосподарські книги за період з 2011 по 2021 роки, а саме, що стосується АДРЕСА_1 , під час окупації села військовими російської федерації, були знищені внаслідок пожежі приміщення старостату, що не дає можливості надати потрібну інформацію.

Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області отримано лист відповідь № 479, в якому зазначено, що згідно з записом погосподарської книги № 2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за 1996, 1997, 1998, 1999 та 2000 роки власником житлового будинку та всього належного господарства в АДРЕСА_1 , є дійсно ОСОБА_6 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Членами господарства зазначені: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 голова сім`ї; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина.

Відповідно до довідки № 156 від 22 березня 2023 року, ОСОБА_5 дійсно була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 , на день її смерті в будинку зареєстрованих осіб не було.

Будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_6 . Разом з ним проживала постійно його дружина ОСОБА_5 , яка на день смерті чоловіка мешкала разом з ним та відповідно до статті 549 ЦК УРСР прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_6 , бо мешкала разом з ним, була членом його родини та вела там господарство по день своєї смерті.

Також ОСОБА_5 мала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0056277, виданого їй, як члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Богданівське» Богданівської сільської ради Броварського району Київської області. Сертифікат № 228 видано на підставі рішення Броварської районної державної адміністрації від 23 травня 1997 року, в якому зазначено, що їй належить право на земельну ділянку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Богданівське» розміром 2,46 га. З підстав визнання права власності на нерухоме майно позивач звернувся до суду, оскільки він єдиний спадкоємець за заповітом на спадкування майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті, до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 06 листопада 2024 року подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також вказав, що позовні вимоги підтримує просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, 06 листопада 2024 року подала до суду заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області у судове засідання представника не направила, 09 травня 2024 року на адресу суду від представник

ОСОБА_7 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних письмових матеріалів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Друга броварська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання свого представника не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку шляхом публікації на веб-сайті судової влади оголошення про виклик до суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09 жовтня 1997 року Богданівською сільською радою, актовий запис № 41.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 14 лютого 2000 року Богданівською сільською радою, актовий запис № 12.

26 вересня 1995 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишили заповіти, якими все майно, де б воно не було і з чого не складалось, взагалі все те, що їм буде належати і на, що вони будуть мати законне право заповіли ОСОБА_1 позивачу у справі.

Відповідно до листа Другої броварської державної нотаріальної контори від 10 квітня

2024 року № 932/01-16 спадкова справа до майна померлого ОСОБА_6 не відкривалася.

З дослідженої у судовому засіданні спадкової справи № 100 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , початої 22 лютого 2000 року вбачається, що 22 лютого 2000 року із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка померлої ОСОБА_8 ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ). 12 квітня 2000 року до нотаріальної контори надійшла заява

№ 367 від сина померлої ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ). Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадщину за законом, при цьому вони підтвердити факт родинних відносин та відповідно належності до спадкоємців першої черги за законом. 03 червня 2000 року до нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини за заповітом від позивача ОСОБА_1 . 20 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву в доповнення до заяви від 03 червня 2000 року. Зі змісту заповіту від 26 вересня 1995 року, посвідченого секретарем виконкому Богданівської сільської ради народних депутатів, зареєстрованого у реєстрі № 21, вбачається, що ОСОБА_5 все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 04 травня 2023 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Листом від 04 травня 2023 року Друга броварська державна нотаріальна контора роз`яснила позивачу про необхідність звернення до суду з питань визнання права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на право на земельну частку (пай) в КСП «Богданівське», що належали померлій, в порядку спадкування.

З листа Богданівського старостинського округу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 455 від 05 жовтня 2023 року, вбачається, що згідно з погосподарською книгою, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є можливим встановити хто є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки в погосподарській книзі за період 1996 - 2000 роки власником вищевказаного будинку є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 запису про прийняття спадщини немає, погосподарська книга за період з 2001 року по 2005 рік в графі про відомості власника господарства відсутні, погосподарська книга за період з 2006 року по 2010 рік, також в графі про відомості голови домогосподарства записи відсутні. Погосподарські книги за період з 2011 по 2021 роки, а саме, що стосується АДРЕСА_1 , під час окупації села військовими російської федерації знищені внаслідок пожежі приміщення старостату, що не дає можливості надати потрібну інформацію.

Згідно з листом відповіддю № 479 Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 24 січня 2023 року та даними особового рахунку на домогосподарство № 159, зазначено, що згідно з записом погосподарської книги № 2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за 1996, 1997, 1998, 1999 та 2000 роки власником житлового будинку та всього належного господарства в АДРЕСА_1 , є дійсно ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Членами господарства зазначені: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 голова сім`ї; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0056277, виданого ОСОБА_5 , як члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Богданівське» Богданівської сільської ради Броварського району Київської області. Сертифікат № 228 видано на підставі рішення Броварської районної державної адміністрації від 23 травня 1997 року, в якому зазначено, що ОСОБА_5 належить право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Богданівське» розміром 2,46 га.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом частин четвертої та п`ятої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 524Цивільного кодексуУкраїнської РСР (далі ЦК УРСР) (чинного на час спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Отже, спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому статтями 529- 535 ЦК УРСР.

Відповідно до статті 526ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до довідки № 156 від 22 березня 2023 року, ОСОБА_5 дійсно була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 , на день її смерті в будинку зареєстрованих осіб не було.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

У силу положень статті 549 ЦК УРСР спадщину померлого ОСОБА_6 прийняла його дружина ОСОБА_5 , так як на час смерті останнього значилася зареєстрованою з ним за однією адресою, про що свідчать дані погосподарських книг проаналізовані судом вище. Отже, до складу спадщини ОСОБА_5 входить житловий будинок АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай). Позивач спадкоємець за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , який у визначений законом строк прийняв спадщину. Щодо спадкоємців за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то останні при наявності заповіту та за умови не підтвердження права на обов`язкову частку у спадщині права на спадкування не мають. Вимога позивача про визнання права власності житловий будинок з відповідними надвірними будівлями у порядку спадкування за заповітом підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання права власності на сертифікат на земельну частку (пай), то суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 3Земельного кодексуУкраїни (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Указом ПрезидентаУкраїни «Проневідкладні заходищодо прискоренняземельної реформиу сферісільськогосподарського виробництва»від 10листопада 1994року №666/94 встановлено право на приватизацію земель шляхом передачі у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність.

На підтвердження такого права кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Виходячи з положень Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)»від 5червня 2003року №899-IV (далі - Закон № 899-IV), пункту 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, вважається правовстановлюючим документом при реалізації власником такого сертифікату права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 2Закону №899-IV сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією є основним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай), документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Визначення конкретної земельної ділянки, що виділяється в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Правилами статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При житті померлій ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай), що визначене в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), отже позивач може претендувати лише на визнання за ним права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, оскільки перехід прав до спадкоємця переходить у тому ж обсязі, що належав спадкодавцю. Сертифікат на право на земельну частку (пай) фактично є правовстановлюючим документом для реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного позову.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, загально площею 85,9 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Богданівське», розміром 2,46 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин