Рішення

від 16.12.2024 по справі 381/3851/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1639/24

381/3851/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

за участю відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідачів про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, посилаючись на те, що їй по праву приватної власності належить 11/100 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування частки житлового будинку від 15.12.2020 року. Належні 11/100 часток житлового будинку складаються із приміщень: 1 коридор пл. 8,3 кв.м.; 2 житлова кімната пл. 9,6 кв.м.; 3 житлова кімната пл. 10,7 кв.м.; 4 кухні пл..8,4 кв. м.; 5 коридор пл.. 5,0 кв.м.; 6 санвузла пл. 2,8 кв.м. загальною площею 44,8 кв.м., та житловою площею 20,3 кв.м. вказана частка будинку розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0200 га, кадастровий номер: 3211200000:09:006:0120, цільове призначення для будівництва обслуговування і житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Частка будинку яка належить позивачу має окремий вхід/вихід та перебуває у її фактичному володінні. Відповідачі по справі є інші співвласники даного житлового будинку. Позивач зверталася до відповідачів про укладення договору про поділ житлового будинку з виділенням в окрему одиницю через нотаріальну контору, але вони відмовилися. Просила виділити в натурі в окрему інвентарну одиницю 11/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0200 га, за тією ж адресою.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 року позовну заяву залишено без розгляду та надано час для усунення її недоліків.

05.09.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проти позовних вимог не заперечували та зазначили, що дійсно позивачу належить частина вказаного будинку, інші частини будинку належать відповідачам з відповідними частками.

Відповідач ОСОБА_5 , через канцелярію суду подав заяву про слухання справи у його відсутність. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно Договору дарування частини житлового будинку від 15 грудня 2020 року посвідченого Чернишовою О.А. приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3695 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 237063645 від 15.12.2020 року за ОСОБА_1 , позивачем по справі зареєстровано 11/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000875372024 від 05.04.2024 та Витягу з Державного реєстру речових прав № 384402573 від 26.06.2024 року (реєстраційний номер об`єкта 2960675932112) земельна ділянка площею 0,0200 га, кадастровий номер: 3211200000:09:006:0120, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 .

Відповідно до Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовлено ТОВ «Територіальне БТІ» від 10.06.2023 року до приміщень будинку садибного типу літ. «А» входять: 1- коридор площа 8,3 кв.м.; 2 житлова кімната 9.6 кв.м.; 3 житлова кімната 10,7 кв.м.; 4 - кухня 8,4 кв.м.; 5 коридор 5.0 кв.м.; 6 санвузол 2,8 кв. м. разом по житловому будинку літ.А 44,8 кв.м; житлова 20,3 кв.м.

Відповідно до Довідки ТОВ «Територіальне БТІ» 11/100 частин будинку АДРЕСА_1 має відокремлений вихід на вулицю, відокремлене опалення та земельну ділянку та має можливість виділення в натурі 11/100 частини вказаного будинку.

Згідно зі ст. 321, 317, 319 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності спільною частковою власністю.

Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини, цього майна у власність, учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

За позивачем зареєстровано право власності на 11/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з 2020 року.

Інші частини вказаного житлового будинку зареєстровано за відповідачами.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі. доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені статтею 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до частини першої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1., 2.4. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна від 18 червня 2007 року № 55, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289 св 18.

Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Відповідно до п. 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

За змістом положень статей 21, 24, 41 Конституції України та статей 319, 358 Цивільного кодексу України всі громадяни є рівними у своїх правах, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.

При подачі позову позивачем зазначено позовна вимога щодо виділення в натурі земельної ділянки площею 0,0200 га, кадастровий номер: 3211200000:09:006:0120, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_1 .

Разом з тим, як вбачається з наданих до позову письмових доказів попереднім власником частини житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 під час якої встановлювалися межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Також в технічній документації міститься Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання з погодженням землевласників/землекористувачів. При цьому вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав № 384402573 від 26.06.2024 року (реєстраційний номер об`єкта 2960675932112) за позивачем. Таким чином, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. 4,12,13,81-83,141,237,265 ЦПК України, на підставі ст. 15,16,316-317, 319,358,364,367 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 20.09.1998 року Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 в натурі 11/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності, а саме приміщення згідно технічного паспорту виготовлено ТОВ «Територіальне БТІ» від 10.06.2023 року: 1- коридор площа 8,3 кв.м.; 2 житлова кімната 9.6 кв.м.; 3 житлова кімната 10,7 кв.м.; 4 - кухня 8,4 кв.м.; 5 коридор 5.0 кв.м.; 6 санвузол 2,8 кв. м. разом по житловому будинку літ. «А» 44,8 кв.м; житлова 20,3 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності на 11/100 частину житлового будинку літ. «А» АДРЕСА_1 , що зареєстроване за ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 24.12.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей