Рішення

від 19.12.2024 по справі 398/3371/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3371/24

провадження №: 2/398/2309/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" грудня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

представника позивача - Сівової І.А.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С ТА Н О В И В:

Виконавчий комітет Новопразької селищної ради Олександрійського району, як орган опіки та піклування, звернувся до суду в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є матір`ю малолітньої дитини, батько дитини записаний в свідоцтві про народження на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. 20.11.2023 року до служби у справах дітей Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області звернулась ОСОБА_3 із заявою, в якій висловила прохання про влаштування її малолітньої доньки до патронатного вихователя у зв`язку із складними життєвими обставинами, що склалися в родині. На підставі наданої заяви, малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_1 та сім`ю ОСОБА_3 поставлено на облік, як таку, що потрапила у складні життєві обставини. При огляді педіатром, при влаштуванні дитини в сім`ю патронатного вихователя, було виявлено залишкові явища ГРВІ та пелюшковий дерматит. ОСОБА_4 має діагноз - вроджена вада серця, функціональний єдиний шлунок, атрезія легеневої артерії. Після влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя, відповідачка відвідала доньку чотири рази за шість місяців. Майже не цікавилась її здоров`ям, психологічним станом, життям та розвитком. 08.01.2024 року відповідачка звернулася до служби у справах дітей із заявою про повернення її малолітньої дитини ОСОБА_4 у зв`язку із покращенням житлово-побутових умов. Новою адресою проживання в заяві вказала - м. Олександрія. 07.02.2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглянуто питання щодо повернення малолітньої ОСОБА_4 до матері ОСОБА_3 , яка повідомила, що не проживає в м. Олександрія та не може забрати дитину у зв`язку із відсутністю місця проживання, роботи, доходу та забезпечити повноцінний розвиток, створити умови для її проживання. Окрім того відповідачка повідомила, що хоче відмовитися від доньки, для чого в найближчий час звернеться до нотаріуса для написання необхідного документу. З відповідачем неодноразово проводились профілактичні та роз`яснювальні роботи щодо належного виконання батьківських обов`язків, але позитивних результатів це не дало. На засіданні комісії було затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_3 звернулася до служби у справах дітей із заявою про влаштування її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження в сім`ю патронатного вихователя у зв`язку із складними життєвими обставинами. В неї не було необхідних коштів на утримання своєї доньки, не було чим її годувати, в будинку була антисанітарія, дитина брудна та мала проблеми зі шкірою. Дитину влаштували в сім`ю патронатного вихователя. Центр надання соціальних послуг проводив виховні роботи з ОСОБА_3 . Однак, відповідачка покинула територію громади та поїхала в м. Олександрія та через деякий час звернулася із заявою, щоб забрати дитину. Служба направила запит до служби у справах дітей м. Олександрія, щоб перевірити чи змінилися умови проживання та зробити акт обстеження умов. Першого разу коли служба у справах дітей зробили обстеження умов то виявили, що для дитини умов для проживання немає та просили відповідача все виправити. Коли вдруге приїхали перевірити, то працівникам служби ніхто не відчинив двері. На комісії ОСОБА_3 пояснила, що зі своїм співмешканцем, з яким вона раніше проживала, вже не проживає, а тому в неї немає можливості забрати дитину, оскільки немає де жити та краще позбавити її батьківських прав, щоб була краща доля у дитини. Відповідачка почала ігнорувати телефонні дзвінки працівників служби, які все ж таки, хотіли знайти контакт з ОСОБА_3 . За останньою інформацією відповідачка виїхала до м. Івано-Франківська, а потім до м. Миколаєва. Місяць тому писала в месенджері, що хоче повернути дитину та запитувала, що для цього потрібно зробити, що їй було роз`яснено. Останній раз їй було повідомлено, що в суді розглядається справа про позбавлення її батьківських прав, однак з того часу відповідачка припинила виходити на зв`язок.

В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та пояснила, що 24.11.2023 року їм зателефонували зі служби у справах дітей, щоб влаштувати малолітню дитину ОСОБА_4 до них тимчасово за заявою матері, так як вона потрапила в складну життєву ситуацію. На той час в них вже під патронатом перебував один хлопчик, окрім того вони мають і власних дітей. Коли приїхали забрати дівчинку, то ОСОБА_6 пішла до них залюбки, на той час їй було майже два роки. Дівчинка вела себе добре, однак була в неохайному стані. Приїхавши додому, дитину привели до порядку, виявилось, що в неї запущений пелюшковий дерматит та симптоми захворювання. Відразу зателефонували лікарю, їм пояснили, які ліки потрібно. На даний час все добре. Оскільки мати годувала її сирим молоком, то лікарі діагностували неперенесення молочних продуктів. Відповідачка протягом двох тижнів не писала та не телефонувала, під час передачі дитини пояснила, що дитина без пляшечки не засинає, ходить ще в підгузках, на горщик не ходить. Так як у патронатного вихователя були справи, попросили ОСОБА_3 прийти і на дві години забрати дитини. На наступний день відповідачка прийшла та забрала дитину, повернула її заплаканою, голодною та з повним підгузком і знову пропала на два тижні. Дитина за два тижні забула матір і на патронатних вихователів почала говорити тато і мама. Потім ще через два тижні відповідачка приїхала на таксі і в дворі хотіла погратися з дитиною, але ОСОБА_6 плакала і гукала патронатного вихователя. Після цього відповідачка знову пропала на два тижні. Насправді у відповідачки були кошти на утримання дитини, оскільки вона отримувала виплати на дитину до трьох років це 860,00 грн. та кошти, як на дитину інваліда, тому що ОСОБА_6 мала захворювання серця. Десь через місяць відповідачка знов приїхала на декілька хвилин, подарувала дитині м`яку іграшку та підгузки. Коли ОСОБА_6 було день народження, відповідачка телефонувала і хотіла забрати її на цілий день та на Новий рік, проте патронатний вихователь повідомив, що відповідають за неї і не можуть надати дитину на цілий день, але не заперечують, щоб ОСОБА_3 приїхала і провела день разом з дитиною, але вже разом з патронатним вихователем. Однак ОСОБА_3 не приїхала і знов пропала, не телефонувала. Лише в кінці січня 2024 року відповідачка приїхала на декілька хвилин, погралася з дитиною і швидко поїхала і з тих пір вона зникла на пів року. Оскільки ОСОБА_6 потрібно було їхати на обстеження до Києва, то телефонували ОСОБА_3 , щоб дала номер лікаря, який обстежує дитину. Вона спочатку не давала, говорила, що сама поїде, але не поїхала, а через деякий час повідомила номер лікаря і знов пропала. В кінці червня 2024 року відповідачка написала повідомлення в месенджері та знову пропала до листопада 2024 року. Потім знову писала чи можна приїхали, але в результаті так і не з`явилася. За весь час перебування дитини в патронатного вихователя, матір приїздила три рази.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідач ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дітей. Відомості про батька дитини записано за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

20.11.2023 року відповідач звернулась до служби у справах дітей із заявою, в якій просила влаштувати її малолітню доньку ОСОБА_4 в сім`ї патронатного вихователя у зв`язку із складними життєвими обставинами, що склалися у її родині, а саме: відсутність необхідних умов проживання для дитини.

На підставі Розпорядження Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №172-р від 24.11.2023 року, наказу Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №62 від 24.11.2023 року та Рішення Виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №154 від 01.12.2023 року малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_1 , про що також укладено відповідний договір №3/2023 про патронат над дитиною від 01.12.2023 року.

На момент влаштування в сім`ю патронатного вихователя у дитини діагностовано ряд захворювань, зокрема залишкові явища ГРВІ та пелюшкового дерматиту, вроджену ваду серця, що підтверджується відповідними медичними документами.

З листів КЗ «ЦНСП Новопразької селищної ради», Служби у справах дітей Олександрійської міської ради та Висновку оцінки потреб сім`ї вбачається, що з листопада 2023 року по травень 2024 року фахівцями із соціальної роботи проводились заходи з відповідачем щодо налагодження матеріально-побутових умов як сім`ї, так і дитини, розроблені відповідні плани заходів, проведено відповідні роз`яснювальні бесіди щодо умов проживання та виховання дитини тощо. В той же час, протягом зазначеного періоду відповідач постійно змінювала своє місце проживання, періодично припиняла виходити на зв`язок з працівниками соціальних служб, відповідних заходів щодо створення належним умов для проживання та виховання дитини не вжила.

Відповідно до журналів спостережень за дитиною ОСОБА_4 за період перебування в сім`ї патронатного вихователя з грудня 2023 року по травень 2024 року встановлено, що на момент влаштування в сім`ю патронатного вихователя дитині було 1 рік 11 місяців, дитина прибула в незадовільному, запущеному, стані. Відповідач відвідувала дитину декілька разів у грудні 2023 року та один раз у січні 2024 року, проводячи з нею нетривалий час. З лютого 2024 року відповідач жодного разу не відвідувала власну дитини.

Виконавчий комітет Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, рішенням від 13.06.2024 року №66 затвердив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно її малолітньої дитини. Обґрунтовуючи такий висновок, орган опіки та піклування посилався на те, що відповідачка свідомо ухиляється та не виконує свої батьківські обов`язки.

Згідно з ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї, є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати - юність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 51 Конституції України передбачений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Аналогічна норма закріплена у ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Суд враховує, що після влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_1 з грудня 2023 року, відповідач належних висновків для себе не зробила, не усунула обставини, що стали підставою для влаштування дитини, не вчинила відповідних дій, спрямованих на повернення дитини та не змінила в кращу сторону своє відношення до виконання батьківських обов`язків.

Отже, з наданих суду доказів та пояснень учасників справи, судом встановлено, що відповідач повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо дитини, не спілкується з нею, не проявляє до неї материнської турботи, не цікавиться її життям, станом здоров`я, не відвідує, не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини. Після влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя відповідач лише декілька разів відвідувала дитину, а починаючи з лютого 2024 року взагалі припинила такі відвідування, свою поведінку та відношення до батьківських обов`язків протягом тривалого часу не змінила, умови для проживання та виховання дитини не створила.

Крім того, відповідач, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, обізнаною про предмет спору, в судові засіданні без поважних причин не з`явилася. Будь-яких пояснень, заперечень щодо позовної заяви не надала. Зазначене свідчить про байдужість відповідача до власної дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

За таких обставин суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своєї дитини та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її дитини, що сприятиме захисту інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від виконання даного зобов`язання кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що суд, визначаючи розмір аліментів, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, як мати, зобов`язана матеріально утримувати дитину, та визначаючи аліменти в розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу), бере до уваги вищенаведені обставини справи, у тому числі й матеріальне становище дитини, яка проживає у патронатній сім`ї ОСОБА_1 та знаходяться на їх утриманні.

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позовна заява надійшла до суду 01 липня 2024 року, отже аліменти стягуватимуться з 01 липня 2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від сплати якого звільнений позивач, в розмірі 2422,40 грн. (1211,20 грн. - судовий збір за немайнову вимогу про позбавлення батьківських прав та 1211,20 грн. - судовий збір за майнову вимогу про стягнення аліментів).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, с-ще Нова Прага, вул. Центральна, буд. 14, код ЄДРПОУ 04366086) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 липня 2024 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати Виконавчий комітет Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, відкрити особистий рахунок на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Перерахування аліментів здійснювати на особистий рахунок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя О.В.Авраменко