Ухвала

від 24.12.2024 по справі 646/11517/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/11517/24

Провадження № 1-в/646/475/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова подання Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» відносно засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.БерекаПервомайського районуХарківської області,українця,громадянина України,не одруженого,не працюючого,із середньоюосвітою, ???раніше судимого:

- 18.01.2022 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ст. 186 ч.1, ст.186 ч.2 КК України до 4 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк встановлено на 2 роки; засудженого: 10.04.2023 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно визначити до відбуття 5 років 1 місяць позбавлення волі,

щодо приведення вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року та визначити порядок виконання вироків Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року та Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.01.2022 року з урахуванням перегляду судових рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло подання ДУ «Диканівська виправна колонія №12» про приведення вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року та визначити порядок виконання вироків Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року та Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.01.2022 року з урахуванням перегляду судових рішень відносно засудженого ОСОБА_4 яке обґрунтоване тим, що з 05.01.2023 року у ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» на підставі вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 р. відбуває покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 вчинив в період іспитового строку за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.01.2022 року кримінальне правопорушення, у зв?язку з чим, судом Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року останнього було засуджено та остаточно призначено покарання у відповідності до ч. 1 ст.71, ст. 72 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року ОСОБА_4 вчинив 11.10.2022 року та 15.10.2022 року кримінальні правопорушення за ч. 2 ст.15, ч.4ст. 185 КК України, чим завдав матеріальні збитки на суми 1464грн. 75 коп., та 342 грн. 16 коп., кожна з яких складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного, начальник ДУ «Диканівська виправна колонія №12» просить привести вищевказані вироки у відповідність до Закону №3886-ІХ.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував.

Від адміністрації ДУ «Диканівська виправна колонія №12» та засудженого надійшли заяви, в яких вони просили клопотання розглядати без їх участі, що відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи та матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 10.04.2023 р. вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова за ч. 2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, на підставі ст.71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Згідно наданих матеріалів початок строку відбування покарання 05.01.2023 р., кінець строку 05.02.2028 р.

За вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року події відбулися 11.10.2022 р. та 15.10.2022р. вартість викраденого майна становить 1464,75 грн. та 342,16 грн. відповідно.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Таким чином два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2022 року становило 2481,00 грн.

Таким чином вказані діяння не можуть вважатись кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого ОСОБА_4 засуджений зазначеним вироком, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено адміністративну відповідальність, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті4КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_4 був засуджений 18.01.2022 року вироком Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки та відповідно до ст. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Суд звертає увагу на те, що положеннями КК України та КПК України не передбачено можливості вирішення на стадії виконання питання про приведення вироку суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання, норми передбачають лише можливість вирішення питання про звільнення засудженого від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» щодо приведення вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року та визначити порядок виконання вироків Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10.04.2023 року та Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.01.2022 року з урахуванням перегляду судових рішень - задовольнити частково.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Комінтернівським районним судом м.Харкова від 10.04.2023 року за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі - у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 січня 2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати самостійно.

Копії ухвали направити до ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)».

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Суддя ОСОБА_1