Рішення

від 19.12.2024 по справі 713/4032/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/4032/24

Провадження №2/713/705/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19.12.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибича І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Вижницької міської ради до ОСОБА_1 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісомисливське господарство», про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерева, внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Позивач Вижницька міська рада, Чернівецької області звернувся в суд з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерева, внаслідок вчинення кримінального правопорушення до відповідача ОСОБА_1 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Берегометське ЛГ».

У позові вказував, що Вижницьким РВП ГУНП в Чернівецькій області 18.10.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023262060000523 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.246 ч.1 КК України, а саме, останній умисно, без відповідного дозволу за допомогою бензопили вчинив незаконну порубку трьох сироростучих дерев породи «Вільха», діаметром 38 см., 38 см., 36 см. та одного сироростучого дерева породи «Осика», діаметром 38 см., загальною кубомасою 0,9903 куб.м., чим спричинив державі в особі Вижницької територіальної громади матеріальну шкоду в сумі 44441,56 грн.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 14.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.1 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі із спеціальною конфіскацією бензопили без маркувань жовтого кольору. Вирок набрав законної сили.

Не відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу перешкоджає фінансуванню у повному обсязі місцевих та загальнодержавних природоохоронних програм, в тому числі, пов`язаних із відновленням лісових насаджень, збереженням флори та фауни, забезпеченням сталого екологічного розвитку на території Вижницької міської ради, що є порушенням інтересів держави.

Посилаючись на ст.ст.105, 107 ЛК України, ст.ст.68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району шкоду в розмірі 44441,56 грн., що підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

В судове засідання представник позивача Вижницької міської ради не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання представник позивача Чепіль О. надав до канцелярії суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача суду не надано, відзив не надано, а тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДСГП «Ліси України» в особі філії «Берегометське ЛГ» у судове засідання не з`явився. До початку розгляду справи від представника третьої особи Довгопола К. надійшли пояснення, в яких вказала, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов Вижницької міської ради підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вижницьким РВП ГУНП в Чернівецькій області 18.10.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023262060000523, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.246 ч.1 КК України, а саме, останній умисно, без відповідного дозволу за допомогою бензопили вчинив незаконну порубку трьох сироростучих дерев породи «Вільха», діаметром 38 см., 38 см., 36 см. та одного сироростучого дерева породи «Осика», діаметром 38 см., загальною кубомасою 0,9903 куб.м., чим спричинив державі в особі Вижницької територіальної громади матеріальну шкоду в сумі 44441,56 грн.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 14.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.1 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі із спеціальною конфіскацією бензопили без маркувань жовтого кольору. На підставі ст..ст.75, 76 КПК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання, строком на один рік. Цивільний позов прокурора залишено без розгляду. Вирок набрав законної сили

З копії рішення першої сесії VІІІ скликання Вижницької міської ради №19-1/16 від 26.12.2016 року «Про реорганізацію Черешенської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької міської ради» вбачається, що міська рада вирішила, зокрема: реорганізувати юридичну особу Черешенську сільську раду, шляхом приєднання до Вижницької міської ради, Чернівецької області. Вижницьку міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Черешенської сільської ради після затвердження Статуту Вижницької міської об`єднаної громади.

При вирішенні позовних вимог Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, суд застосовує такі норми права.

У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до вимог ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За ч.1 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 ст.40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У ч.1 ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пп.1 п.«б» ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в ст.ст.15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюєються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- 18.10.2023 року, о 10.00 год. відповідачем ОСОБА_1 на території лісового масиву кварталу №5 виділу №15 обходу №5 лісового масиву Славецького лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України, що знаходиться в адміністративних межах села Черешенька, Вижницького району Чернівецької області здійснено незаконну порубку трьох сироростучих дерев породи «Вільха», діаметром 38 см., 38 см., 36 см. та одного сироростучого дерева породи «Осика», діаметром 38 см., загальною кубомасою 0,9903 куб.м., чим спричинив державі в особі Вижницької територіальної громади матеріальну шкоду в сумі 44441,56 грн.;

- у ході судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023262060000523 від 18.10.2023 року, відповідач ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.1 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Тобто судом установлено наявність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, протиправну поведінку відповідача, який вчинив самовільну рубку лісових насаджень, причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, а також вину відповідача, який діяв умисно.

Доказів відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (шкоду заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев) не надано.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу на території лісового масиву Славецького лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України, який розташований в адміністративних межах с.Черешенька, Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, то з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц, саме Вижницька міська рада Чернівецької області є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку до спеціального фонду Вижницької міської ради, на території якої здійснено незаконну порубку дерев, та в подальшому підлягає розподілу відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону дає підстави для обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Вижницької міської ради Чернівецької області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного, ст.ст.7, 17, 19, 67, 69, 105, 107 ЛК України, ст.ст.47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.40 ЗУ «Про рослинний світ», ст.ст.22, 1166 ЦК України, п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.2 ст.69-1 БК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Вижницької міської ради Чернівецької області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Вижницької міської ради Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096 шкоду, завдану незаконною порубкою дерев у розмірі 44441 (Сорок чотири тисячі чотириста сорок одну) гривню 56 (П`ятдесят шість) копійок, яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач - Вижницька міська рада Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДСГП «Ліси України» в особі філії «Берегометське ЛГ», місцезнаходження юридичної особи смт.Берегомет вул.Центральна, 55, Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 44923971.

Суддя Іван КИБИЧ